Теми статей
Обрати теми

«Безнадійка» у ФОПа-загальносистемника

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Ця стаття стосується проблеми обліку безнадійної кредиторської заборгованості підприємцем-загальносистемником. Як йому діяти при списанні такої заборгованості? Які наслідки її списання? Давайте розбиратися разом.

Проблема полягає в тому, що суму списаної кредиторської заборгованості ФОП-загальносистемника норми ПКУ до підприємницьких доходів прямо не відносять. Водночас списана після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість включається в доходи згідно з п.п. 2 п. 6 Порядку № 481*. Причому про списання іншої кредиторської заборгованості (тобто списаної до закінчення строку давності) ані ПКУ, ані Порядок № 481 узагалі нічого не говорять. Як у такому разі діяти підприємцеві зі списуваною кредиторкою?

* Порядок № 481 — Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. № 481.

Спершу звернемося за визначенням підприємницького доходу до ПКУ.

Дохід загальносистемника «очима ПКУ»

За загальним правилом, об’єктом оподаткування загальносистемника є чистий оподатковуваний дохід, тобто

різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка в грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з госпдіяльністю такого ФОП (п. 177.2 ПКУ)

З урахуванням вимог п. 177.1 ПКУ можна додати, що такий дохід також має бути безпосередньо пов’язаним з підприємницькою діяльністю суб’єкта господарювання. При цьому не враховуються в підприємницькому доході суми ПДВ (для ФОП — платника ПДВ) і суми «роздрібного» акцизу.

Усі інші доходи, отримані ФОП «повз» підприємницьку діяльність, слід розглядати через призму оподаткування доходів фізособи-громадянина (п. 177.6 ПКУ).

Як бачимо, ПКУ передбачає тільки загальні норми щодо визнання доходів підприємцями. Хоча, в цілому, можна дійти висновку, що підприємницьким доходом, передусім, є виручка. Щоправда, визначення виручки в ПКУ відсутнє.

Цю прогалину легко заповнили податківці.

Податківці конкретизують

Контролери розширили перелік підприємницьких доходів і, окрім виручки від продажу товарів, робіт, послуг, у їх складі хочуть бачити доходи, які виручкою взагалі не є. Тобто якщо читати ПКУ буквально, такі суми не повинні враховуватися в підприємницьких доходах.

Так, ФОП-загальносистемник зобов’язаний вести Книгу обліку доходів і витрат (п. 177.10 ПКУ). А як наказує п.п. 2 п. 6 Порядку № 481, у графі 2 такої Книги, окрім інших доходів, отриманих від госпдіяльності, слід відображати всі доходи, пов’язані з веденням підприємницької діяльності, у тому числі суми кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності.

Крім того, у 104.04 БЗ податківці говорять про включення до складу підприємницьких доходів суми будь-якої списуваної кредиторської заборгованості, а не тільки тієї, за якою сплив строк позовної давності. Отже, відображати в підприємницьких доходах доведеться також суму кредиторської заборгованості, списану достроково.

Наслідки списання «безнадійки»

У розрахунку чистого оподатковуваного доходу ФОП-загальносистемника застосовується «касовий» метод. Цей момент призводить до того, що при продажу неоплаченого товару, за постачання якого кредиторська заборгованість підлягає списанню, підприємцю «світить» сплата ПДФО за двома окремими операціями:

1) отримання виручки від реалізації неоплаченого товару;

2) списання суми безнадійної кредиторської заборгованості

Причому на відображення витрат, пов’язаних з отриманням доходу, розраховувати підприємцеві в будь-якому разі не доводиться. Адже умови з п. 177.4 ПКУ не виконуються: відсутні плата за товар і, відповідно, документальне підтвердження такої оплати.

Як бачимо, підприємець, продаючи неоплачений товар, при списанні безнадійної заборгованості за нього, опиняється в невигідному становищі, з точки зору оподаткування.

Враховуючи «розмитість» визначення підприємницького доходу, вважаємо, відбиватися від такої позиції податківців буде складно.

Якщо ж вийде уникнути підприємницьких доходів у частині списаної «безнадійки», така сума потрапить у «цивільні» доходи. Ну а тут теж вигода сумнівна, адже згідно з п.п. 164.2.7 ПКУ від оподаткування (ПДВ та ВЗ) звільняється тільки частина суми, яка не перевищує 50 % місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Та й то, з урахуванням останніх роз’яснень податківців, така перспектива «примарна». Так, стосовно подарунків податківці говорять, що при перевищенні встановленої межі оподатковується вся сума такого подарунка, а не її «вершок» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 41), тож вони цілком можуть піти тим же шляхом і тут. Адже формулювання пп. 165.1.39 і 164.2.7 ПКУ, загалом, схожі. Тобто якщо розмір простроченої кредиторки буде вищим зазначеного порога, то податківці можуть наполягати на включенні в об’єкт оподаткування усієї її суми.

Щоправда, не кожна списувана кредиторська заборгованість усе-таки потрапляє в дохід. Усе залежить від причини її утворення.

Не кожна «безнадійка» — дохід

Кредиторська заборгованість у підприємця може виникнути:

— за отримані в минулому товари/роботи/послуги (підприємець як покупець винен гроші);

— за отриманою раніше передоплатою (підприємець як продавець має поставити товари/роботи/послуги).

Так ось, в останньому випадку при списанні такої заборгованості об’єкт оподаткування не виникає.

Річ у тому, що отримавши аванс за товари/роботи/послуги, підприємець уже включив його в дохід від своєї підприємницької діяльності (п. 177.2 ПКУ). У момент списання такої заборгованості її статус змінюється: це вже не передоплата за товар/роботи/послуги, а отже, не виручка і не повинна враховуватися в підприємницьких доходах. Тому такий дохід слід відмінусувати і на цю ж суму показати дохід у розмірі списуваної кредиторської заборгованості. Результат таких дій буде нульовий.

Крім того, відображення доходу за однією і тією ж операцією: і як отримання виручки, і як списання кредиторської заборгованості, призведе до подвійного оподаткування. Але ми ж пам’ятаємо «золоте» правило: закони, які регулюють оподаткування суб’єктів госпдіяльності, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування (ч. 2 ст. 17 ГКУ*).

* До речі, на цю норму посилаються і податківці (див. листи ДПСУ від 04.02.2013 р. № 1673/6/15-3115 і ДФСУ від 29.12.2015 р. № 27999/6/99-95-42-01-16-01).

Сподіваємося, що податківці теж про нього пам’ятають ☺. Принаймні, відповідаючи на запитання про включення до складу підприємницького доходу списуваної кредиторської заборгованості, вони роблять акцент на тому, що кредиторська заборгованість — це заборгованість платника податків перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари/роботи/послуги. І сума саме такої списуваної кредиторської заборгованості потрапляє до підприємницького доходу (див. 104.04 БЗ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі