Як протистояти соціальному тиску

В обраному У обране
Друк
Зімовін Олексій, практикуючий психолог, канд. психол. наук, a.zimovin@id.factor.ua
Податки та бухгалтерський облік Червень, 2018/№ 47
«Людина живе у зв’язку зі світом. Пов’язана по руках і по ногах», — написав автор цієї замітки колись давно. І хоча в цьому висловлюванні йдеться, звичайно ж, і про фізичні, і про біологічні обмеження, проте найчастіше умовно здорова сучасна людина переживає саме соціальний тиск. Начальник, батьки, знайомі — усі знають, як вам правильно жити, готові засудити, звинуватити і присоромити. Що ж їм відповісти?

Психологи досить давно вивчають те, як суспільство тисне на людину. Ще в 1951 році С. Аш опублікував результати дослідження конформізму. Виявляється, навіть якщо людина бачить, що одна смужка коротша за іншу, еталонну, але при цьому група людей твердить, що вони однакові, то і наша перша у більшості випадків схильна з ними погодитися. Тобто вона навмисно обманює своє сприйняття, зраджує свої очі... Точно так, як у відомій казці про голого короля. Чому? Ось із поясненнями у психологів складнощі. Хтось списує на природу, хтось на історію... Що по суті? Схоже, ми з вами настільки соціальні істоти, так хочемо бути частиною групи, що немає для нас нічого страшнішого, ніж бути від цієї групи ізольованими і відлученими. Отже, коли ми погоджуємося з думкою більшості — це називається конформізмом.

Але ж буває і так, що ми погоджуємося з думкою когось одного? Так, тільки зазвичай цей один дуже важливий, розумний і владний. Так, С. Мілгрем у 1963 році описав вражаючі результати одного експерименту.

Як він проходив? Мілгрем оголосив досліджуваним, що збирається вивчати вплив болю на пам’ять. За жеребом один досліджуваний повинен був стати «учителем», а другий — «учнем». «Учитель» зачитував «учневі» слова, які той повинен був запам’ятати. Якщо ж, відтворюючи слова, «учень» давав неправильну відповідь, «учитель» натискав на спеціальну кнопку на генераторі і «учня» било струмом. Почавши з 15 V, «учитель» повинен був за кожну подальшу неправильну відповідь давати усе більш сильне за напругою покарання, доходячи, врешті-решт до 450 V. Якщо ж раптом «учитель» починав сумніватися, експериментатор «підбадьорював» його спеціальними фразами, на кшталт: «Будь ласка, продовжуйте», «Експеримент вимагає, щоб ви продовжили», «Абсолютно необхідно, щоб ви продовжили». І що ви думаєте? 65 % «учителів» дійшли до кінця, тобто до 450 V!

Уявляєте? Людині боляче, її б’ють струмом, вона корчиться або кричить, але «учитель» продовжує... Чому? Просто так сказала людина у білому халаті, адже вона напевно розумна, усе розуміє і контролює ситуацію. До речі, в одній з варіацій експерименту «учень» скаржився на болі в серці, в іншій — взагалі переставав подавати ознаки життя, але «учитель» все одно продовжував. Жахливо? Можливо, вам стане трохи менш страшно, якщо ми скажемо, що справжнім досліджуваним з вулиці був тільки «учитель», на роль «учня» запрошувалися спеціальні актори, яких струмом насправді не били, та і жереб був влаштований так, щоб справжній досліджуваний завжди був «учителем». Тим не менш, цей експеримент багато що нам показав.

Люди, розумні, добрі, красиві, звичайнісінькі люди, під тиском авторитету були готові завдавати шкоди іншим розумним, добрим і красивим. Як так? Знову ціла черга пояснень. Мені як психотерапевтові все ж таки близька позиція, заснована на простому людському досвіді. Ми покладаємося на авторитет, на силу сильного і знання розумного, тому що колись давно вже були поряд із дуже потужними фігурами, яким вимушені були підкорятися, так би мовити без варіантів, це були наші батьки.

Отже, ви, думається, переконалися в тому, яким сильним є суспільство у своєму тиску на нас. Силою групи або впливом авторитету воно може зашкодити нам. Згадайте, як часто начальник примушує вас робити те, про що потім вам доводиться шкодувати, як часто ви не робите чогось просто тому, що боїтеся того, що подумають інші?

Що ж робити? Сформулюємо деякі рекомендації і відразу ж зауважимо: дотримуватися їх варто не лише в ситуації сильного тиску, практикуватися, тренуватися в протидії варто постійно.

1. Поводьтеся незвично. Досліджуйте різні способи поведінки, будьте оригінальним і креативним і на вас складніше буде давити.

2. Змініть ставлення до помилки. Дуже часто на нас давлять, використовуючи наш страх помилитися, зверніть увагу, помилка учить, а не знищує, помилка — досвід, кожен має право помилитися. Потренуйтеся говорити: «я не знаю», «не умію», «не буду».

3. Використайте іншу «рамочку». Той/ті, хто давить, хочуть, щоб ви дивилися на світ їх очима, але у світу багато інтерпретацій, звертайтеся до них. Що могло врятувати досліджуваних Мілгрема від слідування його неетичним наказам? Використання іншої рамки: «Це не експеримент, це якесь насильство», «Так, у нього білий халат, він учений, але що як він учений-псих?».

4. Беріть час «на подумати». Перш ніж зробити щось під тиском когось, попросіть час «на подумати», йдіть від людей, що давлять на вас, і намагайтеся розглянути ситуацію з усіх боків далеко від тих, хто на вас давить.

5. Уточнюйте. Ті, хто давить, люблять давати багатозначні відповіді, засипайте їх уточнюючими запитаннями: а скільки сантиметрів у тій смужці, а в цій; а якщо ваш палець прикласти, а якщо мій; що значить, експеримент вимагає, зараз же ви цього вимагаєте; а навіщо продовжувати, а що буде, якщо не продовжу; а як там він, підключений до генератора; а хто вам дав дозвіл на цей експеримент — і тиск розвіється.

6. Відновлюйте індивідуальність. У тиску завжди присутня певна доля узагальнення, усі так роблять, отже, й ви повинні, в усіх випадках варто чинити так само. Постійно запитуйте: а я такий як усі? А ця ситуація така ж, як і та? А у нього є мій досвід? Хто точно вимагає чогось в експерименті? Що він за людина? Із гвинтиків механізму перетворюйте себе та інших, на живих людей.

7. Досліджуйте власний сором і провину. Саме ці почуття використовують для того, щоб давити на вас. Протистояти тиску ви зможете тоді, коли точно розберетеся в яких ситуаціях, як і коли вони у вас виникають, знайдіть свої больові точки і не дозволяйте оточенню давити на них.

І нарешті, тренуйте опір щодня, не бійтеся говорити «ні» в малому і його буде легше сказати у великому, поводьтеся незвично, експериментуйте, не боячись виглядати суперечливим або дивним, робіть те, що хочеться особисто вам... Загалом, проявляйте свою унікальність!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити