Теми статей
Обрати теми

Критерії ризиковості платника

Павленко Олексій, податковий експерт
У процесі блокування ПН/РК дуже важливу роль відіграють критерії ризиковості платника, відповідність яким може позбавляти платників ПДВ спокою — тобто призводити до блокувань ПН/РК, реально заважаючи здійснювати госпдіяльність. Адже при попаданні ПН/РК під моніторинг, якщо платник потрапить (чи вже потрапив) до переліку ризикових, реєстрацію ПН/РК автоматично заблокують. Про ці критерії зараз і поговоримо.

Про затвердження критеріїв

Отже, якщо ПН/РК не проходить тест на ознаки, перелічені в п. 3 Порядку зупинки реєстрації (детально про ці «антиблокувальні» ознаки читайте на с. 8), то вони автоматично потрапляють під моніторинг. І ПН/РК, що потрапили під моніторинг, перевіряються (послідовно) на відповідність: критеріям ризиковості платника податку, показникам позитивної податкової історії платника податку і критеріям ризиковості здійснення операцій. І, як ми вже згадали, якщо платник, що подав ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, відповідає критеріям ризиковості платника податку*, то реєстрація такої ПН/РК зупиняється.

* Крім того, якщо за результатами моніторингу ПН/РК відповідає критеріям ризиковості операцій, то їх реєстрація теж зупиняється, але — окрім ПН/РК платника, що має позитивну податкову історію (див. про неї на с. 15). А ось для платника, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, ця «історія» ніякої ролі не відіграє.

У п. 10 Порядку зупинення реєстрації Кабмін доручив ДФСУ визначити критерії ризиковості платника податку (а також критерії ризиковості здійснення операцій і перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника), узгодити їх із Мінфіном, а також визначені і погоджені критерії (і показники позитивної історії) оприлюднити на своєму сайті.

Фіскали «мужньо» виконали поставлене завдання і визначили критерії звичайним листом ДФСУ від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18, дуже оригінально оприлюднивши на своєму сайті (виклавши там файл із цим листом для скачування)**.

** http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html.

Крім того, Порядок зупинення реєстрації наказав головним фіскалам просто проінформувати (?..) про визначені критерії Комітет ВРУ з питань податкової і митної політики. У світлі цього окремо зазначимо, що Держрегуляторна служба (ДРСУ) відреагувала на такі «нормо-фокуси» адекватно. У листі ДРСУ від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18, зокрема, зазначено: при узгодженні Порядку зупинення реєстрації ДРСУ звертала увагу, що документи, які визначають «критерії ризиковості…», здійснюють безпосередній вплив на діяльність суб’єктів господарювання і мають ознаки регуляторного характеру, підпадають під сферу дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тобто

вимагають встановленої цим Законом обов’язкової процедури їх узгодження

Проте ці критерії фіскали затвердили листами, не дотримуючись регуляторних процедур. ДРСУ зазначає, що у зв’язку з цим виникає запитання про правову обґрунтованість і об’єктивність застосування механізму держрегулювання в частині визначених ДФСУ критеріїв і підкреслює необхідність «перезатвердження» ДФСУ і Мінфіном критеріїв відповідно до згаданого «регуляторного» Закону.

Реакція ДФСУ і Мінфіну нам поки що не відома, але цей лист ДРСУ (наведену в ньому інформацію) можна використовувати в суді при оскарженні порушень, пов’язаних з незаконним блокуванням ПН, у тому числі при зарахуванні платника до категорії ризикових.

Власне критерії

А тепер давайте розглянемо окремо критерії ризиковості платників, які визначила ДФСУ (на пару з Мінфіном). Далі нумерацію критеріїв наводимо ту ж, що в листі ДФСУ від 21.03.2018 р.

Критерії «прямої дії». Це перші п’ять наведених ДФСУ критеріїв ризиковості, при потраплянні платником хоча б під один з яких реєстрація його ПН/РК (якщо вони потрапили під моніторинг) буде зупинена. Наведемо їх у таблиці, супроводивши нашими зауваженнями.

Таблиця 1. Критерії «прямої дії»

Критерій

Зауваження

1.1

Платник зареєстрований (перереєстрований) на недійсні (втрачені, загублені) і підробні документи згідно з інформацією, наявною в органах ДФС

Що це за інформація і які її джерела — не зовсім зрозуміло, тому вже тут простежується певна небезпека «запхання» фіскалами під цей критерій неугодних платників

1.2

Платник зареєстрований (перереєстрований) в органах держреєстрації фізособами з подальшою передачею (оформленням) у володіння або управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС

Тут теж не зовсім зрозуміло, на який момент одержувач «у володіння» має бути «неіснуючим» (тощо). За логікою — на момент передачі — і тут, мабуть, буде ще й привід для звинувачення в злочині, що карається за ст. 205 ККУ

1.3

Платник зареєстрований (перереєстрований) в органах держреєстрації фізособами, які не мали наміру здійснювати фінансово-господарської діяльності або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізособами

Мабуть, ідеться про випадки, коли фізособа (фізособи) сама зізналася, що реєстрація була «без її намірів». І тут теж не виключається інкримінування злочину, що карається за ст. 205 ККУ

1.4

Платник зареєстрований (перереєстрований) і провадив фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками

Мабуть, ідеться як про реєстрацію (перереєстрацію) платника без відома засновників, так і про ведення платником госпдіяльності без відома засновника та/або керівника. Тобто останнє може мати місце й у разі, коли реєстрація (перереєстрація) здійснювалася з відома засновників

1.5

Наявний обвинувальний вирок суду щодо посадової особи (посадових осіб) платника за ст. 205 Кримінального кодексу України («Фіктивне підприємництво») згідно з інформацією, наявною в органах ДФС

Зверніть увагу, що відкриття (розгляду) справи тут недостатньо — уже має бути вирок суду. Крім того, в критерії згадана(ні) посадова(і) особа(и), тобто це може бути будь-яка посадова особа

Ми їх назвали критеріями «прямої дії», оскільки для включення платника в ризикові за цими п’ятьма критеріями не потрібне рішення Комісії — достатньо лише потрапляння платника хоча б під один із цих критеріїв, і він «автоматом» потрапляє в ризикові.

Якщо платник, який внесений до переліку ризикових госпсуб’єктів, далі перестане відповідати критеріям ризиковості, зазначеним у пп. 1.1 — 1.5, цього платника виключають з переліку ризикових у день отримання/виявлення такої інформації. Хочеться вірити...

Критерії «місцевого розливу» («комісійні»). Ці критерії згруповані в п. 1.6 листа, і згідно з ним Комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання про встановлення ризиковості конкретного платника. Тобто тут вирішують «місцеві» (дуже корупційний, зазначимо, підхід), на кшталт, їм видніше...☹

Таблиця 2. Критерії «місцевого розливу»

Критерій

Зауваження

Платник зареєстрований (перереєстрований) за адресою, яка знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО*, АР Крим)

Перевірте в документах своє місцезнаходження, і якщо воно — на таких територіях, то ви — ризиковий платник

Дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації

Мабуть, ідеться про випадки, коли з дати реєстрації платником до дати подання ПН/РК до ЄРПН ще не минуло трьох місяців (як відлічувати 3 місяці, якщо платник зареєстрований не з 1-го числа — незрозуміло, можливо, тоді орієнтиром будуть 90 днів)

Платник — юрособа не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах державної казначейської служби України (не стосується бюджетних установ)

Можливо, маються на увазі новостворені СПД-платники ПДВ, які ще не встигли (умисно не захотіли) відкрити рахунок у банку

Платник, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником підприємства, яке ліквідоване за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років

І тут згадана просто «посадова» особа. Але, вважаємо, фіскали реально можуть відстежити тільки за тими «особами», що були «засвічені» (керівник, головбух)

Платником не подані контролерам податкова звітність з ПДВ за два останні звітні періоди всупереч нормам п.п. 16.1.3 і абзацу першого п. 49.2 і п. 49.18 ПКУ

Граничний строк подання ПДВшної декларації — 20-те число наступного місяця (кварталу), після другої такої «пропущеної» дати платник стане ризиковим

Платником податку на прибуток не подана податківцям фінансова звітність за останній звітний період усупереч нормам п.п. 16.1.3 і п. 46.2 ПКУ

Фінансова звітність подається разом із декларацією з податку на прибуток і в ті ж строки. Тобто «прибуткові» «квартальники» повинні подавати її протягом 40 днів за звітним кварталом, а «річники» — протягом 60 днів за звітним роком. Якщо в строк не подали, ви — ризиковий платник

Є податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником

Під цей критерій можна кого завгодно підвести... Які операції для цього вважати ризиковими, не зовсім зрозуміло. Навряд чи фіскали тут орієнтуватимуться тільки на доведені цим же листом критерії ризиковості операцій платника. Адже є ще чинний наказ ДФСУ від 28.07.2015 р. № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ». Тож руки в них тут дуже і дуже розв’язані...

* Зараз, мабуть, це — зона ООС (операції Об’єднаних сил).

Якщо виявлено, що платник має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих критеріїв, то такий платник «виноситься на розгляд Комісії в той самий день» і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Коли платник припинив відповідати визначеним у п. 1.6 критеріям, то виключення його з числа ризикових здійснюється за рішенням усе тієї ж «місцевої» (обласної, київської або ОВП) Комісії. На практиці домогтися від фіскалів виключення напевно буде дуже непросто, оскільки тут усе непрозоро і суб’єктивно.

І, зазначимо, на практиці у «блокувальних» квитанціях ПЗ фіскалів, зазначаючи причиною блокування посилання на п. 1.6 критеріїв ризиковості платника, не наводить конкретний із семи перелічених у цьому пункті критеріїв. І платникові доводиться думати-гадати, за які-такі гріхи він потрапив у немилість до своїх місцевих митарів.

Тут можна спробувати направити запит на отримання публічної інформації

Його форма затверджена наказом Мінфіну від 10.03.2015 р. № 309. Якщо його «дуже вимогливо» скласти, то, можливо, це й надасть якийсь ефект.

«Діловодство»

Зазначимо, що «під цю справу» наказом ДФС від 21.03.2018 р. № 144 був затверджений Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок). До Порядку додаються також зразок Облікової картки й Алгоритм дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки і внесенні інформації в перелік ризикових платників податків.

Згідно із цим Алгоритмом дій... відповідальна особа (член Комісії) забезпечує внесення інформації про платника, що відповідає «прямим» критеріям ризиковості з пп. 1.1 — 1.5, до Облікової картки, яка оформляється на такого платника (кожен орган ДФС створює картотеку для реєстрації таких карток).

Згідно з Порядком на підставі даних Облікової картки відповідальна особа включає таких платників до переліку ризикових платників протягом робочого дня. Усе це, зрозуміло, здійснюється в електронному вигляді, в інформаційній базі податківців.

Рішення про включення в список ризикових за п. 1.6, як ми вже зазначили, приймається на засіданні Комісії. До протоколу засідання Комісії обов’язково додаються перелік платників, щодо яких виявлені ознаки ризиковості з п. 1.6 критеріїв, і матеріали, на підставі яких платників віднесли до такого переліку.

За результатами засідання Комісії і протокольно прийнятого рішення голова Комісії повинен забезпечити негайне внесення/виключення конкретних платників до/з переліку ризикових в електронній системі ДФС.

висновки

  • Критерії ризиковості платників ми умовно ділимо на 2 види: «прямої дії» і «місцевого розливу», при потраплянні під перший вид — реєстрація ПН/РК відразу зупиняється, а ось при відповідності критерію другого виду — рішення про зупинення реєстрації приймає Комісія ДФС. На ризикових платників ДФСУ заводить спеціальні Облікові картки.
  • Коли платник припинив відповідати критеріям ризиковості, при першому виді критеріїв фіскали його повинні виключити з ризикових відразу в день отримання інформації, при другому виді рішення приймає Комісія і процес виключення може затягнутися надовго.
  • App
    Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

    © Factor.Media, 1995 -
    Всі права захищені

    Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

    Ознайомитись з договором-офертою

    Приєднуйтесь
    Адреса
    м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
    Ми приймаємо
    ic-privat ic-visa ic-visa

    Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

    Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі