Працівник простоює — оплата йде?

Оплачувати чи не оплачувати, ось у чому запитання...

Для того щоб правильно відповісти на запитання щодо оплати, слід чітко розуміти, хто винуватець цього свята, ой, вибачте, простою!

Якщо простій відбувся з вини працівника (наприклад, працівник вивів з ладу обладнання, зіпсував сировину або самовільно відлучився в особистих справах), то оплачувати час простою саме цього працівника-винуватця не потрібно!

Проте, оскільки ми з вами маємо справу із зарплатою (а точніше, з її відсутністю за час простою), то поставтеся серйозно до доказів провини працівника. Це може бути доповідна записка безпосереднього начальника, письмові свідчення працівників, які працюють «пліч-о-пліч» з винуватцем простою. Також згодиться пояснювальна від самого ініціатора простою.

З працівником — «джерелом» простою розібралися. Давайте поговоримо про інших «потерпілих».

Однозначно оплачувати!

У загальному випадку час простою не з вини працівника оплачуйте з розрахунку не нижче 2/3 тарифних ставки (окладу). Такий обов’язковий мінімум прописаний у ст. 113 КЗпП. Водночас у колективному договорі (іншому нормативному акті роботодавця) може бути передбачена оплата простою й у вищому розмірі, наприклад з окладу (див. ст. 15 Закону про оплату праці, лист Мінпраці від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07). Хоча на практиці таке трапляється рідко.

Тому вся увага на розрахунок «не нижче 2/3».

Якщо тарифні ставки (оклади) в період простою зросли (наприклад, у зв’язку зі зростанням прожитмінімуму, до якого вони «прив’язані»), то «простійні» виплати необхідно розрахувати виходячи з нового розміру тарифної ставки (окладу), що діє в місяці, на який припадає простій.

Окремо зупинимося на працівниках з неповним робочим часом (до речі, до них відносять також сумісників). Таким працівникам, на нашу думку, оплату за час простою потрібно розраховувати виходячи з тарифної ставки (окладу) з урахуванням зайнятості.

Приклад 1. Працівник посідає 0,25 штатної одиниці. Його оклад — 6000 грн. У червні працівник не відпрацював жодного дня у зв’язку з простоєм не з його вини.

Оплата часу простою в червні дорівнюватиме:

6000 грн. х 0,25 х 2 : 3 = 1000 грн.

А тепер давайте навчимося визначати суму простійної оплати виходячи з 2/3 окладу (тарифної ставки), якщо простій не з вини працівника тривав менше місяця. У цьому випадку, за загальним правилом, розрахунок оплати часу простою потрібно проводити:

— при погодинній оплаті праці — виходячи з 2/3 годинної тарифної ставки і кількості годин простою;

— при поденній або місячній оплаті праці — виходячи з 2/3 денної ставки і кількості робочих днів, на які в поточному місяці припав простій.

Приклад 2. Годинна тарифна ставка робітника — 24,00 грн./год. У червні 2018 року він відпрацював 111 годин. Не відпрацьовано у зв’язку з простоєм 48 годин.

За червень 2018 року робітникові буде нарахована:

— основна зарплата в сумі: 24,00 грн./год х х 111 год = 2664,00 грн.;

— оплата часу простою: 24,00 грн./год х 2 : 3 х х 48 год = 768,00 грн.

Приклад 3. Оклад працівника — 4500,00 грн. Кількість робочих днів у червні згідно з його графіком роботи — 20. Кількість фактично відпрацьованих — 16 роб. дн. Дні простою не з вини працівника — 4 роб. дн.

За червень 2018 року працівникові буде нарахована:

— основна зарплата в сумі: 4500 грн. : 20 роб. дн. х 16 роб. дн. = 3600,00 грн.;

— оплата часу простою: 4500,00 грн. : 20 роб. дн. х 2 : 3 х 4 роб. дн. = 600,00 грн.

Ускладнимо завдання. Простій тривав частину дня. У цьому випадку визначити суму простійної оплати для працівника-погодинника не складе труднощів: годинну тарифну ставку працівника-погодинника множимо спочатку на 2/3, а потім на кількість годин простою й отримуємо бажаний результат.

А як бути з працівниками, праця яких оплачується виходячи з окладу (денної тарифної ставки)? За ними розрахунок оплати часу простою потрібно проводити виходячи із суми основної зарплати за годину, розрахованої шляхом ділення окладу (денної тарифної ставки) на кількість годин, установлених згідно з графіком роботи на місяць (день). Погоджується із цим і Мінсоцполітики в листі від 27.12.2017 р. № 2993/0/101-17 .

Розглянемо ці моменти на прикладах.

Приклад 4. Оклад працівника — 3800,00 грн. Згідно з календарем робочого часу в червні 2018 року кількість робочих днів — 20, норма тривалості робочого часу — 159 годин. У зв’язку з відключенням електроенергії 06.06.2018 р. на 6 годин (оформлено простій не з вини працівника) фактично відпрацьовано цього дня 3 години, не відпрацьовано у зв’язку з простоєм 5 годин.

Визначаємо зарплату за годину:

3800,00 грн. : 159 год = 23,90 грн./год.

За червень 2018 року працівникові буде нарахована:

— основна зарплата в сумі: 3800,00 грн. : 20 роб. дн. х 19 роб. дн. + 23,90 грн. х 3 год = 3681,70 грн.;

— оплата часу простою: 23,90 грн. х 2 : 3 х 5 год = = 79,67 грн.

Зазначимо, що більшість підприємств у разі, якщо працівникові встановлений оклад (місячна тарифна ставка), а простій тривав усього лише декілька годин, не морочаться з його оформленням. Просто оплачують години нероботи як звичайні відпрацьовані години. У цьому разі працівники нічого не втрачають. Але такий фокус не проходить у ситуації, якщо працівник — відрядник. Як оплатити простій при відрядній формі оплаті праці? Покажемо на прикладі.

Приклад 5. Працівник-відрядник. Відрядна розцінка за одиницю продукції — 4,80 грн./шт. Норма вироблення продукції — 6 шт./год. Фактичний обсяг виробленої продукції в червні 2018 року — 810 шт. Не відпрацьовано у зв’язку з простоєм 24 години.

Визначимо розмір годинної тарифної ставки:

4,80 грн./шт. х 6 шт./год = 28,80 грн./год.

За червень 2018 року працівникові буде нарахована:

— основна зарплата в сумі: 4,80 грн./шт. х х 810 шт. = 3888,00 грн.;

— оплата часу простою: 28,80 грн. х 2 : 3 х 24 год = = 460,80 грн.

Важливо! Якщо простій — результат виробничої ситуації, що виникла не з вини працівника та є небезпечною для його життя чи здоров’я або для його оточення, а також для природного довкілля, то за працівником на час простою зберігають середній заробіток (ч. 3 ст. 113 КЗпП). Розрахунок середнього заробітку в цьому випадку проводять відповідно до Порядку № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують початку простою.