висновок документа
Якщо при виплаті дивідендів був нарахований і сплачений авансовий внесок, але не відображений у декларації з податку на прибуток, то при виправленні в УД* правильні значення сум авансових внесків зазначаються в ряд. 20АВ, 21, 22 цієї УД і додатка АВ (ряд. 06) до неї. Порівнюючи показники ряд. 22 УД і помилкової декларації, визначаються суми викривлення ПЗ, пені та штрафу, які відображаються в ряд. 27, 29, 30 УД.
* Уточнююча декларація.
Податківці в цій консультації нагадують основні правила виправлення помилки в декларації з податку на прибуток у разі невідображення (заниження) суми авансового внеску при виплаті дивідендів. Нічого складного тут немає. Ключовим є ряд. 22 декларації: якщо він виявився заниженим, то при виправленні помилки недоплата з’являється за ряд. 27, а штраф і пеня — за ряд. 29, 30 (ряд. 28, 29 у разі виправлення через ВП). Само собою, потрібно подати ще й уточнюючий додаток АВ до УД (при виправленні через ВП додатки не подаються).
Тобто навіть незважаючи на наявність спеціальної санкції за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу (ст. 127 ПКУ), виправлення сум авансового внеску методологічно нічим не відрізняється від виправлення податку на прибуток.
Але ця консультація цікава й іншими висновками. З неї стає чітко видно, що податківці розділяють такі дії, як ненарахування податку і недекларування податку у звітності. Адже це важливо для застосування штрафу за ст. 127 ПКУ. Причому під нарахуванням податківці, судячи з усього, розуміють нарахування податку в бухобліку за кредитом субрахунку 641. Таким чином, виходить, що санкцію за ст. 127 ПКУ не можна застосувати, якщо податок був відображений у бухобліку та сплачений. Якщо ж він пройшов по бухоблікових рахунках, але не був відображений у декларації, повинен застосовуватися інший штраф — згідно з п. 123 ПКУ.
Але не будемо про сумне, адже платник податків виправив свою помилку ☺. І тут з’являється інше завдання. Заниження авансу, з одного боку, породжує недоплату до бюджету, але з іншого, навпаки, з’являється завищення суми податку на прибуток. Адже сума сплаченого авансу підлягає зарахуванню в зменшення нарахованого податку на прибуток, задекларованого в декларації за такий податковий (звітний) період. Причому якщо сума авансу перевищує нарахований податок на прибуток, різниця не згорає, а переноситься в зменшення податку наступних періодів до повного погашення. Ось і виникає запитання — в якому періоді можна зарахувати в зменшення податку на прибуток знайдену недоплату з авансу?
На це запитання відповідь надає інша консультація податківців (102.23.02 БЗ). І хоча стосується вона авансового внеску в частині прибутку, що підлягає перерахуванню до бюджету, суть справи не міняється. Так ось, податківці дозволяють зменшити податок на прибуток уже в тій декларації, в якій виправляється сума авансового внеску, тобто в тій же УД (або поточній декларації, якщо помилку виправляли через ВП). Для цього потрібно заповнити уточнюючий додаток ЗП і відобразити суму знайденого авансу в ряд. 16.2 і 16.4.1, а також у ряд. 16 УД (або в додатку ЗП до поточної). Отже, відкоригувати доведеться ще і ряд. 19, а сума завищення податку з’явиться за ряд. 26 УД (зі знаком «мінус»).
А ось якщо сума авансового внеску була навпаки, завищена, то це зобов’язує платника податків виправити ще й заниження податку на прибуток (сума заниження з’явиться за ряд. 26 УД). На жаль, тут без самоштрафу і, можливо, пені не обійтися (якщо декларація була з позитивним значенням, про завищення збитків див. с. 25).
