висновок документа
Якщо фізособа зареєстрована платником ПДВ, то операція із внесення нею рухомого майна (транспортного засобу) до статутного капіталу (СК) юрособи є об’єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах за основною ставкою
Ну вже зовсім грубо нафіскалили автори цього листа. Умисно сплутали «іпостасі» фізособи, щоб підігнати потрібний їм висновок…
Втім, давайте про все — по черзі.
Розпочнемо з визначення кола платників ПДВ. Ними можуть бути тільки «особи» (ст. 180 ПКУ). У свою чергу, визначення терміна «особа» для цілей ПДВшного розділу V ПКУ наведено в п.п. 14.1.139. Там, звісно, згадані фізичні особи — підприємці (ФОП). Але зазначимо: для цілей застосування цієї норми — для того щоб ФОП потрапляв у розряд «осіб» і платників ПДВ — недостатньо одного лише факту реєстрації фізичної особи як підприємця. Для потрапляння в платники ПДВ необхідно ще, щоб і в госпоперації, що здійснюється такою фізичною особою, вона виступала саме як ФОП. Тобто коли фізична особа, що має статус ФОП, здійснює госпоперацію у своїй звичайній, «людській», «іпостасі» (як пересічний громадянин, а не як ФОП), вона не може за такими операціями вважатися платником ПДВ! Інакше можна дійти до того, що оподатковувати ПДВ абсолютно усі операції фізособи…
Саме час згадати про один виняток. Згідно з визначенням терміна «особа» звичайні фізичні особи під нього підпадають (і можуть бути платниками ПДВ), тільки коли вони ввозять товари на митну територію України (п.п. «в» п.п. 14.1.139 ПКУ). І все! Таким чином, при здійсненні будь-яких інших операцій, окрім згаданого «ввезення», фізична особа, яка виступає у своїй звичайній (не ФОП!) «іпостасі», не може бути платником ПДВ.
Податківці ж штучно розширюють норми п.п. 14.1.139 і ст. 180 ПКУ з метою застосовувати визначення «особи» і до звичайних фізосіб — не лише при ввезенні ними товарів в Україну. Лист, що коментується, — якраз із цієї фіскальної «опери».
Річ у тім, що здійснювати операції з внесення вкладу до СК юрособи фізособа може тільки у своїй звичайній (не ФОП) «іпостасі». Це випливає з ч. 1 ст. 114 ЦКУ, згідно з якою учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Засновницькі документи юрособи, в яких засновником фігуруватиме ФОП, не відповідають чинному законодавству. Тобто ситуація, коли засновником підприємства (що вносить вклад до його СК) виступатиме ФОП, є незаконною і навіть абсурдною.
Такий висновок можна почути і в роз’ясненнях найголовніших фіскалів. Наприклад, в листі ДФСУ від 28.04.2015 р. № 4000/Б/99-99-17-02-02-14 зазначено, що ФОП не може бути засновником господарського товариства, а його майно не може бути вкладом до СК госптовариства. Тобто фізична особа, вносячи вклад до СК підприємства від свого «людського» (не ФОП) імені, відповідно, не може за такою операцією для цілей розділу V ПКУ вважатися «особою», так само як і платником ПДВ!
Проте у листі фіскалів, схоже, умисно «змішалися в купу коні-люди», оскільки там стверджується: якщо фізособа зареєстрована як платник ПДВ, то вона повинна оподаткувати такий вклад ПДВ, а також виписати (і зареєструвати) ПН на одержувача інвестиції! Але ж, як ми зазначили, зареєстрованою платником ПДВ може бути тільки ФОП, а операцію здійснює (вносить вклад до СК) звичайна фізособа. А вона тут, як ми з’ясували, ані «особою», ані платником ПДВ бути не може.
Тому операції з унесення фізособами вкладів до СК підприємств апріорі не можуть бути об’єктом оподаткування ПДВ. Причому — незалежно від того, чи зареєстрований засновник як ФОП та платник ПДВ…
