Безоплатний імпорт

ПДВ

Коли об’єкт для ПДВ. У разі безоплатного отримання товару від нерезидента особа, що здійснює ввезення такого товару, повинна сплатити «ввізний» ПДВ (п.п. «в» п. 185.1 ПКУ). При цьому не важливо, ввозить безоплатний товар платник ПДВ чи неплатник (п.п. 3 п. 180.1 ПКУ). Головне, щоб обсяги товарів, що ввозяться, підпадали під оподатковувані. Так,

Якщо митна вартість товару-подарунка маленька — не перевищує 150 євро, то ввезення ні ПДВ, ні митним збором (ст. 277 МКУ) не оподатковується. А митну декларацію складати не потрібно.

Ввезення ряду товарів звільнене від оподаткування ПДВ завдяки пільгам, передбаченим ст. 197 ПКУ і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Поширюються пільги й на безкоштовне ввезення.

Оформлення ввезення. Якщо ж ввезення оподатковуване (більше 150 євро), у тому числі й пільгове, то без митної декларації не обійтися. У цілому порядок митного оформлення безоплатного ввезення товарів абсолютно ідентичний порядку оформлення ввезення товару за гроші. Різниця лише в тому, що зазвичай за безоплатним товаром митну вартість підтверджує рахунок-проформа (п.п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ). У ній наводять вартість товару з позначкою тільки для митних цілей (сама ж вартість товарів за договором постачання буде нульова) і вказують на безоплатний характер договору. У такому разі у митній декларації графи 20, 24, 28 не заповнюють (ч. 2 розд. II Порядку № 651).

Датою виникнення зобов’язань зі сплати ПДВ з оподатковуваного ввезення завжди буде дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 189.8 ПКУ). Сплатити імпортний ПДВ відповідно до п. 206.1 ПКУ слід ще до дня або в день подання МД.

Безоплатні товари, що ввозяться на митну територію України, оподатковують ПДВ за стандартними ставками — 20 % або 7 % (п. 206.2, п.п. 194.1.1 ПКУ). Базою оподаткування буде їх митна вартість з урахуванням митного збору й акцизного податку, що підлягають сплаті (п. 190.1 ПКУ). Перерахунок іноземної валюти у валюту України для визначення бази оподаткування за імпортною операцією здійснюють за курсом НБУ на дату подання МД.

Увага платникам ПДВ! Сума ПДВ при ввезенні товару сплачується на митниці без використання електронного ПДВ-рахунку. І щоб сума ПДВ з МД взяла участь у розрахунку ліміту реєстрації, декларант неодмінно повинен у графі «В» МД правильно зазначити відомості про податковий номер особи, що претендує на податковий кредит (див. лист ДФСУ від 15.12.2014 р. № 15182/7/99-99-24-02-02-17, консультацію у БЗ 101.17).

Згідно з п.п. «ґ» п. 198.1 ПКУ сплачений при митному оформленні ПДВ платник ПДВ повинен включити в податковий кредит. Зробити це потрібно на дату сплати «імпортних» податкових зобов’язань за ввезені товари (п. 198.2 ПКУ). Підстава — МД, що підтверджує факт сплати податку (п. 201.12 ПКУ). При цьому те, що такі товари були отримані безоплатно, значення не має.

Податківці так само «за» (див. БЗ 101.13, лист ДФСУ від 19.05.2016 р. № 10964/6/99-95-42-01-15).

Показати податковий кредит слід у ряд. 11.1 (11.2) декларації з ПДВ.

Правило можливості відображення ПК у межах «1095 днів» тут не працює. Тому якщо податковий кредит у відповідному періоді в декларацію не включили, доведеться діяти шляхом виправлення помилки (тобто подавати уточнюючу декларацію).

Чи будуть компенсуючі ПЗ? Все залежатиме від напряму використання безоплатно отриманих товарів. Якщо платник планує використати їх у госпдіяльності / оподатковуваних операціях, то нараховувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ не знадобиться. Не доведеться їх нараховувати, навіть якщо плануєте такий товар продати.

Якщо ж безоплатно отримані товари призначені для неоподатковуваних операцій / негоспдіяльності, то доведеться нарахувати компенсуючі ПЗ, з урахуванням п. 189.1 ПКУ — виходячи з вартості придбання товарів. Формально, якщо імпортні товари від нерезидента отримані безоплатно (їх вартість дорівнює нулю), то компенсуючі ПЗ мають дорівнювати нулю. Податківці стверджують: при постачаннях на території України імпортних товарів база оподаткування визначається за загальними правилами — виходячи з договірної вартості товарів, без урахування величини митної вартості (див. листи ДФСУ від 01.10.2015 р. № 20876/6/99-99-19-03-02-15, від 13.04.2016 р. № 8220/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.07). Тобто нижньою планкою для бази оподаткування імпортних товарів повинна виступати ціна, зазначена в договорі, на підставі якого здійснюється придбання товару в нерезидента (див. листи ДФСУ від 27.04.2016 р. № 9614/6/99-99-15-03-02-15 і від 14.09.2017 р. № 1959/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Проте, на наш погляд, правильніше за орієнтир для нарахування компенсуючих ПЗ брати первісну вартість безоплатно отриманих товарів (сформовану за рахунок супутніх ввезенню витрат).

Але не виключено, що при безоплатному імпорті податківці вимагатимуть нараховувати компенсуючі ПЗ з тієї ж бази, з якої обчислювався «ввізний» ПДВ, — з величини митної вартості безоплатно ввезеного товару. Саме так вони вимагали чинити в консультації з БЗ 101.07 (переведена в недіючі з 01.01.2018 р.).

Бухгалтерський облік

При безоплатному отриманні товару від нерезидента не буде ні курсових різниць, ні «валютних» перерахунків. Адже плата за них не передбачена, тобто монетарна заборгованість, виражена в іноземній валюті, не виникне.

Отримані від нерезидента безоплатні товари (ТМЦ) прибуткуємо на дату, коли щодо них виконуються критерії визнання активу, встановлені п. 5 П(С)БО 9. Для обліку отриманих активів використовуємо рахунки 20, 22 або 28 (залежно від напряму подальшого використання товару).

Прибуткуємо безоплатно отримані від нерезидента активи:

— за справедливою вартістю (якщо йдеться про товари, то це ціна реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію і суми надбавки; якщо це матеріали, то їх справедлива вартість визначається на рівні вартості на аналогічні товари. Визначитися в такому разі допоможе або рахунок-проформа (вона має містити вартість товарів для митниці), або ж вартість аналогічного товару);

— з урахуванням додаткових витрат, перелічених у п. 9 П(С)БО 9 (п. 12 П(С)БО 9). Первісну вартість імпортних ТМЦ можуть поповнити (Дт 209, 28 — Кт 63, 37): митні платежі (ввізне мито, плата за виконання митних формальностей у неробочий час або поза місцем розташування митних органів); вартість послуг митного брокера; витрати на зберігання запасів на митному складі; витрати на транспортування.

При оприбуткуванні товарів, отриманих безоплатно, підприємству доведеться показати дохід у розмірі їх справедливої вартості: Дт 209, 28 — Кт 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» (п. 21 П(С)БО 15).

Податок на прибуток

Вартість безоплатних товарів, потрапивши в бухдоходи, неодмінно збільшить об’єкт оподаткування податком на прибуток. Те ж саме чекає і на високодохідників: зменшуючих, і збільшуючих коригувань безкоштовне отримання товарів не передбачає.

У високодохідника не буде і збільшуючої 30 %-ї різниці, передбаченої п.п. 140.5.4 ПКУ, якщо постачання безкоштовних товарів йому здійснив «особливий» нерезидент (детальніше див. на с. 8 номера).

Річ у тому, що для обчислення збільшуючої 30 %-ї різниці береться договірна (контрактна) вартість товарів (без ПДВ). На це звертають увагу і податківці (див. лист ДФСУ від 26.06.2017 р. № 816/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). А раз за договором із нерезидентом вартість товару дорівнює нулю, то і збільшуюча різниця матиме нульове значення.