Теми статей
Обрати теми

«Немає проблем? Створимо!», або Вигадки фіскалів про ЄРПН-реєстрацію РК

Нестеренко Максим, податковий експерт
Цього року на початку весни читачі буквально «засипали» нашу «гарячу лінію» запитаннями про проблеми із реєстрацією РК. На жаль, єдине, що працювало для усунення цих проблем, — метод «наукового штрику». Бо ж проблеми з ЄРПН-реєстрацією були не тому, що читач неправильно заповнював РК, а тому, що фіскали раптово ввели низку додаткових вимог до заповнення РК, не прописаних у Порядку № 1307. Доходило до того, що платники не могли зареєструвати РК через один зайвий пробіл у номенклатурі! У цій статті спробуємо створити концентровану «добірку» подібних вигадок фіскалів.

Звичайно, вигадані проблеми з реєстрацією РК виникають тому, що ваші РК «сканує» не людина, а машина. А «мозок» машини не сприймає інформацію відповідно до її сутності. Для нього важливою є лише форма інформації, відповідно до налаштувань, які закладаються людьми, — і як правило, не тими, в яких щодня виникають проблеми з реєстрацією РК.

Наведемо кілька типових ЄРПН-«лайок». Тобто так званих «причин», які платники бачать у квитанціях при спробі зареєструвати РК. Причин абсолютно надуманих, якщо не сказати абсурдних.

Лайка № 1: «Значення граф 3 — 6, 8, 11, 12 повинно бути однаковим в усіх рядках»

Це — чи не найпопулярніша «лайка». Мабуть, кожен другий читач, який звертався на нашу «гарячу лінію» з проблемами ЄРПН-реєстрації РК, скаржився на цю фразу. Що вона означає? Та, власне, лише те, що коли ви у РК зазначаєте номер рядка ПН, яку коригуєте, система автоматично знаходить цей рядок у зазначеній ПН і починає, пробачте, «тупо» його сканувати. Не за змістом, а саме за формою. Невідповідність із первісною ПН може «вилізти» через будь-яку дрібницю. Наведемо приклади.

Зайві символи. Будь-який зайвий знак (кома, крапка, пробіл, інший порядок скорочення, велика буква замість маленької, лапки тощо) сприймаються системою як невідповідність рядка у РК первісним даним щодо цього рядка у ПН. Тому задля додаткового спокою ми б рекомендували, наприклад, копіювати (а не перенабирати) номенклатуру постачання, слідкувати, чи не вкрався зайвий пробіл перед даними чи після них, коли ви заповнюєте тут чи іншу графу і т. п.

Приховані символи. Невідповідність, яка стане причиною «сварки» із системою, можуть створити не тільки видимі, але і невидимі символи. Точніше, символи, які «закралися» до порожніх граф РК. Згідно з п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307 порожні графи ПН і РК мають бути саме порожніми і не містити нулів, прочерків чи інших подібних символів. Але іноді електронна форма документів підводить під цю проблему.

Наприклад, у якійсь графі, яка у вас має бути порожньою, у вас «сидить» нуль, який ви не бачите, аж допоки не «станете» курсором у цю графу. Або ж ви випадково у якійсь порожній графі натиснули клавішу Enter або Tab. У цих випадках система теж сприймає рядок РК як такий, що відрізняється від рядка ПН, який потрібно відкоригувати.

«Старе вино у нові міхи». Також проблема невідповідності рядка РК рядку первісної ПН може поставати у тому випадку, коли ми зараз складаємо РК до «старих» ПН. Наприклад, якщо потрібно скласти РК до ПН, складеної за формою, затвердженою наказом від 22.09.2014 р. № 957 (ср. ), де взагалі не було нумерації рядків. Або ж потрібно скласти РК до ПН, складеної до 01.01.2017 р., коли для більшості товарів (і для усіх послуг) необов’язковим було зазначати код УКТ ЗЕД (код ДКПП). У таких випадках просто фізично неможливо домогтися повної відповідності між ПН і РК.

Фіскали дозволяють не заповнювати графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» у РК до ПН старої форми (див. консультацію із БЗ, категорія 101.15). Але чи працює цей принцип на практиці? Дзуськи! На практиці система навпаки вимагає зазначати у РК номер рядка ПН. І якщо у самій ПН такого рядка немає, його треба присвоїти (підрахувати). Детальніше про це читайте у статті на с. 17 сьогоднішнього номера. Тож у випадку з номером рядка фіскали налаштували систему ЄРПН-реєстрації на обов’язкову наявність у РК номера рядка ПН. Так само, як і у випадку з кодом УКТ ЗЕД (кодом згідно з ДКПП). Адже РК з кодом УКТ ЗЕД до ПН, у яких не було зазначено код УКТ ЗЕД, система на початку травня почала приймати.

Лайка № 2: «Поле «Причина коригування» містить неприпустиме значення»

Це — та причина, яка чи не першою «огорошила» платників на самому початку цьогорічної весняної «епопеї» з ЄРПН-реєстрацією РК. Раптом, без усяких попереджень, було введено так звані «індикативні причини коригування». І лише потім, заднім числом, ДФСУ роз’яснила, що наразі система «розуміє» лише сім причин коригування: (1) «Зміна кількості»; (2) «Зміна ціни»; (3) «Зміна номенклатури»; (4) «Повернення товару або авансових платежів»; (5) «Зменшення обсягу при нульовій кількості»; (6) «Зменшення кількості при нульовому обсязі»; (7) «Усунення неоднозначностей».

Причини коригування зазначаємо у РК без лапок і у точній відповідності до перелічених фраз. Будь-які інші причини коригування система наразі не сприймає. Детально про те, під які ситуації підходить кожна із зазначених причин, читайте на с. 14.

Лайка № 3: «Документ має містити парну кількість рядків»

Ця проблема «постукалася» у двері (і у вікна) платників ПДВ майже одночасно з попередньою. Разом із введенням «індикативних» причин коригування фіскали раптово вирішили, що здійснювати РК-коригування необхідно у два рядки: першим рядком — повністю «анулювати» рядок ПН, який виправляється, а другим рядком — зазначати правильні дані, проставляючи у графі 1 РК вже не порядковий номер рядка первісної ПН, а номер, наступний за останнім номером рядка у ПН. Вперше це офіційно засвідчила консультація із БЗ, категорія 101.15 (наш коментар до неї читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 27, с. 3).

Більше того, вимога про «парну кількість рядків» на практиці виникла ще й до того, як система почала вимагати, аби рядки у РК заповнювалися винятково у форматі «-»/«+». Наприклад, у вас часткове повернення товарів, які у ПН зазначено у рядках під номерами 3 і 5, а всього у ПН сім рядків. Тоді у графі 1 першого рядка РК зазначаємо «3» і анулюємо рядок 3 ПН (зі знаком «мінус»), а у графі 1 другого рядка РК зазначаємо «8» і правильну кількість першого повернутого товару (зі знаком «плюс»). І тільки після цього третім рядком РК анулюємо рядок 5 ПН, а четвертим рядком (у графі 1 зазначаємо «9») зазначаємо правильну кількість другого повернутого товару. Тобто показувати спочатку два рядки з «мінусом», а потім два рядки з «плюсом» в одному РК не виходить.

Лайка № 4: «Значення поля «Причина коригування» повинно бути однаковим у відповідних рядках із негативним і позитивним значеннями обсягу»

Що означає ця довга-предовга фраза? На практиці вона зводиться до того, що в одному РК фактично неможливо здійснити коригування з двома різними причинами. Навіть якщо це «правильні» причини коригування, перелічені нами вище, і навіть якщо рядки у РК йдуть парами й у форматі «-»/«+».

Тож якщо вам потрібно в одній ПН здійснити коригування з двома різними причинами (чи то по різних рядках, чи то по одному й тому самому) — доведеться складати два різних РК. Що, в свою чергу, в деяких випадках може призвести до лайки № 1 (див. вище). Це вже якщо не говорити про те, якщо випадково поставили помилкову причину коригування.

Що ж... Хтось, мабуть, вже промовив, що в нього «немає слів, самі тільки вигуки». Але не варто впадати у відчай! Переживемо і це. Тримайтеся!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі