Перш ніж зануритися в питання, домовимося «на березі» про парочку моментів ☺.
По-перше, в статті ми говоритимемо виключно про ліквідацію як спосіб припинення юридичної особи. Особливість цього процесу полягає в тому, що за загальним правилом, «ліквідований» суб’єкт не породжує правонаступників.
По-друге, зачіпаючи процедурні моменти «вбивства» ☺ юридичної особи, простежимо долю як кредиторської, так і дебіторської заборгованості.
Ліквідація буває 2 видів:
1) ліквідація платоспроможної юрособи (основний нормативно-правовий акт — ЦКУ);
2) ліквідація через процес банкрутства (основний нормативно-правовий акт — Закон № 2343).
Об’єднують ці дві процедури наслідки для зобов’язань. Зокрема, воно припиняється. Причому у разі ліквідації як боржника, так і кредитора. Про це нам говорить ст. 609 ЦКУ. Виняток — випадки, коли згідно із законом або іншим нормативно-правовим актом виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юрособу (за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю).
Вторить ЦКУ ст. 205 ГКУ:
господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання в разі ліквідації суб’єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов’язанням
Водночас ліквідація госпсуб’єкта-банкрута є підставою для припинення зобов’язань за його участю.
Проте під ліквідацією в ЦКУ і ГКУ в цьому випадку розуміється момент, коли реєстратор внесе до ЄДР* запис «припинено» (ч. 2 ст. 104 ЦКУ, ч. 5 ст. 91 ГКУ).
* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Але що відбувається з кредиторською і дебіторською заборгованостями в процесі припинення юрособи?
Кредиторська заборгованість
На сьогодні ліквідаційна комісія (ліквідатор) не зобов’язана повідомляти кредиторів про те, що підприємство ліквідується**. По суті, кредитори дізнаються про строки для заявлення вимог і про те, що підприємство перебуває в процесі ліквідації, з ЄДР.
** Хоча податківці висловлювали іншу точку зору (див. за посиланням: http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/233186.html).
Інформацію про ліквідацію банкрута можна дізнатися на офіційному сайті ВГСУ***. Незважаючи на ліквідацію самого суду, реєстр функціонує. Та й відповідна норма в Законі № 2343 залишилася (ч. 1 ст. 1 Закону № 2343).
*** Див. за посиланням: http://www.arbitr.gov.ua/pages/157.
Ліквідаційна комісія може з доброї волі повідомити кредиторів, що юридична особа «прощається з життям». І це найоптимальніший варіант.
Загалом, «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих» ☹.
Якщо йдеться про ліквідацію платоспроможного підприємства, то учасники юридичної особи у своєму рішенні про ліквідацію юридичної особи, крім усього іншого, прописують порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог. Такий строк має бути не менше 2 місяців і не більше 6.
Коли ми говоримо про ліквідацію в процесі банкрутства, то кредитори можуть заявляти свої вимоги (що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство) протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 23 Закону № 2343).
Вимоги ж за зобов’язаннями боржника-банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом 2 місяців з дня офіційного повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і відновленню не підлягає.
Кредитори, чиї вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені зовсім, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (ч. 4 ст. 23 Закону № 2343).
Зверніть увагу: строки виконання всіх грошових зобов’язань банкрота вважаються такими, що настали. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 2343
вимоги, не задоволені через недостатність майна, вважаються погашеними
У разі ліквідації платоспроможної юрособи вимоги його кредиторів задовольняються в такій послідовності:
1) у першу чергу задовольняються вимоги з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, і вимоги кредиторів, забезпечені заставою або іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за користування результатом його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги з податків, зборів (обов’язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові цієї черги. Для вимог кредиторів за договорами страхування черговість установлюється спеціальним законом — Законом України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.
Ліквідаційна комісія відмовила в задоволенні вимог кредитора або ухиляється від їх розгляду? У такому випадку «потерпілий» може звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії. На все про все 1 місяць з моменту, коли він дізнався (повинен був дізнатися) про таку відмову. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юрособи.
Вимоги кредитора, що «запізнився», задовольняються за рахунок майна ліквідовуваної юрособи, що залишилося після задоволення своєчасно заявлених вимог кредиторів.
Кредитор вклався у встановлені строки, а комісія «відфутболила» його вимоги? Кредитор не подав до суду на ліквідаційну комісію? Суд відмовив у задоволенні такого позову? У такому разі вимоги, в задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, «відфутболені» комісією (не оскаржені в суді), а також вимоги, не задоволені через відсутність майна «вмираючої» юрособи вважаються погашеними (ч. 5 ст. 112 ЦКУ).
Якщо ж кредитор звернеться вже після внесення запису «припинено» до ЄДР, то нічого не отримає, оскільки в силу ст. 609 ЦКУ і ч. 3 ст. 205 ГКУ зобов’язання припиниться.
Дебіторська заборгованість
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний письмово повідомити боржників юрособи про те, що їх кредитор припиняється, і вжити всіх заходів для стягнення дебіторської заборгованості (ч. 1 ст. 111 ЦКУ). Що далі?
Доля «дебіторки» залежить від того, чи настав строк виконання зобов’язання до/під час процедури ліквідації чи після.
Строк виконання зобов’язань потрапляє в процедуру ліквідації кредитора. У цьому випадку ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги і позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
У крайньому разі, можна реалізувати право вимоги третій особі, а грошові кошти пустити на погашення вимог кредиторів.
І тільки якщо дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) не мали успіху і «продати» заборгованість не вдалося, то зобов’язання припиниться в силу ст. 609 ЦКУ і ст. 205 ГКУ після внесення запису «припинено» до даних боржника в ЄДР.
Строк виконання зобов’язань настане після ліквідації кредитора. Насамперед ліквідатор (ліквідаційна комісія) знову ж таки повинен звернутися до боржника і повідомити про те, що підприємство ліквідується.
У межах процедури банкрутства ліквідатор також звертається до боржників — третіх осіб з вимогою з приводу повернення банкрутові сум дебіторської заборгованості (ч. 2 ст. 41 Закону № 2343).
Також він зобов’язаний запропонувати боржникові достроково виконати зобов’язання за договором добровільно.
За загальним правилом ваш контрагент має право відмовитися від виконання зобов’язання достроково
Чому? Відповідно до положень ст. 530 ЦКУ якщо в зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Хоча боржник має право достроково виконати своє зобов’язання в цьому випадку в силу ст. 531 ЦКУ. Заборона на дострокове виконання може встановлюватися договором, актами цивільного законодавства або виходити із суті зобов’язання (звичаїв ділового обороту).
І тільки коли строк виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор може вимагати його виконання в будь-який час. При цьому боржникові потрібно виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦКУ).
Тобто якщо строк не встановлений або визначений моментом пред’явлення кредитором вимоги, то боржник зобов’язаний виконати своє зобов’язання перед кредитором. Головне — пред’явити цю саму вимогу.
Крім того, право вимагати дострокового виконання зобов’язання може прямо передбачатися в законодавстві. Наприклад, ч. 2 ст. 1050 ЦКУ передбачає в разі прострочення повернення чергової частини позики право кредитора вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, і виплати відсотків. Або відповідно до ч. 3 ст. 590 ЦКУ у разі ліквідації юрособи-заставодавця заставодержатель отримує право звернення стягнення на заставне майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою. З банкрутством ситуація дещо інша. У межах процедури банкрутства ліквідатор також звертається до боржників — третіх осіб, але вже з вимогою з приводу повернення банкрутові сум дебіторської заборгованості (ч. 2 ст. 41 Закону № 2343). Тому визнання кредитора банкрутом дозволяє ліквідаторові повернути суми заборгованості за зобов’язаннями, строк яких не настав.
Крім того, ліквідатор банкрута має повне право реалізувати дебіторську заборгованість (ч. 1 ст. 44 Закону № 2343).
А що ж робити з «помираючим» кредитором-юрособою, якщо все ж установлений строк виконання зобов’язання?
Пропонуємо декілька варіантів:
1. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) відчужує право вимоги за договором. Тут потрібно врахувати, що в цих суб’єктів обмежені повноваження з управління справами підприємства (тобто їх дії мають бути спрямовані не на отримання прибутку, а на «закриття» боргів підприємства перед кредиторами). Просто так укласти договір відчуження права вимоги за зобов’язанням не вийде. Така дія може бути розцінена як отримання прибутку.
А ось якщо в підприємства є борги, то ліквідатор (ліквідаційна комісія) цілком уповноважений відчужувати право вимоги за договором з метою погасити борги.
2. Ще «жива» юрособа укладає договір відчуження права вимоги (тобто реалізовує дебіторську заборгованість) до того, як засновники звернуться до реєстратора з рішенням про ліквідацію підприємства. У цьому випадку кошти від такого правочину, надходячи товариству, йдуть на погашення заборгованостей перед кредиторами. Якщо вам пощастило і після проведення всіх необхідних дій ще щось залишилося або таких боргів і зовсім не виявилося, кошти розподіляються між учасниками товариства ліквідатором (ліквідаційною комісією) після затвердження остаточного ліквідаційного балансу.
Як бачите, ліквідація не означає однозначного «зникнення» дебіторської і кредиторської заборгованості.
А ось як це позначається на бухгалтерському і податковому обліку, читайте далі в нашому тематичному номері.
