Теми статей
Обрати теми

Відступлення права вимоги та К° в обліку єдиноподатника

Свіриденко Алла, податковий експерт
У попередніх статтях ми детально розповіли про тонкощі проведення й обліку операцій за договорами з третіми особами: відступлення права вимоги, переведення боргу і поруки. При цьому все це стосувалося підприємств на загальній системі оподаткування. Але ми не забули і про наших єдиноподатників. Тому зараз давайте з’ясуємо: чи може єдиноподатник брати участь у таких правочинах? Що потрібно враховувати і що загрожує спрощенцям, які зважилися на укладення таких договорів?

Для єдиноподатника основна небезпека укладення договорів за участю третіх осіб (переведення боргу, відступлення права вимоги, поруки тощо) — це ненароком порушити заборону на негрошові розрахунки з п. 291.6 ПКУ. Нагадаємо, що цей пункт вимагає від єдинників груп 1 — 3 проводити розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівкою або безготівково).

Ну а на порушників, що допустили негрошовий розрахунок, чекає покарання:

(а) до доходу, отриманого із застосуванням негрошового способу розрахунків, юрособа застосовує подвійну ставку податку від ставок, визначених п. 293.3 ПКУ (п.п. 2 п. 293.5 ПКУ);

(б) з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому допущено порушення грошового способу розрахунків, єдиннику доведеться перейти на загальну систему оподаткування (п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Як бачите, санкції за негрошові розрахунки для єдиноподатників достатньо неприємні. Тому давайте пройдемося по основних видах договорів за участю третіх осіб і розберемося, в яких випадках і для кого їх укладення призведе до порушення «негрошового» обмеження, а кому виступати стороною такого договору абсолютно безпечно. Ну і звичайно ж, поглянемо, що з приводу укладення таких договорів думають податківці.

Відступлення права вимоги: можна чи ні?

Докладно про правові тонкощі укладання договорів відступлення права вимоги ми розповіли на с. 5. Не повторюватимемося, нагадаємо лише, що такий договір являє собою правочин із заміни кредитора в зобов’язанні (ч. 1 ст. 512 ЦКУ). У результаті його укладення право вимоги повернення заборгованості з боржника переходить від первісного кредитора до нового. При цьому ключове значення для нас із вами має той факт, що

відступлення права вимоги боргу — не форма розрахунку за договором, а просто заміна кредитора в зобов’язанні

Чи можливе укладення такого договору за участю єдиноподатника?

ПКУ не містить прямої заборони на проведення таких операцій. Усе залежатиме від форми розрахунків за відвантажені єдиноподатником товари (виконані роботи або надані послуги).

Боржник*. Для боржника укладення договору відступлення права вимоги між кредиторами жодних наслідків не має. Дивіться самі.

* Зрозуміло, що боржник узагалі не є стороною договору відступлення права вимоги. Але не згадати про нього не можна, оскільки він є стороною того договору, з якого виникло первісне зобов’язання.

Припустимо, боржник — єдиноподатник придбав товари в первісного кредитора, який через деякий час передає своє право вимагати заборгованість новому кредиторові за компенсацію або без неї (п.п. 14.1.255 ПКУ). У цьому випадку боржник-єдиноподатник виступає покупцем, а не продавцем товарів. Причому усі розрахунки за них він проводитиме вже з новим кредитором.

На наш погляд, боржникові-єдиноподатнику передача його боргу від одного кредитора іншому нічим не загрожує за умови грошового розрахунку з новим кредитором.

В іншій ситуації, коли від кредитора кредитору передається «товарний» борг (тобто борг за вже оплачені, але не відвантажені товари), боржник вже отримав аванс під майбутнє постачання, а отже, вимога про проведення грошових розрахунків дотримана. Тому розрахуватись із новим кредитором боржник-єдиноподатгник може як грошовими коштами, так шляхом відвантаження товарів.

Первісний кредитор. З боку первісного кредитора — єдиноподатника операція відступлення права вимоги виглядає так: він передав товари покупцеві (боржникові), а потім передає своє право вимагати їх оплату новому кредиторові за компенсацію. По суті, єдиноподатник отримує плату за відвантажений товар не від покупця (боржника), а від третьої особи (нового кредитора).

Тому головна умова, яку потрібно виконати, щоб не порушити правило п. 291.6 ПКУ:

компенсацію від нового кредитора обов’язково потрібно отримати в грошовій формі

Тоді можна говорити про те, що в результаті правочину відбулася лише заміна особи, яка погасила зобов’язання, а грошова форма розрахунків дотримана (щоправда, податківці дотримуються іншої точки зору, але про це ми розповімо трохи пізніше).

Ще простіше справи йдуть з відступленням права вимоги «товарного» боргу (тобто єдиноподатник — перший кредитор не відвантажив, а навпаки перерахував передоплату за товари/послуги, і виник «товарний» борг). У цьому випадку він може отримати компенсацію від нового кредитора як у грошовій, так і в негрошовій формі. Причина проста — тут має місце не продаж, а придбання товарів, на яке обмеження з п. 291.6 ПКУ не поширюється.

Новий кредитор. У разі відступлення «грошового» боргу (за поставлені, але не оплачені боржником товари), для єдиноподатника — нового кредитора значення має форма розрахунків з боржником (грошова/негрошова). Точніше, оплату від боржника потрібно отримати грошима, а ось негрошова форма розрахунку загрожує подвійною ставкою ЄП і «вильотом» зі спрощеної системи оподаткування.

Переведення «товарного» боргу також не обіцяє новому кредиторові жодних проблем за однієї умови: якщо ви як компенсацію передаєте первісному кредиторові товари (роботи, послуги), то розрахунки з боржником повинні відбуватися виключно в грошовій формі.

Якщо компенсацію первісному кредиторові ви виплачували грошима, тоді форма розрахунків з боржником узагалі не важлива

Позиція податківців. Податківці давно й із завидною постійністю виступають проти укладення єдиноподатниками договорів відступлення права вимоги. Головний їх аргумент «проти»: укладення таких договорів є механізмом розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі* (див. листи ГУ ДФС у Харківській обл. від 26.06.2017 р. № 825/ІПК/20-40-13-11-12, ГУ ДФС у Херсонській обл. від 29.06.2017 р. № 860/ІПК/21-22-12-04-21, ДФСУ від 15.08.2017 р. № 1602/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК, від 20.09.2017 р. № 2002/Ш/99-99-15-02-02-14/ІПК, консультацію в категорії 108.01.02 БЗ).

* Звісно, йдеться про відступлення права вимоги саме грошової заборгованості, коли кредитор є продавцем, а не покупцем товарів.

Заради справедливості зазначимо, що іноді здоровий глузд перемагає, і тоді фіскалам припиняє ввижатися порушення податкового законодавства в перевідступленні боргу єдиноподатниками (див. листи ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 09.10.2018 р. № 4341/ІПК/08-01-12-04-11, ГУ ДФС у м. Києві від 05.08.2016 р. № 17714/10/26-15-12-04-18 і від 04.05.2016 р. № 10296/10/26-15-12-04-18). Але, як бачите, кількісне співвідношення роз’яснень «за» і «проти» договорів відступлення, на жаль, не на користь платників податків. Тому якщо ви все-таки плануєте взяти участь у такому правочині, тоді не полінуйтеся заздалегідь отримати від податківців індивідуальну податкову консультацію на свою адресу.

До єдиноподатників-боржників у податківців претензій, на щастя, немає (ще раз нагадаємо, що вони не є стороною договору відступлення права вимоги). Головне — обов’язково дотримуватися всіх описаних нами вище умов щодо форми розрахунків, і, звісно ж, своєчасно показувати «єдиноподатний» дохід.

«Єдиноподатний» дохід за операціями «відступлення»

Дату виникнення «єдиноподатного» доходу визначають з урахуванням п. 292.6 ПКУ. Тут говориться: датою отримання доходу є дата надходження коштів платникові ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. І саме на нього орієнтуватимемося при визначенні доходу у разі укладення договору відступлення права вимоги.

Боржник. У боржника єдиноподатний дохід виникає у разі «товарного» боргу (коли єдиноподатник — боржник отримав передоплату за товари/послуги, але так і не поставив/надав їх) на дату отримання передоплати від первинного кредитора. Відповідно погашення заборгованості перед новим кредитором у грошовій формі, як і постачання товарів/послуг у рахунок попередньої оплати (але вже новому кредиторові), до виникнення доходу не ведуть.

Більше того, якщо боржник-єдиноподатник відобразив «єдиноподатний» дохід після отриманого авансу, а потім розрахувався з новим кредитором у грошовій формі, тоді потрібно додатково зменшити суму відображеного раніше ЄП-доходу.

Звичайно ж, про доходи в боржника не йдеться й у разі відступлення права вимоги «грошового» боргу.

Первісний кредитор. У первісного кредитора дохід виникає у разі відступлення права вимоги «грошового» боргу за поставлені товари. При цьому датою виникнення «єдиноподатного» доходу тут буде дата отримання від нового кредитора грошової компенсації на свою адресу. Крім того, є небезпека, що податківці в цьому випадку побачать другий дохід — від продажу дебіторської заборгованості. Але дуже сподіваємося, що їм не спаде на думку оподаткувати одну і ту ж суму двічі.

У разі відступлення права вимоги «товарного» боргу, як ми вже зазначили, дохід виникає в боржника, а не у кредитора. Причина відсутності доходу на поверхні: тут має місце операція придбання первісним кредитором товарів, робіт (послуг).

Новий кредитор. У разі отримання новим кредитором права вимоги «грошового» боргу до бази для нарахування ЄП потрапить уся сума грошових коштів, отриманих у вигляді компенсації від боржника (див. листи ДФСУ від 10.09.2018 р. № 3912/6/99-99-12-02-03-15/IПК і від 05.10.2015 р. № 21031/6/99-99-15-03-01-15). Крім того, коли він переймає на себе «грошовий» борг, то тут можна вбачати купівлю-продаж дебіторської заборгованості.

У випадку з відступленням права вимоги товарної заборгованості новий кредитор повинен відобразити як мінімум дохід від реалізації товару первісному кредиторові. При цьому показати такий дохід належить на дату отримання грошової компенсації від підприємства-боржника.

Якщо компенсацію первісному кредиторові ви перерахували в грошовій формі, а від боржника отримали товари, тоді доходи за такою операцією, на наш погляд, не виникають

Переведення боргу

Про юридичну сторону укладення договорів переведення боргу ми детально розповіли на с. 4. Суть такого правочину в тому, що підприємство (перший боржник) придбаває в постачальника (кредитора) товари/послуги, а через деякий час інше підприємство (новий боржник) за компенсацію переймає на себе зобов’язання погасити заборгованість перед кредитором. Як бачите, вся відмінність цього договору від договору відступлення права вимоги в тому, що він є заміною іншої сторони зобов’язання, а саме боржника (ст. 520 ЦКУ). Причому, що об’єднує ці два види договорів з третіми особами, — і в тому, і в іншому випадку укладення договору не є формою розрахунку за первісним договором!

Кредитор*. Для кредитора-єдиноподатника головне, щоб оплата від нового боржника за відвантажені первісному боржникові товари надходила виключно в грошовій формі. Відповідно якщо йдеться про переведення товарної заборгованості (за оплачені, але не поставлені першим боржником товари/послуги), тоді форма розрахунків з новим боржником значення вже не має.

* Кредитор не є стороною договору переведення боргу (за винятком тристоронніх договорів переведення). Водночас переведення боргу допускається тільки зі згоди кредитора, якщо інше не встановлене законом (ст. 520 ЦКУ). Тому кредиторові важливо знати про наслідки для себе у разі укладення такого договору, а також про своє право перешкодити його укладенню.

Первісний боржник. Єдиноподатник — перший боржник, що здійснює переведення свого «товарного» боргу перед покупцем, під обмеження з п. 291.6 ПКУ взагалі не потрапляє. Адже в цьому випадку (переведення боргу за оплаченими, але не поставленими покупцеві товарами) попередню оплату за товар ви вже отримали, а отже, вимога про грошові розрахунки вже виконана.

У другому випадку (переведення боргу за отримані, але не оплачені товари) ви фактично придбаваєте товар у кредитора з оплатою третій особі (новому боржникові)

Тут важливо, щоб форма компенсації новому боржнику також була грошовою.

Новий боржник. Краще за все себе «почуває» єдиноподатник — новий боржник при переведенні «грошового» боргу за отримані, але не оплачені товари. Прийнявши зобов’язання про перерахування грошових коштів кредиторові, він абсолютно не переймається формою розрахунку з першим боржником за договором переведення боргу. Якщо, наприклад, перший боржник поставить йому товар, то фактично відбудеться придбання товару за грошові кошти.

А ось новому боржникові, який приймає на себе чужий «товарний» борг, потрібно бути дуже обережним: виконавши прийняті на себе зобов’язання і відвантаживши товари кредиторові, простежте, щоб компенсація від первісного кредитора була перерахована виключно в грошовій формі.

«Єдиноподатний» дохід і переведення боргу

Кредитор. У кредитора все відносно просто. До складу його доходу потрапляє компенсація новим боржником грошової заборгованості (за поставлені, але не оплачені першим боржником товари). При цьому датою відображення доходу буде дата отримання компенсації в готівковій або безготівковій формі.

При переведенні «товарного» боргу (за оплачені, але не поставлені товари) дохід у кредитора зовсім не виникає, оскільки йдеться про придбання, а не продаж товарів.

Первісний боржник. При переведенні «товарного» боргу свої доходи первісний боржник відображає ще в момент отримання авансу від кредитора. Причому якщо ви як компенсацію новому боржникові передаєте товари (роботи, послуги), то таку операцію можна розглядати як продаж цих товарів з оплатою третьою особою (кредитором). Жодних додаткових доходів тут показувати не потрібно. А ось перерахування новому боржникові грошових коштів, на нашу думку, можна розцінювати як повернення авансу, а отже, на цю суму можна зменшити суму нарахованого раніше доходу.

Якщо ми говоримо про переведення «грошового» боргу, жодних доходів у першого боржника не виникає (за умови перерахування новому боржникові компенсації за прийнятий ним борг у грошовій формі).

Новий боржник. У нового боржника «єдиноподатний» дохід однозначно виникає при переведенні «товарного» боргу. При цьому датою виникнення доходу буде дата отримання грошових коштів від першого боржника в рахунок компенсації за договором переведення боргу.

А ось у ситуації з «грошовим» боргом, на наш погляд, доходи в нового боржника не виникають. Адже все отримане від першого боржника буде перераховано кредиторові і факт отримання виручки за реалізовані товар, роботи (послуги) відсутній. Проте повинні попередити: дуже висока імовірність того, що податківці міркуватимуть інакше і захочуть побачити суму компенсації, отриманої від першого боржника, у складі «єдиноподатного» доходу (за аналогією з їх вимогою включати до складу доходу нового кредитора всю суму грошових коштів, отриманих ним у вигляді компенсації від боржника за договором відступлення права вимоги (див. лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21031/6/99-99-15-03-01-15).

Договір поруки

Договір поруки є, зазвичай, договором між кредитором і поручителем, за яким кредитор, у разі невиконання зобов’язань боржником, має право вимагати їх виконання від поручителя. При цьому до поручителя, що виконав зобов’язання, забезпечені порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов’язанні (ч. 2 ст. 556 ЦКУ).

Кредитор. Припустимо, кредитор-єдиноподатник відвантажує товар боржникові. При цьому виниклу грошову заборгованість погашатиме або первісний боржник, або поручитель (або вони разом частинами).

І в цьому випадку для кредитора найголовніше, щоб поручитель погашав заборгованість боржника виключно грошовими коштами

Боржник. Боржник у нашому випадку є покупцем товарів, для нього форма розрахунку поручителя з кредитором за придбані товари взагалі не принципова.

Поручитель. Цілком уписується в законодавчі норми участь у договорі поруки поручителя — єдиноподатника. При цьому, на наш погляд, поручителеві абсолютно не важлива форма розрахунків з боржником*. Навіть якщо останній відшкодує свою заборгованість перед поручителем товарами, у такому разі таку операцію можна розцінювати як придбання товарів у боржника.

* Якщо поручитель погашав зобов’язання боржника перед кредитором грошовими коштами.

Позиція податківців. А ось податківці забороняють єдиноподатникам виступати поручителями в межах договорів поруки. «Неслухняні» спрощенці, що уклали такі договори як поручителі, за їх роз’ясненнями, повинні перейти на загальну систему оподаткування.

Такого сумнівного висновку вони доходять, посилаючись на п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ, згідно з яким платниками єдиного податку групи 3 не можуть бути юрособи, що здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва (категорія 108.01.02 БЗ).

Вимушені не погодитися з контролерами. Нагадаємо: згідно з ч. 3 ст. 333 ГКУ фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів. Її здійснюють банки та інші фінансово-кредитні організації.

Звичайно ж, у нашій ситуації, коли поручитель- єдиноподатник погашає заборгованість перед кредитором власними коштами, жодного отримання і перерозподілу коштів не відбувається. Тому вважаємо, що апелювати до ч. 3 ст. 333 ГКУ некоректно.

«Єдиноподатний» дохід поручителя і К°

Оподатковуваний дохід у цьому випадку виникає, передусім, у продавця-кредитора. Відображають його на дату надходження грошових коштів від боржника, а у разі, якщо він ухиляється від погашення своїх зобов’язань, — на дату отримання оплати від поручителя.

Теоретично можна говорити про наявність доходу в поручителя від надання поручительської послуги. Проте факт надання такої послуги має місце не завжди, а тільки при виконанні певних умов. І крім того, визначити вартість зазвичай не є можливим (див. с. 16).

Аналогічна ситуація і з доходом боржника в розмірі вартості безоплатно отриманої послуги поруки (звичайно ж, якщо факт надання такої послуги мав місце). Включати безоплатно отримане до складу «єдиноподатного» доходу вимагає абзац перший п. 292.3 ПКУ. При цьому, за роз’ясненнями податківців, визначати розмір доходу за безоплатно отриманими товарами (роботами, послугами) слід виходячи з рівня звичайних цін (див. категорії 107.04 і 108.01.02 БЗ). Але у разі небанківської поруки ринок таких послуг відсутній і їх звичайну ціну визначити навряд чи вийде.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі