Крім того, нараховувати «компенсуючі» ПЗ потрібно, якщо товари/послуги/НА використовуються за «подвійним» призначенням (п. 199.1 ПКУ).
Базу оподаткування за такими «компенсуючими» ПЗ визначають згідно з п. 189.1 ПКУ: для товарів/послуг — виходячи з вартості придбання; для НА — виходячи з балансової (залишкової) вартості на початок періоду використання (або виходячи із звичайної ціни — у разі відсутності обліку НА).
«Компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ нараховують: (1) або на дату коли виникло право на ПК, тобто коли постачальник зареєстрував «вхідну» ПН у ЄРПН — якщо про неоподатковуване/негосподарське використання відомо вже при придбанні; (2) або на дату початку використання товарів/послуг/НА, визначену в первинних документах, — якщо в таких операціях вони стали використовуватися згодом (див., наприклад, лист ДФСУ від 10.10.2017 р. № 2192/6/99-95-42-03-15/ІПК і консультацію із БЗ, 101.06). Тобто фіскали вважають, що у разі коли ПК за зареєстрованою «вхідною» ПН добровільно відкладено, «компенсуючі» ПЗ не відкладаються. А от якщо ПК відкладається внаслідок незареєстрованої ПН, «компенсуючий» ПДВ не нараховується.
Тепер, власне, про особливості складання «компенсуючої» ПН. Отже, зведені «компенсуючі» ПН складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду (пп. 198.5 та 199.1 ПКУ). У верхній лівій частині зведеної «компенсуючої» ПН позначаємо, що це «Зведена податкова накладна». Якщо ідеться про повну компенсацію «вхідного» ПДВ (п. 198.5 ПКУ), проставляємо ознаку зведеності «1», якщо про часткову (п. 199.1 ПКУ) — ознаку зведеності «2» (п. 11 Порядку № 1307). Одночасно із цим ставимо позначку «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини», яка свідчить про те, що покупцю ПН не видається, і зазначаємо відповідний тип причини:
04 — постачання у межах балансу для невиробничого використання;
08 — постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;
09 — постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ;
13 — використання товарів/послуг не в господарській діяльності.
На кожен тип причини («04», «08», «09», «13») обов’язково складати окремі зведені «компенсуючі» ПН. Водночас дозволяється складати декілька зведених «компенсуючих» ПН з одним і тим же типом причини (див. БЗ, 101.16).
У рядку «Отримувач (покупець)» заголовної частини зведеної «компенсуючої» ПН платник зазначає, власне, найменування, а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний ІПН «600000000000». Рядок «Податковий номер платника (покупця)» не заповнюється (п. 11 Порядку № 1307).
У «номенклатурній» графі 2 розділу Б зазначаємо дати та порядкові номери «вхідних» ПН та інших документів (ВМД, касових чеків, транспортних квитків тощо), за якими було відображено ПК, який потрібно компенсувати (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307). Так роз’яснили фіскали у консультаціях із БЗ, 101.16. Причому якщо компенсується ПК за документами, переліченими у п. 201.11 ПКУ, у графі 2 фіскали хочуть бачити ще й назву «вхідного» документа. Ми ж рекомендуємо зазначати цю назву в будь-якому випадку, користуючись при цьому скороченими назвами документів для ПК (які свого часу зазначалися у Реєстрі виданих та отриманих ПН). Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 12 розділу Б не заповнюємо, як і рядки VII — IX розділу А (п.п. 10 п. 16 Порядку № 1307). У графі 4 «умовне позначення (українське)» зазначаємо «грн» (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307).
Приклад «компенсуючої» ПН див. на с. 33.
