* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) в розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Платник податку на прибуток збільшує фінрезультат на 30 % вартості товарів, придбаних у «низькоподаткових» нерезидентів, тільки за результатами звітного року. А за підсумками кварталу, півріччя, 9 місяців цю різницю рахувати не треба
Для тих, хто не в темі, пояснимо: в роз’ясненні, що коментується, податківці говорять про податкову різницю, передбачену п.п. 140.5.4 ПКУ. А саме про необхідність збільшити фінрезультат на 30 % вартості товарів (у тому числі необоротних активів, робіт і послуг), придбаних у «низькоподаткових» нерезидентів (у тому числі пов’язаних). «Низькоподатковим» для цілей застосування цієї норми нерезидент є у тому випадку, якщо:
— він зареєстрований в одній з «низькоподаткових» країн (згідно з переліком, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1045**), або
** До 2018 року діяло відповідне розпорядження КМУ від 16.09.2015 р. № 977-р.
— «низькоподатковою» є його організаційно-правова форма (згідно з переліком, наведеним у додатку до постанови КМУ від 04.07.2017 р. № 480).
Причому цю різницю не рахують, якщо такі придбання є:
1) борговими операціями (п. 140.2 ПКУ);
2) операціями з виплати роялті (п.п. 140.5.6 ПКУ);
3) контрольованими операціями;
4) неконтрольованими операціями, сума яких підтверджена платником за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», згідно з процедурою зі ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Так от, раніше податківці заявляли, що рахувати таку «нерезидентську» різницю треба щокварталу.
Наприклад, у листі ДФСУ від 11.12.2017 р. № 2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК звучав такий висновок: оскільки визначити, чи є операція контрольованою, платник може тільки за підсумками року, то і рішення про незбільшення фінрезультату він може прийняти тільки після підбиття річних підсумків. Тому квартальники при складанні проміжних прибуткових декларацій повинні збільшити фінрезультат на 30 % вартості усіх придбань у «низькоподаткових» нерезидентів. А за підсумками року — зменшити фінрезультат, якщо такі придбання виявилися контрольованими або їх сума підтверджена за процедурою зі ст. 39 ПКУ, але без подання звіту. Відповідні рекомендації містило і тодішнє роз’яснення з БЗ 102.13 (яке сьогодні вже не діє).
Така методологія розрахунку «нерезидентської» різниці була явно надуманою. Адже ніяких подібних механізмів п.п. 140.5.4 ПКУ не передбачає. Добре, що Мінфін це помітив (див. лист від 19.06.2018 р. № 11210-09-10/16613). Тепер і податківцям довелося свою позицію переглянути (про що ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 77, с. 3).
У сьогоднішньому роз’ясненні вони вже говорять: оскільки «контрольованість» операції платник визначає за підсумками року, то й податкову різницю з п.п. 140.5.4 ПКУ слід рахувати тільки один раз — за підсумками року.
Аналогічні висновки містяться й у низці індивідуальних податкових консультацій із цього питання (див., наприклад, листи ДФСУ від 24.09.2018 р. № 4128/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 14.09.2018 р. № 4029/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 11.09.2018 р. № 3934/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Загалом тепер квартальникам з приводу невідображення «нерезидентських» різниць у проміжних деклараціях хвилюватися не потрібно.
