(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 87
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
  • № 80
  • № 79
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2018/№ 86

Зарплата «в конверті»: наслідки

http://tinyurl.com/y32nozkn
Працівник образився на роботодавця та поскаржився в Держпраці або податковий орган, зазначивши, що йому виплачувалася «чорна» зарплата. Чого чекати роботодавцю? Якими будуть наслідки? Надати відповіді на озвучені запитання — мета цієї статті.

Причин, з яких роботодавці наважуються на виплату зарплати «в конверті», безліч. Але не про ці причини сьогодні буде наша з вами розмова. Ми поговоримо про наслідки такого кроку.

Розпочнемо з того, що такі заходи є незаконними і за них може загрожувати адміністративна, фінансова й навіть кримінальна відповідальність. Тепер про все по порядку.

На кого чекати «в гості»?

Завітати «в гості» пошукати «конверти» до вас можуть трудовики і податківці (не виключено, що в супроводі поліції та навіть прокуратури).

Виявити виплату «чорної» зарплати:

— трудовики можуть у процесі інспекційного відвідування (див. Порядок № 295);

— податківці — у процесі перевірки — документальної планової/позапланової (п.п. 75.1.2 ПКУ) або фактичної (п. 80.6 ПКУ).

Для згаданих перевірок є спеціальні підстави.

Якщо говорити про трудовиків, то підставою для проведення інспекційного відвідування може бути, наприклад, звернення працівника про недотримання роботодавцем законодавства про працю або фізособи про недотримання правил оформлення трудових відносин (див. п. 5 Порядку № 295).

Для податкової:

документальної позапланової перевірки — достатньою підставою буде надходження податківцям відомостей, зокрема, про ухилення від оподаткування виплат найманим особам, у тому числі внаслідок неукладення трудових договорів (п.п. 78.1.13 ПКУ);

фактичної перевірки — отримання податківцями відомостей, зокрема, про використання праці найманих осіб без оформлення трудових відносин, виплати зарплати без сплати податків (п.п. 80.2.7 ПКУ).

Причому якщо податківці виявлять факти порушення роботодавцем законодавства про працю, будьте впевнені, вони цією інформацією поділяться з трудовиками.

Як бачите, підстава для проведення таких перевірок/інспектування — отримання податківцями/трудовиками певних відомостей. Хто ж ці загадкові інформатори? Доволі часто — це скривджені працівники, у тому числі колишні. Тому краще з «найманцями» зберігати хороші відносини.

Усе пропало?

Запам’ятайте: сама собою скарга або свідчення працівників не є достатньою підставою для висновку, що зарплата виплачувалася «в конверті». Цей факт потрібно контролерам установити документально.

Якщо говорити про Держпраці, то таким доказом можуть бути, зокрема, свідчення свідків (див., наприклад, ухвалу Вінницького апеляційного адмінсуду від 13.04.2017 р. у справі № 802/2415/16-а*).

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66083597.

А ось податківцям із донарахуваннями складніше.

Так, Одеський апеляційний адмінсуд в ухвалі від 11.10.2017 р. у справі № 815/3883/16 зазначив, що згідно зі ст. 83 ПКУ для посадових осіб контролюючих органів при проведенні перевірок підставами для висновків є:

документи, визначені цим Кодексом;

податкова інформація;

експертні висновки;

судові рішення;

інші матеріали, отримані в порядку і способом, передбаченими ПКУ або іншими законами, контроль за додержанням яких покладений на контролюючі органи.

Тому контролери не вправі роботи висновки про наявність порушень податкового законодавства з боку роботодавця тільки на поясненнях деяких працівників без будь-яких підстав, а також обчислювати суму ЄСВ без будь-якої документації про нарахування доходів працівникам. Адже такі дії суперечать положенням ст. 83 ПКУ.

Аналогічних висновків свого часу дійшли ВАСУ в ухвалі від 21.05.2013 р. у справі № К/9991/54106/12, а також Севастопольський апеляційний адмінсуд у постанові від 18.04.2013 р. у справі № 2а-8416/12/0170/10. Тобто якщо мова йде про податківців і донарахування зобов’язань, то сама собою скарга або свідчення працівників (у тому числі письмові) не є достатньою підставою для висновку, що зарплата виплачувалася «в конверті». Для цього фіскалам будуть потрібні докази дещо вагоміші: як говорять суди — первинні та інші документи.

Якщо все-таки знайшли…

Відповідальність за виплату зарплати «в конверті» нестимуть роботодавець і його посадові особи.

Фінансова відповідальність за КЗпП. Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків загрожує підприємству штрафом у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (наразі — 111690 грн.), за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (див. абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Адмінвідповідальність за КпАП. Посадовим особам підприємства може загрожувати відповідальність за порушення трудового законодавства за ч. 1 ст. 41 (штраф 510 — 1700 грн.), несплату ПДФО за ст. 1634 (попередження або штраф 34 — 51 грн.), несплату ЄСВ ст. 1651 КУпАП (штраф залежить від суми недоплати і конкретного порушення).

Фінвідповідальність за ПКУ. За ненарахування, неутримання і несплату ПДФО підприємству загрожує штраф за ст. 127 ПКУ. У загальному випадку він становитиме 25 % від донарахованої суми ПДФО.

Крім того, за неподання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, подання його не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або помилками, які призвели до збільшення податкових зобов’язань, податківці застосують штраф згідно з п. 119.2 ПКУ: 510 грн. (1020 грн.).

І не забудьте про пеню.

Фінвідповідальність за Законом № 2464. Податківці донарахують ЄСВ і розрахують штраф у розмірі 10 % від такої суми за кожен повний/неповний звітний період, за який донарахована така сума (але не більше 50 % донарахованої суми ЄСВ).

Кримінальна відповідальність. Тут слід звернути увагу на ст. 212 ККУ — за умисне ухилення від сплати податків/зборів. Умовою для притягнення за цією статтею є ненадходження коштів у розмірі, що перевищує в тисячу і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2018 році — 881 тис. грн. і більше).

Що стосується донарахованого ЄСВ, то за його несплату кримінальна відповідальність також є, але вже за ст. 2121 ККУ. «Сумовий» критерій там такий же.

Покарання за ККУ становить і за ст. 212 (умисне ухилення від сплати податків), і за ст. 2121 (ухилення від сплати ЄСВ) — штраф 17000 — 34000 грн. або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

І ще один момент. Багато хто вважає, що якщо особу притягли до адмінвідповідальності, то до кримінальної його залучити вже не можуть. Говоримо відразу: ця думка помилкова. Річ у тому, що це різні види відповідальності і, за загальним правилом, їх можуть застосовувати паралельно.

Як бачите, виплата зарплати «в конверті» може принести немало клопоту (особливо у світлі пильної уваги контролерів). Тому якщо й наважитеся на цей крок, то ґрунтовно зважте всі «за» і «проти».

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
зарплата в конверті, трудова перевірка, податкова перевірка, підстави для перевірки, фінансова відповідальність, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті