Ситуація, описана нашим читачем, доволі типова. Погодьтеся, часто трапляється, що працівник після роботи захворів або відпрацював день і дорогою додому отримав травму чи закінчив зміну о 7 годині ранку, прийшов додому і викликав лікаря...
Низка збігів робочого дня і початку періоду хвороби достатньо довга. У нашому житті часто трапляються такі ось «накладки». У результаті виходить, що у працівника в один і той же день є:
— і відмітка в табелі за відпрацьований день,
— і непрацездатність згідно із записом у лікарняному листі.
Давайте розбиратися, як правильно оплатити цей день.
Оскільки день відпрацьований, за нього, звичайно ж, потрібно працівникові нарахувати зарплату.
Що стосується лікарняного, то тут є свої тонкощі. Розпочнемо з того, що будь-якій людині, яка звернулася по медичну допомогу і була визнана непрацездатною, за її згодою (на її прохання) виписується лікарняний лист, що засвідчує цю непрацездатність.
Тобто в загальному випадку лікарняний лист відкривається в день звернення людини по медичну допомогу. Проте особам, які виявилися непрацездатними після закінчення робочого дня, лікарняний лист може видаватися за їх згодою з наступного календарного дня. Про це прямо зазначено в п. 2.6 Інструкції № 455.
У результаті ми маємо два варіанти оформлення лікарняного листа в одній і тій же ситуації.
Перший — працівник повідомив лікаря, що він сьогодні весь день відпрацював і попросив відкрити йому лікарняний з наступного дня.
Другий — працівникові відкритий лікарняний лист днем його звернення до медустанови. При цьому такий день працівник повністю відпрацював.
Головний акцент зробимо на перших п’яти днях хвороби працівника, оплачуваних за рахунок роботодавця.
У першому випадку (лікарняний відкритий з наступного дня) запитань, як рахувати «дні роботодавця», не виникає, оскільки «накладок» робочого часу і лікарняного немає.
А ось якщо вам попався другий варіант — відкриття лікарняного в день, який працівник повністю відпрацював, то замислитися є над чим. Особливості такого лікарняного:
— по-перше, в обов’язковому порядку потрібно уважно поставитися до питання правильності оплати «дня-накладки». Адже роботодавець може не помітити «накладку» й оплатити один і той же день двічі — як робочий і як лікарняний. А це, як ви розумієте, неприпустимо;
— по-друге, в оплаті перших п’яти днів за рахунок роботодавця.
«День-накладка» йде в облік перших п’яти календарних «днів роботодавця», але оплачується як повністю відпрацьований робочий день. Інші чотири календарні дні з перших п’яти днів непрацездатності оплачуються як лікарняний «за рахунок роботодавця».
Далі, починаючи з шостого дня непрацездатності, оплата за лікарняним іде за рахунок коштів ФСС (див. додаток до листа ФСС з ТВП від 17.05.2016 р. № 2.4-46-753);
— по-третє, дуже уважно визначаємо розрахунковий період для лікарняного з «накладкою», відкритого в останній день місяця.
Наприклад, якщо лікарняний відкритий 30 вересня 2018 року («день-накладка») й оплачувати його будуть починаючи з наступного дня — з 1 жовтня 2018 року, то розрахунковим періодом для визначення середньоденної зарплати є 12 місяців, що передують місяцю початку хвороби, а саме — вересню. Тобто розрахунковим періодом буде вересень 2017 року — серпень 2018 року.
На закінчення, нагадаємо, оплаті підлягають усі календарні дні тимчасової непрацездатності, незалежно від того, на які дні припадає період тимчасової непрацездатності — робочі, неробочі, вихідні або святкові (див. лист ФСС з ТВП від 18.08.2016 р. № 2.4-46-1431).
