Теми статей
Обрати теми

Повертаємо товар нерезиденту

Ольховик Ольга, податковий експерт
Підприємство планує повернути імпортований товар нерезиденту. Які податкові наслідки такого повернення? І як відобразити його в обліку?

Митний збір. Для повернення нерезиденту ввезених раніше товарів може бути використаний митний режим реекспорту (п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ). Товари, поміщені в митний режим реекспорту, звільнені від сплати вивізного мита (п. 2 ч. 1 ст. 283 МКУ). Крім того, у разі здійснення зворотного реекспорту повертають і суми ввізного мита, сплачені при ввезенні товарів, які повертаються (ст. 89 МКУ).

ПДВ. ПДВ при реекспорті справляють відповідно до вимог ПКУ (ст. 89 МКУ). А згідно з п.п. «б» п.п. 195.1.1 і п. 206.5 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені в такий режим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, оподатковують ПДВ за ставкою 0 %. Тож

у нашому зворотному випадку з п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ операції з реекспорту товарів оподатковують ПДВ за ставкою 0 %

І відображають їх у рядку 2 декларації з ПДВ (БЗ 101.23).

Зверніть увагу! Оскільки операції з реекспорту раніше імпортованих товарів оподатковують ПДВ за нульовою ставкою, то коригувати вхідний ПК з ПДВ, сформований при ввезенні таких товарів, не потрібно. Тобто норми компенсуючого п. 198.5 ПКУ тут не спрацюють. Підтверджують це й податківці (див. листи Офісу великих платників податків ДФС від 14.06.2017 р. № 628/ІПК/28-10-01-03-11 та від 27.10.2016 р. № 23233/6/99-99-15-03-02-15 тощо).

Причому все сказане стосується й випадків реекспорту бракованих товарів.

Податок на прибуток. У разі придбання товарів у низькоподаткових нерезидентів* високодохідники (і малодохідники-добровольці) збільшують фінрезультат на 30 % вартості таких активів (п.п. 140.5.4 ПКУ). Причому проводити це коригування потрібно вже в періоді придбання активів (оприбуткування і зарахування на баланс), не чекаючи включення їх вартості до складу витрат (див. листи ДФСУ від 17.12.2015 р. № 27017/6/99-99-19-02-02-15 і від 04.01.2017 р. № 29/6/99-99-15-02-02-15). Чи можна при поверненні товарів таким нерезидентам відкоригувати цю збільшуючу різницю?

* З Переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 ПКУ, затвердженого постановою Кабміну від 27.12.2017 р. № 1045, і Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток..., затвердженого постановою Кабміну від 04.07.2017 р. № 480.

На наш погляд, можна. Для цього слід поставити цю суму зі знаком «-» у рядок 3.1.7 додатка РІ до декларації. А щоб у податківців не виникало зайвих запитань, рекомендуємо скористатися п. 46.4 ПКУ і додати до декларації пояснення про походження мінуса в додатку РІ.

Бухгалтерський облік. При отриманні товарів від нерезидента в обліку виникає монетарна кредиторська заборгованість, за якою розраховують курсові різниці за правилами пп. 7 — 8 П(С)БО 21 до моменту перерахування оплати або до розірвання ЗЕД-договору.

Додатна курсова різниця потрапляє до Кт 714, авід’ємну обліковуємо за Дт 945. Після прийняття рішення про повернення товарів заборгованість перед нерезидентом перетворюється на немонетарну, і курсові різниці за нею на дату погашення (тобто на дату повернення товарів) не перераховують.

Приклад. Підприємство в грудні 2018 року ввезло на митну територію України імпортний товар загальною вартістю $50000. Проте у зв’язку з тим, що підприємство не змогло здійснити оплату за товар у строк, ЗЕД-договір було розірвано, а товар реекспортовано на підставі п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ. При ввезенні товарів підприємство понесло такі витрати:

— ввізний митний збір (5 %);

— ПДВ (20 %).

Офіційний курс НБУ на дату:

— оформлення ввізної МД — 26,7 грн./$;

— оприбуткування товару — 26,8 грн./$;

— прийняття рішення про повернення товарів — 26,6 грн./$;

— реекспорту (оформлення вивізної МД) — 26,5 грн./$.

Витрати на транспортування товарів по території України становили 10000 грн. (без ПДВ).

Повернення товарів нерезиденту в режимі реекспорту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

$/грн., грн.

Дт

Кт

Імпорт товару

1

Сплачено митні платежі:

— ввізний митний збір

($50000 х 26,7 грн./$ х 5 %)

377

311

66750

— ввізний імпортний ПДВ

(($50000 х 26,7 грн./$ + 66750) х 20 %)

377

311

280350

2

Оприбутковано ввезені товари

($50000 х 26,8 грн./$)

281

632

$50000

1340000

3

Ввізний митний збір включено до первісної вартості товарів

281

377

66750

4

Ввізний ПДВ включено до складу ПК

641/ПДВ

377

280350

5

Включено до первісної вартості товарів транспортні витрати

281

631

10000

6

Оплачено вартість транспортних послуг

631

311

10000

7

Відображено курсову різницю на дату прийняття рішення про повернення товарів

((26,6 грн./$ - 26,8 грн./$) х $50000)

632

714

10000

Повернення товару нерезиденту

1

Повернено товар нерезиденту

(26,8 грн./$ х $50000)

632

281

$50000

1340000

Після того як прийнято рішення про повернення товарів, заборгованість перед нерезидентом з монетарної стала немонетарною, тому при погашенні такої заборгованості курсові різниці не розраховують, а для розрахунку суми заборгованості використовують курс на дату прийняття рішення про повернення товарів — 26,6 грн./$.

2

Віднесено до складу витрат сумову різницю за заборгованістю ((26,6 грн./$ - 26,8 грн./$) х $50000)

949

632

10000

3

Відображено митний збір, що підлягає поверненню

377

281

66750

4

Віднесено до складу витрат витрати на транспортування

949

281

10000

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі