Повертаємо товар нерезиденту

Митний збір. Для повернення нерезиденту ввезених раніше товарів може бути використаний митний режим реекспорту (п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ). Товари, поміщені в митний режим реекспорту, звільнені від сплати вивізного мита (п. 2 ч. 1 ст. 283 МКУ). Крім того, у разі здійснення зворотного реекспорту повертають і суми ввізного мита, сплачені при ввезенні товарів, які повертаються (ст. 89 МКУ).

ПДВ. ПДВ при реекспорті справляють відповідно до вимог ПКУ (ст. 89 МКУ). А згідно з п.п. «б» п.п. 195.1.1 і п. 206.5 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені в такий режим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, оподатковують ПДВ за ставкою 0 %. Тож

І відображають їх у рядку 2 декларації з ПДВ (БЗ 101.23).

Зверніть увагу! Оскільки операції з реекспорту раніше імпортованих товарів оподатковують ПДВ за нульовою ставкою, то коригувати вхідний ПК з ПДВ, сформований при ввезенні таких товарів, не потрібно. Тобто норми компенсуючого п. 198.5 ПКУ тут не спрацюють. Підтверджують це й податківці (див. листи Офісу великих платників податків ДФС від 14.06.2017 р. № 628/ІПК/28-10-01-03-11 та від 27.10.2016 р. № 23233/6/99-99-15-03-02-15 тощо).

Причому все сказане стосується й випадків реекспорту бракованих товарів.

Податок на прибуток. У разі придбання товарів у низькоподаткових нерезидентів* високодохідники (і малодохідники-добровольці) збільшують фінрезультат на 30 % вартості таких активів (п.п. 140.5.4 ПКУ). Причому проводити це коригування потрібно вже в періоді придбання активів (оприбуткування і зарахування на баланс), не чекаючи включення їх вартості до складу витрат (див. листи ДФСУ від 17.12.2015 р. № 27017/6/99-99-19-02-02-15 і від 04.01.2017 р. № 29/6/99-99-15-02-02-15). Чи можна при поверненні товарів таким нерезидентам відкоригувати цю збільшуючу різницю?

* З Переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 ПКУ, затвердженого постановою Кабміну від 27.12.2017 р. № 1045, і Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток..., затвердженого постановою Кабміну від 04.07.2017 р. № 480.

На наш погляд, можна. Для цього слід поставити цю суму зі знаком «-» у рядок 3.1.7 додатка РІ до декларації. А щоб у податківців не виникало зайвих запитань, рекомендуємо скористатися п. 46.4 ПКУ і додати до декларації пояснення про походження мінуса в додатку РІ.

Бухгалтерський облік. При отриманні товарів від нерезидента в обліку виникає монетарна кредиторська заборгованість, за якою розраховують курсові різниці за правилами пп. 7 — 8 П(С)БО 21 до моменту перерахування оплати або до розірвання ЗЕД-договору.

Додатна курсова різниця потрапляє до Кт 714, авід’ємну обліковуємо за Дт 945. Після прийняття рішення про повернення товарів заборгованість перед нерезидентом перетворюється на немонетарну, і курсові різниці за нею на дату погашення (тобто на дату повернення товарів) не перераховують.

Приклад. Підприємство в грудні 2018 року ввезло на митну територію України імпортний товар загальною вартістю $50000. Проте у зв’язку з тим, що підприємство не змогло здійснити оплату за товар у строк, ЗЕД-договір було розірвано, а товар реекспортовано на підставі п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ. При ввезенні товарів підприємство понесло такі витрати:

— ввізний митний збір (5 %);

— ПДВ (20 %).

Офіційний курс НБУ на дату:

— оформлення ввізної МД — 26,7 грн./$;

— оприбуткування товару — 26,8 грн./$;

— прийняття рішення про повернення товарів — 26,6 грн./$;

— реекспорту (оформлення вивізної МД) — 26,5 грн./$.

Витрати на транспортування товарів по території України становили 10000 грн. (без ПДВ).

Повернення товарів нерезиденту в режимі реекспорту