08.04.2019
За вимогами ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік* порядок та строки подання фінансової звітності визначає Кабмін. Останній з цією метою видав Порядок № 419**. А той, у свою чергу, позначив круг зобов’язаних подавати відповідним органам виключно річну фінзвітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва (п. 2 Порядку № 419). В їх числі:
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
1) підприємства, для яких ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік встановлена скорочена за показниками фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінрезультати (крім МСФЗ-зобов’язаних):
— мікропідприємства;
— малі підприємства;
— непідприємницькі товариства;
— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) єдиноподатники групи 3.
Усі інші підприємства, що не потрапили в цей список, повинні подавати проміжну фінансову звітність за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік). Тобто
середні і великі підприємства зобов’язані звітувати щокварталу
Проте, якщо мікро-, а тим більше мале підприємство є високодохідником, то йому доведеться подати фіскалам проміжну фінзвітність у складі прибуткової декларації за звітний квартал (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).
Також не пощастило в питанні квартальної фінзвітності мікро- і малим МСФЗшникам-малодохідникам. Приємного винятку з річного подання Порядок № 419 для них не робить. Тому формально вони зобов’язані звітувати поквартально. Але, з іншого боку, кому потрібна їх проміжна фінзвітність? Податківцям — ні (пп. 46.2 і 137.5 ПКУ). Статисти самі рисують свої переліки тих, що звітують. Виходить, такі МСФЗ-зобов’язані мікро- і малі підприємства цілком можуть обійтися без проміжного подання.
Також врахуйте: Мінфін підготував проект змін в Порядок № 419***. Він передбачає перевести до складу зобов’язаних подавати квартальну фінзвітність малі підприємства та інопредставництва.
*** Див.: minfin.gov.ua/news/view/proekty-normatyvnopravovykh-aktiv---rik?category=organi-v-kompetencii-mfu&subcategory=aspekti-roboti
Критерії розмежування підприємств залежно від їх розміру (на мікро-, малі, середні і великі) встановлює ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік.
До якої групи примикає ваше підприємство у світлі нової класифікації — треба було визначитися ще на початку 2018 року. Орієнтир — показники фінансової звітності за 2017 рік. Таку ж думку висловив і Мінфін (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 2).
При цьому треба відповідати як мінімум двом розмежувальним ознакам із трьох, наведеним в Законі про бухоблік (див. табл. 1). Критерії в євро перераховують за середньорічним курсом НБУ. За 2017 рік він склав 30,0042 грн./євро. Якщо підприємство за трьома критеріями відповідає відразу трьом різним категоріям, то керуються принципом «золотої середини». Наприклад, за однією ознакою підприємство повинне потрапити до «малої» групи, за другою — до «великої», за третьою — до «мікро-». На думку Мінфіну, таке підприємство — мале. Приклади визначення приналежності підприємства до певної групи див. в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 3.
Таблиця 1. Хто є хто для бухобліку і фінзвітності
| Категорія підприємства | Критерії оцінки | ||
| балансова вартість активів | чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | середня кількість працівників | |
| Мікро- | до 10501,5 тис. грн. (350 тис. євро х 30,0042 грн./євро*) | до 21002,9 тис. грн. (700 тис. євро х 30,0042 грн./євро*) | до 10 осіб |
| Мале | до 120016,8 тис. грн. (4 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | до 240033,6 тис. грн. (8 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | до 50 осіб |
| Середнє | до 600084 тис. грн. (20 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | до 1200168 тис. грн. (40 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | до 250 осіб |
| Велике | понад 600084 тис. грн. (20 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | понад 1200168 тис. грн. (40 млн євро х 30,0042 грн./євро*) | понад 250 осіб |
| * Середньорічний курс НБУ за 2017 рік (bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls). | |||
Набутий статус закріплюється за підприємством щонайменше на два роки. Адже залишити групу перебування, до якої потрапило підприємство в 2018 році, можна тільки за умови, що за показниками річної фінансової звітності воно підходить під критерії іншої категорії протягом двох років поспіль (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Інакше місце акредитації не міняється.
Так, якщо підприємство звітувало в 2018 році як середнє (згідно з показниками за 2017 рік), то і в 2019 році воно звітує «по-середньому». Навіть якщо за показниками фінансової звітності за 2018 рік підприємство стало малим — це ще нічого не означає. У 2019 році воно повинне подавати проміжну фінансову звітність в повному форматі. І тільки якщо за даними фінансової звітності за 2019 рік підприємство теж не відповідатиме ознакам середнього, а стане, припустимо, тим же малим, то лише з 2020 року воно перейде в «малу» категорію. І лише з 2020 року воно подаватиме скорочену фінансову звітність за П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» (у складі форм № 1-м і № 2-м).
Новоутворені підприємства для визначення своєї групи застосовують показники на дату складання першої річної фінзвітності (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Отже, проміжна фінансова звітність за 2019 рік їм «не світить», оскільки визначитися з приналежністю до конкретної категорії вони зможуть лише за підсумками першої річної фінзвітності.
Нагадаємо, перший звітний період у новачків може бути (ч. 2 ст. 13 Закону про бухоблік):
— менше 12 місяців — з дати реєстрації протягом поточного звітного року по 31.12.2019 р.;
— не більше 15 місяців — вибрати його можуть підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2018 року. Перший звітний період для них буде з дати реєстрації по 31.12.2019 р. (див. лист Держкомпідприємництва від 18.01.2007 р. № 332). Але! Це правило не спрацює відносно подання фінансової звітності фіскалам. Річ у тім, що п.п. 137.4.2 ПКУ вимагає від новачків подати прибуткову декларацію за рік, в якому відбулася постановка їх на облік як платника податку. Оскільки фінзвітність є додатком до податковоприбуткової декларації, подати її новоутворені підприємства повинні були вже за 2018 рік. Так стверджує і Мінфін в листі від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779 (ср. ). Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 7, с. 7.
Оновлений Закон про бухоблік не містить обмовки про те, в якому складі подавати квартальну фінзвітність. Цю прогалину надолужив Порядок № 419. У його п. 2 чітко закріплено: проміжну фінзвітність, яка охоплює певний період (перший квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), складають і подають у складі Балансу та Звіту про фінрезультати. Подібну вимогу містить і п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
Але! Подавати дві форми фінзвітів у складі проміжної звітності Порядок № 419 дозволяє тільки підприємствам, які складають фінзвітність за НП(С)БО. А це одночасно означає (хоч в Порядку прямо і не прописано), що ті підприємства, які складають МСФЗ-звітність*, проміжну фінзвітність повинні подавати у складі всіх форм. Такого ж висновку дійшли ДФСУ і Мінфін (див. листи від 22.08.2018 р. № 27209/6/99-99-15-02-01-15 і від 23.08.2018 р. № 35210-07-10/22399 відповідно).
* З тими, хто є МСФЗ-зобов’язаним, ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 7, с. 3. До їх числа, нагадаємо, входять великі підприємства і суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
За вимогами § 4 МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» проміжним фінзвітом може бути:
— або повний комплект фінзвітності (визначений в МСБО 1 «Подання фінансової звітності»);
— або комплект стислої фінзвітності за проміжний період.
При цьому проміжний фінзвіт повинен містити як мінімум такі компоненти (§ 8 МСБО 34):
— стислий звіт про фінансовий стан;
— стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід;
— стислий звіт про зміни у власному капіталі;
— стислий звіт про рух грошових коштів;
— деякі пояснювальні примітки.
Простіше кажучи,
МСФЗ вимагають подавати у складі проміжної фінзвітності усі форми, нехай і в скороченому вигляді
Податківці також закликають МСФЗшників подавати або повнокомплектну, або ж стислокомплектну фінзвітність за відповідний проміжний період (див. БЗ 102.23.02). При цьому для цілей подання МСФЗ-звітності фіскали пропонують використати нацформи з НП(С)БО 1.
Що стосується МСФЗ-новачків (а це великі підприємства, а також ті, хто здійснює діяльність у видобувних галузях, з датою переходу на МСФЗ 01.01.2018 р.), то до їхнього квартального пакету увійде перша проміжна МСФЗ-звітність. При її складанні вони повинні керуватися профільним МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» і МСБО 34.
Тоді за I квартал 2019 року комплект першої проміжної МСФЗ-звітності у новачків формуватимуть такі звіти (див. § 20 МСБО 34 і § 32 МСФЗ 1):
1) три звіти про фінансовий стан:
— на 01.01.2018 р. (так званий вступний баланс на дату переходу);
— на 31.12.2018 р. (для порівняльної інформації);
— на 31.03.2019 р. (звітна інформація);
2) два звіти про прибуток та збиток та інший сукупний дохід:
— за I квартал 2019 року (звітний період);
— за I квартал 2018 року (порівняльний період);
3) два звіти про зміни у власному капіталі:
— за I квартал 2019 року (звітний період);
— за I квартал 2018 року (порівняльний період);
4) два звіти про рух грошових коштів:
— за I квартал 2019 року (звітний період);
— за I квартал 2018 року (порівняльний період);
5) примітки, що містять:
— пояснення застосовуваних облікових політик і звільнень за МСФЗ 1;
— узгодження між показниками П(С)БО-звітності і МСФЗ-звітності, передбачені § 32 МСФЗ 1.
Граничний строк подання проміжної фінзвітності органам (п. 5 Порядку № 419):
— Держстату — не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом;
— ДФС — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Узагальнену інформацію про склад та строки подання проміжної фінзвітності представимо в табл. 2.
Таблиця 2. Склад і строки подання квартальної фінзвітності
| Категорія підприємства | Склад проміжної фінзвітності | Строки подання: | |
| фіскалам (разом з прибутковою декларацією) | органам Держстату | ||
| Платники податку на прибуток — НП(С)БОшники | |||
| Середні | 1) форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»; 2) форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» | Не пізніше: — 10 травня 2019 року; — 9 серпня 2019 року; — 11 листопада 2019 року | Не пізніше: — 25 квітня 2019 року; — 25 липня 2019 року; — 25 жовтня 2019 року |
| Малі (високодохідники) | 1) форма № 1-м «Баланс»; 2) форма № 2-м «Звіт про фінансові результати» | – | |
| Мікро- (високодохідники) | 1) форма № 1-мс «Баланс»; 2) форма № 2-мс «Звіт про фінансові результати» | ||
| Платники податку на прибуток — МСФЗ-зобов’язані* | |||
| Великі | 1) форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»; 2) форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»; 3) форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» або форма № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»; 4) форма № 4 «Звіт про власний капітал» | Не пізніше: — 10 травня 2019 року; — 9 серпня 2019 року; — 11 листопада 2019 року | Не пізніше: — 25 квітня 2019 року; — 25 липня 2019 року; — 25 жовтня 2019 року |
| Суб’єкти видобувних галузей | |||
| * До граничного строку подання звітності за I квартал 2019 року навряд чи встигнуть з таксономією за МСФЗ, тому в цілях подання фінзвітності за цей період доведеться застосовувати нацформи. Великим підприємствам і суб’єктам, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, з датою переходу на МСФЗ 01.01.2018 р. у складі першої проміжної звітності, крім власне МСФЗ-звітів, треба подати і звіти з порівняльною інформацією за відповідний звітний період. | |||
| Платники єдиного податку | |||
| Єдиноподатники груп 3 і 4, що не відповідають критеріям малого і мікропідприємства | 1) форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»; 2) форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» | – | Не пізніше: — 25 квітня 2019 року; — 25 липня 2019 року; — 25 жовтня 2019 року |
З 1 січня 2019 року запрацювала ч. 5 ст. 121 Закону про бухоблік. Вона вимагає від МСФЗ-зобов’язаних подавати фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі. На виконання цієї норми Закону про бухоблік Мінфін наказом від 07.12.2018 р. № 983 затвердив переклад Таксономії фінзвітності за міжнародними стандартами*.
У єдиному електронному форматі МСФЗ-звітність треба подавати до центру збору фінзвітності, операційне управління яким здійснює НКЦПФР (п. 2 Порядку № 419). Тим самим буде забезпечений доступ органам державної влади та іншим користувачам до поданої підприємствами фінансової звітності.
Веб-портал буде розміщений разом з Центром звітування на платформі звітності та оброблення Системи фінансової звітності у форматі XBRL.
Першим звітним періодом, за який МСФЗ-зобов’язаним треба подати фінзвітність на підставі таксономії за МСФЗ, п. 2 розд. II Закону України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII визначив 2019 рік. При цьому Законом чітко не встановлено, якої саме фінансової звітності (річної/проміжної) торкається ця вимога.
НКЦПФР у листі від 07.02.2019 р. № 16/3318-П підійшла до трактування цієї законодавчої норми формально. Регулятор зробив висновок:
підприємства, що становляють суспільний інтерес (читай — великі), зобов’язані подавати свою проміжну фінзвітність на підставі таксономії за I квартал, I півріччя і 9 місяців 2019 року
Виняток НКЦПФР зробила лише для тих підприємств, які згідно зі ст. 40 Закону про ЦП** не повинні розкривати проміжну фінзвітність. До таких належать публічні і приватні акціонерні товариства (крім банків), щодо цінних паперів яких не здійснено публічну пропозицію (ч. 8 ст. 40 Закону про ЦП). Усі інші «суспільно інтересні» підприємства (включаючи великі) повинні потурбуватися про проміжну таксономію своєї фінзвітності. Інструкція з перегляду української МСФЗ-таксономії розміщена тут: minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/Instructions%20on%20how%20to%20review%20the%20UA%20IFRS%20taxonomy%20UA-ilovepdf-compressed.pdf.
** Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.
Але, схоже, до граничних строків подання фінансової звітності за I квартал 2019 року програмне забезпечення по МСФЗ-таксономії запустити не встигнуть. НБУ своїх підлеглих про це вже попередив (див. лист від 01.03.2019 р. № 60-0006/11787).
Тож поки що МСФЗ-зобов’язані подають звичні фінзвітні нацформи.