Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

В обраному У обране
Друк
Податки & бухоблік Серпень, 2019/№ 61

Поточні розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги обліковують на субрахунках до рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»:

— 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

— 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

За дебетом рахунка 36 відображають продажну вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Вона включає ПДВ, акцизний податок та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів і включені у вартість реалізації. Таким чином, при реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємство робить запис: Дт 36 — Кт 70, 71.

За кредитом рахунка 36 показують суми платежів, що надійшли на рахунки підприємства у банках, до каси, та інші види розрахунків (Дт 30, 31 — Кт 36).

Залишок за рахунком 36 характеризує наявність заборгованості покупців і замовників за отриману ними продукцію (товари, роботи, послуги).

Суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг) доходами не визнають. На це вказують пп. 6.3 і 6.4 П(С)БО 15. Для обліку такої заборгованості застосовують субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Щоб розмежувати аванси в гривні і в іноземній валюті, до субрахунку 681 відкривають відповідні субрахунки другого порядку.

Отримавши передоплату, в обліку роблять проводку: Дт 30, 31 — Кт 681.

Після постачання продукції (товарів, робіт, послуг) показують погашення кредиторської заборгованості за авансами (Дт 681) в кореспонденції з кредитом відповідного субрахунку рахунка 36. Також за дебетом субрахунку 681 відображають суми передоплат, повернені покупцям і замовникам (зокрема, при розірванні договору), в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів.

Приклад 1. Підприємство на підставі договору постачання реалізує підприємству-резиденту готову продукцію на суму 90000 грн. (у тому числі ПДВ — 15000 грн.). Собівартість реалізованої продукції склала 60000 грн. Реалізація здійснена на умовах:

— варіант 1 — подальшої оплати;

— варіант 2 — передоплати.

Облік операцій з покупцями-резидентами

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

Варіант 1. Перша подія — відвантаження продукції

1

Відвантажено продукцію покупцеві

361

701

90000

2

Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ

701

641/ПДВ

15000

3

Списано собівартість реалізованої продукції

901

26

60000

4

Надійшли грошові кошти в оплату відвантаженої продукції

311

361

90000

Варіант 2. Перша подія — отримання передоплати

1

Надійшла передоплата за готову продукцію

311

681

90000

2

Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ

643/ПДВ

641/ПДВ

15000

3

Відвантажено продукцію покупцеві

361

701

90000

4

Списано раніше відображену суму податкових зобов’язань з ПДВ

701

643/ПДВ

15000

5

Здійснено залік заборгованостей

681

361

90000

6

Списано собівартість реалізованої продукції

901

26

60000

Дебіторська заборгованість в іноземній валюті

Якщо заборгованість виражена в іноземній валюті, її відображають у бухгалтерському обліку за правилами П(С)БО 21. А цей стандарт вимагає операції в інвалюті при первісному визнанні перераховувати в гривню за курсом НБУ, що діє на початок дня дати здійснення операції (дати визнання доходів, активів або зобов’язань). Тобто валютну заборгованість перераховують за курсом НБУ на дату її виникнення.

Якщо першою подією було отримання передоплати, суму отриманої інвалютної виручки перераховують в гривні за курсом НБУ на дату отримання передоплати. Тобто валютний курс, що діяв на дату отримання авансу, запам’ятовують і враховують при визначенні суми доходу.

У разі отримання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами і відвантаження покупцеві частинами немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації визнають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності отримання таких авансових платежів.

При реалізації за інвалюту можуть мати місце курсові різниці. За монетарними статтями їх визначають на:

— дату здійснення господарської операції (у межах її обсягу або за всією статтею — відповідно до облікової політики);

— дату балансу.

Позитивні курсові різниці відображають за кредитом субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» (для операційної діяльності) або 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» (для неопераційної діяльності). Від’ємні курсові різниці показують за дебетом субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (для операційної діяльності) або 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» (для неопераційної діяльності).

Приклад 2. Підприємство отримало часткову передоплату за товар за ЗЕД-контрактом на суму $10000. Оплата надійшла на розподільчий рахунок банку.

Відвантажено товар на експорт у сумі $12000. Собівартість товару — 260000 грн. Плата за митне оформлення — 2000 грн., послуги митного брокера — 3200 грн. (без ПДВ).

Після дати балансу отримана доплата в сумі $2000.

Курси НБУ:

— на дату надходження авансу на розподільчий рахунок — 26,1 грн./$;

— на дату зарахування валюти на поточний валютний рахунок — 25,7 грн./$;

— на дату оформлення митної декларації — 25,9 грн./$;

— на дату відвантаження товару покупцеві — 25,8 грн./$;

— на дату балансу — 26,0 грн./$;

— на дату надходження подальшої доплати на розподільчий рахунок — 25,9 грн./$;

— на дату зарахування на поточний рахунок такої доплати — 26,3 грн./$.

Облік операцій з експорту товарів

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

$/грн.

Дт

Кт

1

Зараховано на розподільчий рахунок банку часткову передоплату за товар ($10000 х 26,1 грн./$)

316

681

$10000

261000

2

Перераховано валюту на поточний валютний рахунок

($10000 х 25,7 грн./$)

312

316

$10000

257000

3

Відображено курсову різницю за розподільчим рахунком

((25,7 грн./$ - 26,1 грн./$) х $10000)

945

316

4000

4

Перераховано оплату за митне оформлення

377

311

2000

5

Нараховано оплату за митне оформлення

93

377

2000

6

Отримано послуги митного брокера

93

685

3200

7

Оплачено послуги митного брокера

685

311

3200

8

Відвантажено товар нерезиденту

(261000 грн. + 51600 грн.)*

362

702

$12000

312600

* Суму доходу розраховуємо так: у частині передоплати — за курсом НБУ на дату передоплати ($10000 х 26,1 грн./$), а частину, що залишилася, — за курсом НБУ на дату визнання доходу ($2000 х 25,8 грн./$).

9

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на дату оформлення митної декларації

702

641/ПДВ

0

10

Списано собівартість реалізованих товарів

902

281

260000

11

Здійснено залік заборгованостей

681

362

$10000

261000

12

Відображено курсову різницю за дебіторською заборгованістю на дату балансу ((26,0 грн./$ - 25,8 грн./$) х $2000)

362

714

400

13

Зараховано на розподільчий рахунок банку доплату від нерезидента ($2000 х 25,9 грн./$)

316

362

$2000

51800

14

Відображено курсову різницю за дебіторською заборгованістю

((25,9 грн./$ - 26,0 грн./$) х $2000)

945

362

200

15

Зараховано на поточний рахунок підприємства експортну виручку в іноземній валюті ($2000 х 26,3 грн./$)

312

316

$2000

52600

16

Відображено курсову різницю за розподільчим рахунком

((26,3 грн./$ - 25,9 грн./$) х $2000)

316

714

800

Приклад 3. Підприємство надає нерезиденту послуги з місцем постачання на території України.

Договірна вартість послуг — $1800 (з урахуванням ПДВ).

Собівартість наданих послуг — 30000 грн.

Варіант 1. Перша подія — надання послуг.

Варіант 2. Перша подія — отримання передоплати.

Облік операцій з надання послуг нерезидентам

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, $/грн.

Дт

Кт

Варіант 1. Перша подія — надання послуг

Надання послуг (курс НБУ — 23,50 грн./$)

1

Відображено надання послуг нерезиденту ($1800 х 23,50 грн./$)

362

703

$1800

42300

2

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

703

641/ПДВ

7050

3

Списано собівартість послуг

903

23

30000

Відображення курсових різниць на дату балансу (курс НБУ — 23,43 грн./$)

4

Відображено від’ємну курсову різницю за заборгованістю нерезидента на дату балансу

($1800 х (23,43 грн./$ - 23,50 грн./$))

945

362

126

Оплата вартості послуг (курс НБУ — 23,58 грн./$)

5

Отримано від нерезидента оплату за надані послуги

($1800 х 23,58 грн./$)

316

362

$1800

42444

5

Відображено позитивну курсову різницю за монетарною заборгованістю на дату її погашення

($1800, 00 х (23,58 грн./$ - 23,43 грн./$))

362

714

270

Варіант 2. Перша подія — отримання передоплати

Отримання передоплати (курс НБУ — 23,50 грн./$)

1

Отримано передоплату від нерезидента ($1800 х 23,50 грн./$)

316

681*

$1800

42300

2

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

643/ПДВ

641/ПДВ

7050

Надання послуг (курс НБУ — 23,58 грн./$)

3

Відображено доходи від надання послуг

($1800 х 23,50 грн./$**)

362

703

$1800

42300

4

Списано відображені раніше податкові зобов’язання з ПДВ

703

643/ПДВ

7050

5

Списано собівартість наданих послуг

903

23

30000

6

Здійснено залік заборгованостей

681

362

$1800

42300

* Заборгованість, що виникла, є немонетарною, тому за нею курсові різниці не розраховують ані на дату балансу, ані на дату погашення.

** Для визначення суми доходу від надання послуг застосовують курс НБУ, що діяв на дату отримання передоплати (п. 6 П(С)БО 21).

Повернення товарів покупцем-резидентом

У бухобліку продавця повернення товару відображають з використанням субрахунку 704 «Вирахування з доходу» (тобто роблять проводку Дт 704 — Кт 361). При цьому витрати на вартість поверненого товару сторнують проводкою Дт 902 — Кт 281.

Приклад 4. Покупець через тиждень повернув продавцеві оплачений товар вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Можливість повернення товару покупцем протягом 30 днів з дня приймання передбачена в договорі.

Облік повернення товару у продавця

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

1

Повернено покупцем товар, відображено заборгованість перед покупцем

704

361

12000

2

Оприбутковано повернений покупцем товар (здійснено коригування витрат методом «червоне сторно»)

902

281

7500

3

Повернено покупцеві грошові кошти за товар

361

311

12000

4

Складено розрахунок коригування на день перерахування грошових коштів за повернений товар (методом «червоне сторно»)

704

643/2*

2000

5

Зменшено ПЗ з ПДВ (покупцем зареєстровано «зменшуючий» розрахунок коригування до податкової накладної)

643/2

641/ПДВ

2000

* Рекомендуємо використовувати додатковий субрахунок 643/2 «Податкові зобов’язання: розрахунки коригування без реєстрації» (для обліку тимчасового розриву між датою складання розрахунку коригування і датою його реєстрації в ЄРПН покупцем).

Повернення товарів нерезидентом

При відвантаженні товарів на експорт підприємство відображає дохід. У свою чергу, після повернення товарів нерезидентом його належить відкоригувати записом: Дт 704 «Вирахування з доходу»Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

І, звичайно, нікуди не подітися від курсових різниць, які визначають за монетарною заборгованістю за правилами пп. 7, 8 П(С)БО 21. У бухобліку ці курсові різниці відображають за Кт 714 (при виникненні доходу) або Дт 945 (при виникненні витрат).

Приклад 5. Підприємство у березні відвантажило на експорт товари вартістю $10000. В результаті невідповідності якості товару умовам договору покупець-нерезидент у квітні повернув товари продавцеві.

Офіційний курс НБУ на дату:

оформлення МД — 26,3 грн./$;

— відвантаження товарів на експорт — 26,4 грн./$;

балансу26,5 грн./$;

ухвалення рішення про повернення товарів (підписання відповідної угоди)26,1 грн./$;

оформлення ввізної МД і оприбуткування товару26,2 грн./$.

Повернення товарів нерезидентом у режимі реімпорту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

$/грн.

Дт

Кт

Експорт товару

1

Відвантажено товар на експорт ($10000 х 26,4 грн./$)

362

702

$10000

264000

2

Списано собівартість реалізованих товарів

902

281

200000

3

Відображено курсову різницю на дату балансу

((26,5 грн./$ - 26,4 грн./$) х $10000)

362

714

1000

Повернення товару нерезидентом

1

Відображено курсову різницю при переведенні монетарної заборгованості в немонетарну

((26,1 грн./$ - 26,5 грн./$) х $10000)

945

362

4000

2

Сплачено «ввізний» імпортний ПДВ

($10000 х 26,2 грн./$ х 20 %)

377

311

52400

3

Повернено товари нерезидентом

($10000 х 26,4 грн./$)

704

362

$10000

264000

4

Відображено сумову різницю за заборгованістю

((26,4 грн./$ - 26,1 грн./$) х $10000)

362

719

3000

5

Включено до складу податкового кредиту «ввізний» ПДВ

641/ПДВ

377

52400

6

Відкориговано собівартість реалізованого товару (методом «червоне сторно»)

902

281

200000

Резерв сумнівних боргів

Поточну дебіторську заборгованість включають до підсумку Балансу за чистою реалізаційною вартістю. Це прямо записано в п. 7 П(С)БО 10. Для визначення такої чистої реалізаційної вартості створюють резерв сумнівних боргів (РСБ). Згодом його спрямовують на покриття збитків від списання безнадійних боргів.

Від обов’язку створювати РСБ звільнені:

— мікропідприємства;

— юрособи — єдиноподатники групи 3;

— непідприємницькі товариства.

Ці підприємства можуть включати поточну дебіторську заборгованість до підсумку Балансу за її фактичною сумою. Тобто вони мають право вибрати, створювати РСБ чи ні. Своє рішення ці суб’єкти фіксують у наказі про облікову політику.

Для всіх інших підприємств створення РСБ — процедура обов’язкова.

Сумнівним боргом п. 4 П(С)БО 10 вважає поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість в її погашенні боржником.

Згідно з п. 7 П(С)БО 10 резерв створюють щодо поточної дебіторської заборгованості, яка відповідає декільком вимогам, а саме:

— є фінансовим активом, тобто контрактом, який надає право отримати грошові кошти та інший фінансовий актив від іншого підприємства (п. 4 П(С)БО 13);

— не придбана підприємством і не призначена для продажу;

не вважається безнадійною, а є сумнівною.

РСБ не створюють для:

товарної «дебіторки» за виданими авансами;

безнадійної заборгованості (див. лист Мінфіну від 07.07.2004 р. № 31-04200-01-29/12137);

відстроченої заборгованості, тобто заборгованості, за якою строк виконання зобов’язань ще не настав унаслідок його перенесення;

— заборгованості, до якої застосовують такі способи забезпечення, як порука, гарантія, застава, завдаток, передбачені гл. 49 ЦКУ.

Обліковують РСБ на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Створюють РСБ за допомогою запису: Дт 944 — Кт 38.

Якщо треба зменшити нарахований раніше РСБ, це роблять з відображенням інших операційних доходів: Дт 38 — Кт 719. Якщо коригують РСД, нарахований протягом звітного року, то можна зробити проводку: Дт 944 — Кт 38 методом «червоне сторно».

Списання безнадійних боргів за рахунок РСБ відображають кореспонденцією: Дт 38 — Кт 34, 36, 37 та інших рахунків дебіторської заборгованості, за якими сформований РСБ.

Нарахованого РСБ недостатньо? Тоді залишок безнадійної дебіторської заборгованості списують до складу інших операційних витрат безпосередньо: Дт 944 — Кт 34, 36, 37.

Крім того, інформацію про суму списаної дебіторської заборгованості фіксують за дебетом субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Тут цю суму обліковують не менше 3 років для спостереження за можливістю її стягнення при зміні майнового становища боржника. Остаточно списують вказану суму з субрахунку 071 у двох випадках:

— або одночасно з отриманням коштів від боржника у вигляді відшкодування заборгованості;

— або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Якщо після списання дебіторської заборгованості боржник її все-таки погасив, кредитор збільшує дохід від іншої операційної діяльності (Дт 30, 31 — Кт 716).

Приклад 6. Підприємство створило РСБ у сумі 12000 грн. Згодом було прийнято рішення визнати дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги в сумі 13300 грн. безнадійною і списати її за рахунок РСБ.

Облік створення і використання РСБ

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

1

Створено РСБ

944

38

12000

2

Списано дебіторську заборгованість, визнану безнадійною, за рахунок раніше створеного РСБ

38

361

12000

3

Відображено дебіторську заборгованість, визнану безнадійною, у складі інших операційних витрат в сумі, що перевищує величину РСБ

944

361

1300

4

Відображено суму безнадійної заборгованості на позабалансовому субрахунку 071

071

13300

5

Списано безнадійну заборгованість із позабалансового субрахунку 071 після закінчення строку позовної давності

071

13300

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд