До існування Закону про ТОВ навряд чи виникло б запитання про право виплачувати дивіденди, якщо ТОВ не розрахувалося з учасниками за попередні «дивідендні» періоди. Але Закон про ТОВ усе ж вносить певну неоднозначність.
Зокрема, згідно зі ст. 27 цього Закону товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:
1) воно не розрахувалося зі своїми учасниками, що вийшли, або з правонаступниками (спадкоємцями) учасників (п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону про ТОВ);
2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати (п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону про ТОВ).
З першою підставою все зрозуміло. Проте давайте розберемося:
чи може стати перешкодою п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону про ТОВ?
Безумовно, товариство, приймаючи рішення про виплату дивідендів, бере на себе певне зобов’язання перед учасником. Борг за нарахованими, але не виплаченими дивідендами принципово не відрізняється від будь-якого іншого боргу. Кредитором виступає учасник, а боржником — товариство.
Але чи може нарахування дивідендів у 2019 році бути перешкодою до виконання зобов’язання з виплати дивідендів за минулі періоди? Для того щоб відповісти, — розділимо норму п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону про ТОВ на такі частини:
а) майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав;
б) майна товариства буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
Коли може виникнути ситуація з частини «а»? По-перше, коли, крім дивідендів, учасник буде вимагати ще й інфляційні з 3 % річних (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ)*. Хоча тут не все так однозначно. Адже прибуток — не єдине, за рахунок чого формується майно ТОВ.
* Див. детальніше про стягнення заборгованості за дивідендами на с. 24 цього номера.
А по-друге, майна товариства може бути недостатньо на момент виникнення заборгованості (тобто коли строк виплати дивідендів уже пройшов). Наприклад, ТОВ у попередніх періодах розподілило прибуток, який на той момент дійсно був. Потім, замість виплати дивідендів, пустило кошти на сплату заборгованості перед контрагентом. Іншого майна підприємства для погашення «дивідендної» заборгованості недостатньо. Ось і виникає ситуація, коли майна ТОВ на момент наступного розподілу прибутку (тобто у 2019 році за 2018 рік) недостатньо для погашення вимог кредитора-учасника.
А як щодо частини «б» (майна буде недостатньо для погашення)? Виникнути така ситуація може у випадках, подібних тим, які ми вже описали вище. Але з тією лише відмінністю, що нестача майна виникне тільки тоді, коли «нові» дивіденди будуть розподілені або виплачені. Наприклад, товариство розподілило прибуток, але виплачувати дивіденди не квапиться. Установлений строк для виплати пройшов. Частина коштів, що призначалися для дивідендів, направили абсолютно на інші потреби. Погашення заборгованості перед учасниками стало можливим тільки за рахунок майна ТОВ (включаючи прибуток, отриманий у 2018 році). У такому разі виникає ситуація, коли прийняття рішення про виплату дивідендів за 2018 рік зробить неможливим погашення «дивідендного» боргу в повному обсязі.
Звідси висновок: неоплачені дивіденди дійсно можуть стати перешкодою для розподілу прибутку в майбутньому. Проте далеко не завжди! Це правило не діятиме, якщо майна підприємства достатньо для погашення заборгованості перед учасниками.
Тому слід прийняти зважене рішення. А ще краще — закрити заборгованість і, як мовиться, спати спокійно ☺.
