<…> За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (частина перша статті 56 КЗпП).
Отже, неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи чи кількості днів роботи протягом тижня.
У випадку, зазначеному в листі, на підприємстві встановлено два вихідних дні — субота та неділя. Для окремого працівника запроваджено режим роботи — один день на тиждень (понеділок). Дні з вівторка по п’ятницю є його вільними від роботи днями.
На нашу думку, враховуючи норми частини третьої статті 56 КЗпП, згідно з якою робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, у випадку залучення такого працівника до роботи у дні з вівторка по п’ятницю, оплата за роботу в ці дні може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 72 КЗпП. <…>
Директор Департаменту заробітної плати та умов праці О. Товстенко
