Спочатку трохи теорії. Вона дозволить нам з вами розібратися в цьому питанні.
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу їх трудового процесу (див. п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7).
При цьому п. 2.10 Положення № 340 передбачено: водіям легкових автомобілів (крім таксі) у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу.
Зверніть увагу, у зазначеній нормі Положення йдеться тільки про водіїв легкових автомобілів. Проте, на наш погляд, це не означає, що водіям інших типів автомобілів (наприклад, автобусів або вантажних) не можна встановити ненормований робочий день. Просто тут повинні працювати загальні норми.
Підтвердження правильності наших висновків знаходимо в листі Мінсоцполітики від 24.09.2013 р. № 825/13/156-13, у якому йшлося про встановлення ненормованого робочого дня водіям автобусів. Також про ненормований день у водіїв вантажних автомобілів і автобусів ідеться в п. 2 додатка 3 до наказу Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.
Важливо! Роботодавець повинен зазначити перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день, у колективному договорі (див. лист Мінсоцполітики від 24.09.2013 р. № 825/13/156-13).
Якщо на підприємстві немає колдоговору, то теж нічого страшного. Ці питання можна «втрясти» в окремому нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою (представником трудового колективу). Головне — бажання!
На водіїв, які працюють на умовах ненормованого робочого дня, поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. Тому роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють у такому режимі, до роботи понад установлену тривалість робочого часу (див. п. 4 Рекомендацій № 7, лист Мінпраці від 26.08.2010 р. № 265/13/116-10).
У табелі обліку робочого часу «надчас» також не відображають.
Як компенсацію за необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу водіям з ненормованим робочим днем передбачений законодавчий бонус у вигляді гарантованого надання їм щорічної додаткової відпустки тривалістю до 7 календарних днів (абзац другий п. 2.10 Положення № 340, п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).
Конкретну тривалість такої відпустки зазначають у колективному або трудовому договорі працівника.
Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають водієві пропорційно часу. Періоди, які входять до стажу роботи, що надає право на таку відпустку, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки. Це: (1) час фактичної роботи на посаді (роботі) з ненормованим робочим днем, за умови, що працівник працює на ній не менше половини тривалості робочого дня; (2) час щорічних відпусток; (3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медвисновку на легшу роботу.
