* reyestr.court.gov.ua/Review/82294411
Суть спору
Роботодавець згідно з колдоговором забезпечував працівників безкоштовним харчуванням, організованим за системою «шведський стіл». Персоніфікацію одержувачів не вів. Відповідно дохід не визначав, ПДФО з вартості харчування не сплачував.
У ході перевірки податківці вартість такого харчування віднесли до додблага. Роботодавець отримав повідомлення-рішення з сумою зобов’язання з ПДФО, штрафними санкціями і пенею.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік роботодавця. Але податківці не заспокоїлися. Справа дійшла до Верховного Суду.
Позиції сторін
Роботодавець. Харчування здійснювалося за системою «шведський стіл». Списків одержувачів немає. ПДФО утримувати нема з кого.
Податковий орган. Роботодавець забезпечував працівників безкоштовним харчуванням, але порушуючи положення ПКУ, не включав вартість зазначених послуг в оподатковуваний дохід одержувачів.
Вирішення справи судом
Додблаго має бути (1) персоніфікованим, пов’язаним з конкретною фізособою та (2) вираженим у конкретній сумі.
В акті перевірки податківці не визначили конкретних фізосіб, у яких виникло додблаго, а донарахування ПДФО здійснили з загальної вартості обідів. Такий підхід податкового органу до визначення зобов’язання з ПДФО не ґрунтується на ПКУ.
Думка редакції
Давайте розберемося, чому податкова програла суд і які основні посилання містить постанова ВС, що розглядається.
Перше. Твердження, що організація безкоштовного харчування за системою «шведський стіл» рятує від ПДФО, спірне! Воно може спрацювати тільки у тому випадку, якщо ані сам роботодавець, ані контролери не зможуть (чи не захочуть) визначити (1) конкретних одержувачів і (2) суму доходу кожного одержувача.
Друге. ПДФО — це податок, який утримується з доходу, отриманого конкретною особою.
Роботодавець не складав списки їдців. Але і податківці при перевірці вирішили також не морочитися з одержувачами, розмірами отриманого кожним доходу і розрахували зобов’язання з ПДФО, відштовхуючись від загальної суми з’їденого працівниками. Це і була та помилка, яка призвела до їх програшу в суді. Адже, ще раз повторимося, податок на доходи фізичної особи платять з доходу конкретної фізичної особи.
А чи могла податкова в ситуації, що розглядається, визначити одержувачів «харчувального» доходу? Усе можливо. Дивіться, годування працівників здійснювалося згідно з колдоговором у рамках соцпакета. Отже, роботодавець повинен був забезпечити харчуванням кожного працівника. Усі працівники рівні перед соцпакетом. Отже, дохід отримують у рівних сумах. Знаючи суми, витрачені роботодавцем на харчування, і працівників, які працювали у кожен із днів (допоможе табель обліку робочого часу), можна знайти дохід кожного.
Що ж робити роботодавцям? Максимально розмивати коло одержувачів. Не обмежуйтеся працівниками. Наприклад, прописати, що кожен, хто перебуває на території підприємства обідньої пори, має право скористатися послугами шведського столу. У результаті коло одержувачів розмивається і можливість персоніфікації випаровується.
