08.07.2019

Умови постачання товару EXW

Підприємство здійснює експорт продукції на умовах EXW згідно з контрактом із нерезидентом. Відвантаження продукції відбувається із складу в Києві представникові покупця, а перетинати митний кордон України продукція буде в Одесі. Чи вважатиметься таке постачання експортним? На яку дату слід відображати дохід? Яка ставка ПДВ і дата нарахування податкових зобов’язань? Чи має сенс оформити з цим контрагентом безкоштовний договір зберігання? (м. Вінниця)

Розпочнемо з того, що жодних договорів на зберігання продукції оформляти не треба — це вже не ваш головний біль. Адже згідно з Інкотермс-2010 термін EXW — «Франко-завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов’язки з постачання, коли надав товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за вантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. А раз так, то усі ризики і вигоди, пов’язані з правом власності, припадають на момент передачі такого товару на складі продавця в Києві.

ПДВ. Нульова ставка ПДВ застосовується, зокрема, щодо операцій з вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту (п.п. 195.1.1 ПКУ).

Відповідно до митного законодавства експорт — це митний режим, згідно з яким українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань про їх зворотне ввезення (ст. 82 МКУ). Отже,

постачання продукції нерезиденту на умовах EXW вписується в поняття експорту товару і повинне оформлятися митною декларацією (МД)

При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене МД, оформленою відповідно до вимог МКУ (останній абзац п.п. 195.1.1 ПКУ). Причому у разі експорту на умовах EXW фіскали теж висловлюються на підтримку застосування експортером нульової ставки ПДВ (листи ДФСУ від 16.01.2019 р. № 179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ГУ ДФС у Чернігівській обл. від 28.10.2016 р. № 3478/10/25-01-12-01-09). Таким чином, для підтвердження нульової ставки ПДВ експортерові необхідно мати в наявності МД, оформлену відповідно до вимог МКУ.

Зверніть увагу: до МД пред’явлено відразу дві вимоги.

По-перше, вона повинна підтверджувати факт того, що товари, зазначені в ній, перетнули митний кордон України.

По-друге, вона має бути оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Тільки на дату, коли обидві ці умови виконані, виникають податкові зобов’язання з ПДВ. Але врахуйте, що фіскали стверджують, якщо дата оформлення МД і дата фактичного перетину товарами митного кордону України припадають на різні податкові періоди, то при визначенні дати ПЗ слід орієнтуватися на дату завершення процедури митного оформлення* експортної операції. Саме у цей момент, на думку контролерів, виникають ПЗ і відповідно повинна складатися експортна ПН (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ) (див. лист від 12.02.2019 р. № 460/4/99-99-15-03-02-13).

* Визначають таку дату за фактом, коли посадова особа митного органу завірить МД згідно з п. 16 Положення про МД, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

Тобто, розуміючи буквально, експортер повинен відобразити нульові ПЗ до моменту фактичного перетину товаром кордону України. Причому тут позицію фіскалів підтримав і Мінфін (див. лист від 21.03.2019 р. № 11310-09-63/7948 // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 30, с. 30). Про те, що такий підхід суперечить вимогам ПКУ, ми неодноразово зазначали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 98, с. 16; 2017, № 45, с. 5; 2018, № 35-36, с. 25).

Податок на прибуток. А ось дата визнання доходу у бухгалтерському обліку підприємства зовсім не прив’язана до дати, зазначеної в МД.

Як відомо, в частині оподаткування прибутку платники орієнтуються на бухгалтерські правила, згідно з якими дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) слід визнавати, якщо (п. 8 П(С)БО 15 «Дохід»):

— покупцеві передані усі ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію;

— продавець не здійснює управління і контроль за реалізованою продукцією;

— сума доходу може бути достовірно визначена;

— є упевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

У нашому випадку останні дві умови ніяк не позначаться на даті доходу, оскільки їх можна вважати виконаними вже у момент підписання договору постачання. А вирішальними для визнання доходу тут є дві перші умови.

Чітко кажучи,

дохід за експортною операцією можна буде визнати на дату останньої з подій: передачі ризиків або втрати контролю

Отже, з моментом переходу ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності, усе стає зрозуміло — він підв’язаний під умови постачання Інкотермс-2010. Тобто це момент передання продукції представникові покупця.

Водночас втрата контролю за реалізованою продукцією відбувається у момент фізичного її відвантаження покупцеві (перевізникові покупця).

Тобто і втрата контролю, і втрата ризиків відбуваються одночасно. Іншими словами, моментом визнання доходу є дата передачі товару покупцеві (його представникові) на складі постачальника (у вашому випадку в м. Києві).