Місцезнаходження — домашня адреса, директор — єдиний засновник

Ситуація, про яку запитує учасник наших семінарів, звичайно ж, не нова. З тим, чи дозволено так робити і до чого це може призвести, ми розбиралися з вами детально в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 74, с. 41.

В ідеалі, оформляти подібні відносини між засновником і юридичною особою потрібно. Тим більше якщо юрособа реально використовує квартиру засновника як офіс. Про наслідки бездоговірного використання скажемо трохи пізніше.

Який договір краще і чи можна зовсім без нього?

Обираємо договір. Візьмемо договір оренди. Без платежів за користування нерухомістю тут не обійтися. Договір найму (оренди) — оплатний, про що нам говорить ч. 1 ст. 759 ЦКУ. А отже, виникнуть зобов’язання зі сплати податків і подання звітності (ПДФО, військовий збір і подання 1ДФ). Адже в такому разі юрособа вважається податковим агентом.

Крім того, формально, якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло тільки для проживання в ньому фізичних осіб (ч. 2 ст. 813 ЦКУ). Звідси і ризик визнання договору оренди між засновником (як фізособою) і юрособою недійсним, оскільки його положення суперечать ЦКУ. Ініціювати визнання в суді договору оренди недійсним можуть і податківці (п.п. 20.1.30 ПКУ).

Тепер що стосується договору позички. Він, на відміну від договору оренди, безоплатний. Проте в такому разі може йтися про безоплатну передачу в розумінні п.п. 14.1.13 ПКУ.

Нагадаємо: відповідно до цього підпункту під безоплатно наданими роботами, послугами розуміють роботи (послуги), які виконуються (надаються) без пред’явлення вимоги про компенсацію їх вартості.

З точки зору цивільного законодавства позичка (втім, як і оренда) не є послугами і вже тим більше роботами. Але якщо говорити про ПКУ, то позичка вважається послугою. Тому договір позички — це безоплатно надані послуги згідно з п.п. 14.1.13 ПКУ.

За загальним правилом у бухобліку безоплатно отримані послуги породжують і доходи, і витрати (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 82, с. 42). Тому якщо буде договір позички, то зайвих зобов’язань у підприємства з’явитися не повинно.

Чи можна без договору і платежів? У цьому випадку ми повертаємося до п.п. 14.1.13 ПКУ.

Але оскільки жодних документів ви не оформляєте, то й обґрунтувати витрати буде вкрай складно. Вихід із ситуації — оформити «самоакт» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 102, с. 75).

Відсутність договору фіскали можуть спробувати вивернути в орендні відносини між засновником і юрособою. І такий поворот для бюджету вигідніший. Адже це спричинить донарахування з ПДФО, військового збору і відповідні штрафні санкції (пп. 119.2 і 127.1 ПКУ). Але довести факт орендних відносин у ситуації з відсутніми платежами і договором навряд чи можливо. Дуже сумніваємося, що суд у цій ситуації стане на бік податківців.

Тому, на нашу думку, в цьому випадку договір позички буде оптимальним рішенням.

Ось тільки не забувайте, що реєстрація ТОВ на домашню адресу засновника-директора призведе до втрати ним пільги з податку на нерухоме майно (п.п. 266.4.3 ПКУ, роз’яснення з БЗ у категорії 106.05). Причому самого факту реєстрації місцезнаходження товариства достатньо (див. постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 20.03.2019 р. у справі № 2340/3133/18*).

* Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/80702558#