(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2017/№ 74

Адреса — не дім і не вулиця…, або Юридична і фактична адреса

Місцезнаходження — один з наріжних каменів для будь-якої юрособи. Саме орієнтуючись на місцезнаходження, відбувається листування з держорганами. Та й контрагенти у спілкуванні з вами спиратимуться більшою мірою на дані з ЄДР*. Особливо якщо справа торкнеться судового розгляду. З якими труднощами може зіткнутися юрособа з офісом, який «значиться» у квартирі одного із засновників? Що, якщо юридична адреса не збігається з фактичною? Чи законна так звана «оренда юридичної адреси»? Загалом, розберемося в проблемі.

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань.

Термінологія

Спершу давайте визначимося з термінологією. У бізнес-середовищі дуже часто використовуються терміни «фактична» і «юридична» адреса. Але чи є вони в законодавстві? З’ясовується, що ні.

Поняття «юридична адреса» і «фактична адреса» використовуються лише в діловій практиці (що, звичайно, не забороняється законом). Існує лише один законодавчо встановлений термін — «місцезнаходження». На ці моменти свого часу звертав увагу Держпідприємництва в листі від 05.08.2014 р. № 6313 (ср. 025069200). Не забув висловитися із цього приводу і Мін’юст (див. лист від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1).

Є ще, щоправда, у єдинників таке поняття, як «місце здійснення господарської діяльності», і воно може не збігатися з податковою адресою. Якщо зазирнути в п. 298.3 ПКУ, ми побачимо, що Кодекс розрізняє податкову адресу і місце здійснення господарської діяльності.

Нагадаємо:

податковою адресою юрособи є його місцезнаходження, дані про яке містяться у ЄДР

Відповідно, місце здійснення господарської діяльності можна назвати аналогом фактичної адреси юрособи, яку потрібно «світити» в податківців.

Можливі варіанти місцезнаходження

Відповідно до ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юрособи є фактичне місце ведення діяльності або розташування офісу, з якого провадиться щоденне керівництво діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) і здійснення управління й обліку.

Отже, для «правильного» місцезнаходження можна обрати два варіанти адреси:

1) місце фактичного ведення діяльності;

або

2) місце розташування офісу, де переважно знаходиться керівництво і здійснюється управління й облік у юрособи.

Таким чином, місцезнаходження не обов’язково повинне збігатися з місцем фактичного ведення діяльності.

До речі, раніше Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі — Закон № 755) надавав своє визначення для місцезнаходження. Зокрема, таким вважалася адреса органу або особи, що відповідно до засновницьких документів юрособи або закону виступають від його імені (далі — виконавчий орган) (ст. 1 Закону № 755 у редакції від 23.12.2015 р.).

Таким чином, керуючись подібним визначенням, можна було вільно поставити у ЄДР як адресу місцезнаходження юрособи — домашню адресу директора. Але з 01.01.2016 р. це визначення виключили із Закону № 755.

До речі,

у статуті місцезнаходження вказувати вже не обов’язково

Воно може спливти тільки в рішенні засновницьких зборів учасників товариства. Особливо коли йдеться про рішення товариства, яке діятиме на підставі модельного статуту (ч. 10 ст. 82 ГКУ).

Формально відповідальності саме за невідповідність адреси, вказаної у ЄДР, вимогам ст. 93 ЦКУ ви ніде не знайдете.

Але незручності щодо випадків, коли юрадресою виступає, наприклад, домашня адреса засновника або так звана «орендована юрадреса», усе ж можливі.

Їх ми і обговоримо нижче.

Держреєстрація

На етапі держреєстрації жодних проблем виникнути не повинно. Практика, коли держреєстратори вимагали при проведенні реєстраційної дії зі створення юрособи документ, що підтверджує право користування приміщенням, залишилися у минулому.

Але якщо раптом у вас його попросять — пам’ятайте, що жодним нормативно-правовим актом подання подібного «папірця» не передбачене. Такі вимоги незаконні! Вичерпний перелік документів, які потрібно надати для реєстрації юрособи, передбачений Законом № 755.

Подібні дії можна оскаржити в адміністративному суді або в органах Мін’юсту.

Домашня адреса засновника як юрадреса

Тут виникає декілька нюансів.

По-перше, фізособа має право використовувати житлові приміщення, у тому числі для проведення господарської діяльності (ч. 1 ст. 320 ЦКУ). Також не заборонено передавати нерухомість для здійснення госпдіяльності третім особам. Такого висновку дозволяє дійти ч. 1 ст. 26 Закону України «Про об’єднання власників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III. Причому йдеться як про ФОП, так і про юросіб.

Хоча ч. 2 ст. 813 ЦКУ встановлює дещо інше правило.

Зокрема, якщо наймачем є юридична особа, вона може використати житло тільки для проживання в ньому фізичних осіб. Звідси і ризик визнання договору оренди між засновником (як фізособою) і юрособою недійсним, оскільки його положення суперечать ЦКУ.

Крім того, є певні обмеження за видами діяльності. Наприклад, власник квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати житло для промислового виробництва (ч. 1 ст. 383 ЦКУ).

Подібне положення міститься і в ст. 6 ЖКУ:

надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру забороняється

Тобто формально власник може, наприклад, влаштувати офіс у своїй квартирі. Аби це не було промисловим виробництвом чого-небудь.

Хоча жоден нормативно-правовий акт не дає визначення терміна «промислове виробництво». І це викликає серед держорганів різне тлумачення останнього.

По-друге, якщо квартира реально використовується як офіс, то може виникнути питання зі зміною статусу житлового приміщення в нежитлове.

Момент, звичайно, дуже спірний.

Державні органи із необхідністю здійснення такого переведення «вагаються з лінією партії». У листі № 3841 від 08.06.2004 р. Держпідприємництва прямо вказав на те, що для надання квартири в оренду під офісне приміщення квартиру необхідно перевести до нежитлового фонду.

Однак у листі № 5620 від 31.07.2007 р. Держкомпідприємництва говорить про те, що житло цілком можна використати в господарських цілях, не згадуючи про процедуру зміни призначення приміщення.

Хоча, строго кажучи, жоден нормативно-правовий акт прямо не зобов’язує в цьому випадку переводити житлові приміщення у нежитлові.

По суті, у цьому випадку посадовим особам юрособи, як і самому власникові квартири, можна «пришити» порушення правил використання житлових будинків і житлових приміщень (ст. 150 КпАП).

Проте штраф загрожує невеликій — від 3 до 7 нмдг* (51 — 119 грн.) для посадових осіб і від 1 до 3 нмдг (17 — 51 грн.) для громадян.

* Неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Його уповноважені застосовувати адміністративні комісії при виконкомах міськрад.

По-третє, виникають організаційні незручності.

Наприклад, усе, що стосується виїзних документальних і фактичних перевірок. Адже в базі в податківців є тільки юридична адреса, вказана у ЄДР, і виїжджати вони будуть саме за нею.

Виняток становлять випадки, коли, окрім юрадреси, є ще, наприклад, зареєстровані об’єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність (наприклад, мережа магазинів).

Чи можуть фіскали провести перевірку у квартирі в засновника?

По суті, у вас є можливість їх не допускати, оскільки відповідно до п.п. 20.1.13 ПКУ контролюючі органи під час перевірки мають право доступу до приміщень (окрім житла громадян). До того ж Конституція України передбачає можливість проникнення в житло громадян, а також проведення оглядів і обшуків тільки за мотивованим рішенням суду (ч. 2 ст. 30 Конституції України).

Хоча тут податківці можуть застосувати арешт до майна юрособи ☹.

Причина в тому, що подібної підстави для недопуску до перевірки в ПКУ не існує (ст. 81 ПКУ).

По-четверте, листування з державними органами.

Природно, вся важлива кореспонденція направлятиметься за адресою, вказаною у ЄДР.

У деяких ситуаціях відсутність реакції на ті чи інші листи може призвести до дуже негативних наслідків.

Наприклад, у випадках з інформаційним запитом від податківців можна дочекатися небажаної перевірки. Тому ваше завдання оперативно реагувати на всю кореспонденцію, яка надходить на домашню адресу засновника й адресована юрособі.

Договір і податкові зобов’язання

Що стосується договору оренди або позики, за допомогою якої ви можете «прикрити» місцезнаходження за адресою засновника, зазначемо таке.

Якщо юрособа реально використовує квартиру засновника як офіс, то з відсутністю договору краще взагалі не жартувати. Про це поговоримо трохи пізніше.

У разі коли засновник не є власником — це договір суборенди засновником та юрособою. Як ви розумієте, суборенда можлива за існування договору оренди між засновником та власником квартири (будинку), який передбачає можливість суборенди.

У крайньому випадку мова може йти про договір оренди або позички між власником та юридичною особою.

Якщо засновник — власник, то договір оренди або позички між юрособою і засновником.

Врахуйте:

договір оренди нерухомого майна, укладений строком на 3 роки і більше, підлягає нотаріальному посвідченню

Крім того, виникає проблема орендних платежів. А отже, говоримо: «Привіт, ПДФО, військовий збір і подання 1-ДФ». Адже в такому разі юрособа вважається податковим агентом.

Що стосується «нерухомого» податку.

Підприємство його платити не буде, оскільки платником вважається саме власник нерухомості. Оскільки право власності оформлене на засновника як фізичну особу (хоча можуть бути варіанти), то і платити податок на нерухомість теж йому — на підставі податкового повідомлення-рішення, яким «порадує» власника квартири (будинку) ДФС.

А ось якщо говорити про пільги з податку на нерухоме майно, то ситуація для засновника невтішна. Згідно з п.п. 266.4.3 ПКУ пільги не застосовуються, якщо фізособа використовує свою квартиру (будинок) з метою отримання доходу (нерухомість здається в оренду, лізинг, використовуються в підприємницькій діяльності).

Підтверджує цей висновок БЗ у категорії 199.11: фізична особа-засновник юридичної особи не може застосовувати пільгу з оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована ця юрособа ☹.

Важливо також розуміти, що

для госпсуб’єктів і фізосіб (звичайних громадян) тарифи на комунальні платежі формуються по-різному

На жаль, ВСУ прийшов до не зовсім райдужних для фізичних осіб висновків.

Зокрема, суд визнав, що у разі, коли в житлі розташований офіс юрособи, необхідно застосовувати тарифи як для госпсуб'єкта. Незважаючи на те, що приміщення не виведено з житлового фонду (див. постанову ВСУ від 23.11.2016 р. у справі № 686/9639/15-ц*).

* Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63049485.

Немає договору — немає проблем?

У такому випадку виникає декілька проблемних нюансів.

Якщо немає договору, як і оплат, то чи може використання домашньої адреси засновника породити безкоштовну передачу в розумінні п.п. 14.1.13 ПКУ?

Відповідно до п.п. 14.1.13 ПКУ під безкоштовно наданими товарами, роботами, послугами розуміють:

а) товари, які надаються відповідно до договорів дарування, інших договорів, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів або повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), які виконуються (надаються) без висунення вимоги стосовно компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній або фізичній особі на відповідальне збереження і використані нею.

Отже, пункти «а» і «в» нашого списку відпадають відразу. А ось з роботами (послугами) тут особлива історія. Формально може йтися тільки про договір позички (оскільки ви платежі на користь засновника не проводите). З погляду цивільного законодавства, позичка (втім, як і оренда) не є договором про надання послуг і вже тим більше роботами. Але якщо говорити про ПКУ, то позика вважається послугою.

Відповідно, саме у пункт «б» зі списку ви і потрапите.

Однак і це не найголовніше.

У бухобліку (а він на сьогоднішній день виходить на перший план) за загальним правилом безкоштовно отримані послуги породжують і доходи, і витрати (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 82, с. 13). Але оскільки жодних документів ви не оформляєте, то й обґрунтувати витрати буде вкрай складно. Вихід із ситуації — оформити «самоакт» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 71, с. 14).

Відсутність договору податківці можуть спробувати тлумачити як орендні відносини між засновником і юрособою. І зробити це, звичайно ж, вартовим податків і зборів «цікавіше». Адже такий поворот подій спричинить донарахування з ПДФО, військового збору і відповідні штрафні санкції (п. 119.2 і 127.1 ПКУ).

Але довести факт орендних відносин у ситуації з відсутніми платежами і договором — це щось із ряду фантастики. Тож подібна позиція податківців зазнає краху в першій же судовій інстанції.

Проте «жити» без договору теж не вихід.

І пам’ятайте:

до моменту, поки запис існує в Реєстрі, адреса вважається дійсною

Подібний висновок дозволяють зробити положення ч. 1 і 2 ст. 10 Закону № 755.

Здам юрадресу...

Достатньо давно існує така «фішка», як здача в оренду юрадреси.

Деякі суб’єкти, які займаються подібними речами, навіть називають себе «бізнес-інкубаторами».

З погляду поняття, вказаного в ст. 93 ЦКУ, така адреса місцезнаходженням вважатися ніяк не може.

Зазвичай, це не є ні місцем фактичного ведення діяльності, ні розташуванням офісу, де провадиться щоденне керівництво діяльністю юрособи (тим більше переважного знаходження керівництва). Із цієї адреси не здійснюється управління й облік.

Проте

притягнути до відповідальності юрособу, у якої як місцезнаходження орендований юрадрес, неможливо

Як ми говорили раніше, його просто немає.

На сьогодні орендодавці юрадрес пропонують також поштове обслуговування, тобто кореспонденція, яка надходить на адресу «бізнес-інкубатора», оперативно пересилається на будь-яку зручну для орендаря адресу.

Але, зазвичай, адреси, які здаються в оренду, стають адресами «масової реєстрації». А підприємства, у свою чергу, де подібна адреса внесена у ЄДР, відносяться до «ризикових».

Подібний випадок потрапляє під один з критеріїв (див. Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, в редакції наказу ДПАУ від 28.03.2008 р. № 201).

І цей момент гарантовано «подарує» вашій персоні підвищену увагу з боку фіскалів ☹.

Юрособа відсутня за місцезнаходженням

Раніше існував ризик внесення у ЄДР запису про те, що юрособа відсутня за місцезнаходженням або немає підтвердження даних про неї у ЄДР.

На цій підставі хвацько розривалися договори про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

До речі, це було незаконним як раніше, так і сьогодні.

Після низки змін у реєстраційне і податкове законодавство цей напівлегальний важіль перестав працювати. Зокрема, подання так званого «підтвердження», а також розд. ХІІ «Встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 462, були скасовані. Крім того, податкова міліція, яка була відповідальна за «правильне» місцезнаходження, вже поза законом.

Хоча деякий час після виключення з нормативно-правових актів механізму «втрати» госпсуб'єкта податківці «балувалися» наслідками відсутності за місцезнаходженням. Це присвоєння «вигаданих» станів*, блокування можливості подання звітності в електронному вигляді і реєстрації ПН/РК. Яким чином? Шляхом блокування дії посилених сертифікатів ключів.

* Див. детальніше «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 27, с. 4.

При цьому формально договір про визнання електронних документів між платником податків і податковою не розривається.

Проте якщо вас спробують усе ж «не знайти» за адресою, вказаною у ЄДР, то пам’ятаєте, що

правові підстави для перевірки місцезнаходження юридичної особи в податківців відсутні

Відповідно, всілякі хитрощі, пов’язані з незнаходженням, незаконні.

Анулювання реєстрації платником ПДВ через «втрату» юрособи також тепер поза законом (такої підстави в ст. 184 ПКУ уже немає).

Та і відмовитися приймати звітність на тій підставі, що у вас там указана домашня адреса, не вийде. Інспектор у цьому випадку повинен звіряти дані виключно з податковою адресою з бази. А вона збігається з даними з ЄДР.

Також не може бути загрози з боку податківців у випадках з недійсністю статуту (якщо в ньому значиться адреса місцезнаходження) і «примусовою» ліквідацією (ст. 551 ГКУ).

Причина в тому, що фіскали законним шляхом добути докази відсутності за місцезнаходженням не зможуть. Адже порядку встановлення цього факту тепер не існує.

До речі, раніше суди відфутболювали позови податківців, пов’язані з визнанням статуту недійсним, де як підстави наводилася відсутність за місцезнаходженням*.

* Див. ухвалу ВАСУ від 16.03.2017 р. у справі № 2а-0770/384/12 за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/65503024.

Також виключно на підставі відсутності за місцезнаходженням не «світить» і фіктивне підприємництво (ст. 205 ККУ).

Податківці прийшли на перевірку і вас «не знайшли»?

Не панікуйте!

Пам’ятайте, що незнаходження ≠ відмова в допуску до перевірки або відмова у її проведенні. Тому арешт майна підприємству не загрожує.

Судова практика в цьому випадку стає на бік платника податків (див. ухвалу ВАСУ від 22.05.2017 р. у справі № 813/5013/13-а**).

** Див. детальніше «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 54, с. 44.

У подібних випадках залишається тільки скаржитися.

На сьогодні достатньо ефективним способом боротьби є звернення на сервіс «Пульс».

Як важка артилерія — суд.

Рада бізнес-омбудсмена теж не дрімає***.

*** Поскаржитися, до речі, можна і онлайн за посиланням: https://boi.org.ua/complaint/online.

Видати будь-яке розпорядження, обов’язкове для виконання органами ДФСУ, бізнес-омбудсмен не може. Як і безпосередньо притягнути до відповідальності посадових осіб. Але посприяти у вирішенні ситуації на вашу користь рада бізнес-омбудсмена цілком здатна.

Ще один момент, пов’язаний з «утратою» вас за місцезнаходженням. Стосується він ризику визнати операції нереальними.

Побоювання з’являються при ознайомленні з листом ДФСУ від 23.12.2016 р. № 40795/7/99-99-11-04-04-17.

До нього додаються Методичні рекомендації щодо відпрацювання суб’єктів господарювання, які задекларували показники податкової звітності по нереальних господарських операціях.

Так податківцям рекомендують збирати інформацію про відсутність платника податків за податковою і фактичною адресами.

Також особливо пильну увагу просять приділяти типу об’єкта нерухомості (житлове/нежитлове) і так званим адресам «масової реєстрації».

Крім того, ДФСУ зазначає, що для цілей доведення здійснення податкового правопорушення має велике значення доведення факту відсутності підприємства за адресою саме в період здійснення спірної господарської операції.

Звичайно, нормативно-правовим актом подібний документ вважати ніяк не можна, але варто визнати, що відсутність за місцезнаходженням може стати одним з аргументів у процесі доведення факту нереальності операції.

Але тільки одним з...

При цьому способи з’ясування «втрати» вас за юрадресою викликають сумніви.

Отже, юридична адреса офісу (місцезнаходження) за домашньою адресою засновника (директора), а також використання орендованих юридичних адрес пов’язані з низкою незручностей.

Хоча «не такий страшний біс…».

Однак остаточне рішення про те, приймати ці незручності чи ні — залишається все ж за вами.

Впевнені, що наша стаття вам допоможе обрати найбільш підходящу схему.

Удачі!

висновки

  • Місцезнаходженням може бути або місце фактичного здійснення господарської діяльності, або адреса офісу, у якому переважно знаходяться керівники, здійснюється керівництво й облік у юридичної особи.
  • Місцезнаходження юридичної особи, зареєстроване у ЄДР, не обов’язково повинно збігатися з фактичним місцем здійснення господарської діяльності.
  • Відсутність за місцезнаходженням не є підставою для анулювання реєстрації платником ПДВ.
  • Комунальні тарифи для госпсуб'єктів та звичайних громадян формуються по-різному.
  • Реєстрація юридичної особи за «орендованою юрадресою» не відповідає вимогам ЦКУ.
юрособа, місцезнаходження, юридична адреса, фактична адреса додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті