Той самий товар називають по-різному

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Податки & бухоблік Травень, 2019/№ 36
В обраному У обране
Друк
Ідентичний товар різні підприємства можуть продавати під різними найменуваннями. Та й у самого підприємства-покупця найменування закуповуваного товару може дещо відрізнятися від занесеного до його номенклатурного довідника. Як оприбутковувати аналогічний товар? Чи можна перейменувати придбаний товар на свій лад? Як це зробити? Чи необхідно найменування товару із вхідних податкових накладних (ПН) постачальників дослівно переносити до ПН на всьому ланцюжку продажів? Давайте з цим розберемося…

У чому проблема?

У довіднику номенклатур, який створений і використовується підприємством, є певний товар. При цьому від різних постачальників надходить аналогічний за своїми характеристиками товар, але з дещо різними найменуваннями, — у видаткових документах контрагентів він називається інакше.

Якщо оприбутковувати товар під найменуванням, зазначеним постачальником, то доведеться відкривати для нього окрему номенклатуру, тобто обліковувати одне й те ж під своєю назвою. Це, з одного боку, утруднить пошук товару через невиправдане збільшення номенклатурних позицій, з іншого, може призвести, наприклад, до появи в обліку неіснуючих насправді надлишків і нестач. Адже необхідно буде ретельно пильнувати, щоб товар було продано чітко під тією назвою, під якою його купили і під якою тепер він значиться в обліку.

Ще ситуація. В інвойсі придбаний у нерезидента товар зазначено іноземною мовою. Підприємство має намір продавати його надалі з українською назвою. Припустімо, в інвойсі назва товару — «кофе», а підприємство реалізовуватиме його як «каву».

Чи можна самим перекласти іноземну назву? Чи насправді такі принципові відмінності в найменуваннях? А якщо все-таки облікувати придбані товари під своїм найменуванням? Чи не вирішать потім податківці під час перевірки, що підприємство купило одне, а потім продало/використало у виробництві зовсім інше? Чи не «викосять» податковий кредит? Чи краще все-таки перейменувати?

Розпочнемо з ПДВ-обліку.

Найменування товару в ПН

Номенклатура товарів, як і код товару згідно з УКТ ЗЕД, зведена в ранг обов’язкових реквізитів ПН (пп. «е» та «і» п. 201.1 ПКУ).

При цьому фіскали наполягають на тому, щоб найменування товару в гр. 2 ПН «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» (див. листи ДФСУ від 22.03.2019 р. № 1183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 01.02.2019 р. № 357/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 25.10.2018 р. № 4553/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 26.10.2017 р. № 2391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):

1) відповідало формулюванню в первинних документах, якими супроводжується його постачання;

2) не містило інших даних

Крім того, на думку податківців, дані про товар (включаючи імпортний) у номенклатурній гр. 2 ПН повинні відповідати документам (БЗ 101.16):

— що підтверджують придбання цього товару продавцем;

— на всіх етапах постачання до кінцевого споживача.

Зверніть увагу! Ключове слово тут «відповідати». Фіскали не зобов’язують «слово в слово» повторювати найменування придбаного, а потім проданого товару. Вони лише наполягають на «відповідності» номенклатури «купівельній» первинці. Тобто, за великим рахунком, закликають формулювати опис (номенклатуру) поставленого товару, зважаючи на документи на його придбання. Про дослівне переписування не йдеться. А про зв’язок «продажної» номенклатури з «купівельною» ніхто й не сперечається. Адже «продажна» номенклатура базується на «купівельній». Тому, вважаємо, не обов’язково переносити до ПН вхідні формулювання найменувань слово в слово. Цілком достатньо зберігати головні ознаки, що ідентифікують номенклатуру товарів, на всіх подальших етапах їх постачання (і, зрозуміло, зберігати коди УКТ ЗЕД).

Власне,

ні ПКУ, ні Порядок № 13071 не вимагають на всьому ланцюжку продажів один в один повторювати номенклатуру товарів

1 Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Та й визначення номенклатури вони не дають. Хоча той самий п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307 описує, як заповнювати «номенклатурну» гр. 2 в особливих ПН: компенсуючих та мінбазних.

Ці нормативи встановлюють лише, що номенклатура товарів/послуг — обов’язковий реквізит ПН. Тобто гр. 2 ПН має бути неодмінно заповнена. Виходить, «продажну» номенклатуру ПДВ-платник має право позначити самостійно. Причому її формулювання можуть відрізнятися від «купівельної».

Оскільки ПН виписують на основі «продажної» первинки, то номенклатура в гр. 2 має відповідати формулюванню саме таких супровідних документів. Тобто до гр. 2 ПН переходить номенклатура з відвантажувальної первинки. Так думають і податківці (див. листи ДФСУ, наведені вище).

Загалом, якщо «вхідну» номенклатуру дещо змінили (узагальнили/розписали/переставили слова), то нічого критичного — це ваше право. У цьому навіть, повторимо, може виникати необхідність. Наприклад, однаковий товар приходить від постачальників з різними найменуваннями. Ви ж маєте намір його облікувати під власним найменуванням. Тоді товар краще перейменувати ще при оприбуткуванні, щоб увесь різнобій вхідної номенклатури звести в одну облікову позицію й продавати/використовувати у виробництві вже з однаковим найменуванням.

З тим, що порядок оприбуткування різних номенклатур того самого товару, отриманого від різних постачальників, — суто бухоблікове питання, погоджуються і фіскали (див. лист № 29792).

2 Лист ДФСУ від 05.07.2018 р. № 2979/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

До бухобліку й звернемося.

Як «міркує» бухоблік?

За вимогами ст. 9 Закону про бухоблік3 обов’язковими реквізитами первинного документа є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів — це відповідно їх найменування, кількість та одиниця виміру. Тобто постачальник у супровідних документах на товар має чітко зазначити його найменування.

3 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Та чи зобов’язаний покупець відображати «вхідне» найменування в первинних документах, що супроводжують товар від приймання до реалізації/використання у виробництві? Чи може він, отримуючи товар, одразу перейменувати його?

Прямого дозволу надавати товарам, що надходять, заведене на підприємстві уніфіковане найменування бухоблікова нормативка не містить.

Але! Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік систему облікових регістрів, спосіб реєстрації та узагальнення інформації в них підприємство обирає самостійно з урахуванням особливостей своєї діяльності. При цьому розпорядчим документом визначають (п. 1.4 Методрекомендацій № 24):

4 Методрекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

— правила документообороту і технологію обробки облікових даних;

— порядок аналітичного обліку запасів;

— порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб;

— одиницю натурального виміру запасів для кожної одиниці бухобліку (найменування або однорідна група/вид — п. 7 П(С)БО 9 «Запаси»).

Виходить, надавати купованим товарам свої найменування — цілком у повноваженнях підприємства. Це не суперечить правилам бухобліку. Адже питання організації бухобліку на підприємстві віднесено до компетенції його керівництва (див. лист ДФСУ від 29.06.2017 р. № 873/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Перейменувавши товар, ви нічого не порушите. Головне, щоб закріплені найменування відповідали дійсності та

давали змогу однозначно ідентифікувати товар як той самий, що зазначений у документах вашого постачальника

Очевидно, що неприпустимо називати ковбасу сиром.

Фіскали навіть не проти об’єднання в однорідні групи товарів з різними найменуваннями, які підпадають під визначення ідентичних (п.п. 14.1.80 ПКУ) або однорідних (п.п. 14.1.131 ПКУ). Посилаються вони при цьому на п. 7 П(С)БО 9. Причому цю можливість податківці радять застерегти в наказі про облікову політику. Але погоджуються з можливістю створення цієї однорідності, якщо зміна найменування не призведе до зміни коду УКТ ЗЕД (див. листи ГУ ДФС у м. Києві від 07.06.2018 р. № 2521/ІПК/26-15-12-03-11 та ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 14.06.2017 р. № 629/ІПК/04-36-12-01-16).

Норми п. 2.15 Положення № 885 вимагають, зокрема, обов’язково перевіряти первинні документи за формою та змістом, а також на наявність обов’язкових реквізитів. Зрозуміло, що до таких належить і правильно написана назва товару. Проте тут не сказано, що вона неодмінно має бути тотожна вхідним документам від постачальника.

5 Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Тобто для цілей ведення бухобліку та складання фінзвітності в питанні перейменування товару ви можете діяти як заманеться.

Як переназвати товар?

Що саме слід зробити, щоб перейменувати товар у разі, коли вхідне найменування відрізняється від облікового?

Для цього, насамперед, закріпіть наказом керівника можливість обліку товарів під найменуваннями із затвердженої внутрішньої номенклатури. Можна також розробити й затвердити таблицю відповідності кожного наведеного там найменування тим назвам, які використовують для цієї позиції ваші постачальники.

Отримавши товар не з «вашим» найменуванням, складіть акт приймання (оформляють у разі розбіжностей, а тут наявна розбіжність у найменуванні). У ньому зазначте: «такий-то» товар, що надійшов від постачальника, в обліку іменуватиметься як товар «отакий». Словом, що товар той самий, тільки обліковуєте ви його під іншим найменуванням. Після цього оприбутковуєте цей товар. І вже далі, при його вибутті, зазначаєте в «продажних» документах (у видатковій накладній з ПН) з таким своїм переінакшеним найменуванням. Адже, як ми з’ясували, у вихідній ПН номенклатура має відповідати формулюванням з первинних документів, які супроводжують постачання товарів. Оформивши згаданий акт приймання, за фактом ви зведете увесь ідентичний товар в одну номенклатурну позицію.

Усі ці нехитрі кроки (затвердження внутрішньої номенклатури й таблиці відповідності найменувань, оформлення акта приймання)

дадуть змогу документально підтвердити, що отримано, а потім продано/відпущено у виробництво той самий товар

Відповідно у фіскалів не виникне підозри, що йдеться про різні товари. Прискіпуватися їм не буде до чого.

Втім, вхідну номенклатуру можете залишити без змін і не перейменовувати. Тоді врахуйте! В обліку товари з однаковим кодом УКТ ЗЕД матимуть різні найменування. Їх потім доведеться вносити і до первинки на постачання, і до ПН (див. лист ДФСУ від 01.06.2018 р. № 2411/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). А це означає, що під тим самим кодом УКТ ЗЕД у вашій ПН може фігурувати безліч різних найменувань конкретного виду товарів — як електролампочок (код УКТ ЗЕД 9405), так і емалей (код УКТ ЗЕД 3208).

Тому питання, перетворювати номенклатуру (щось скорочувати, додавати, переставляти) чи ні, належить до компетенції підприємства. Будь-який підхід має право на життя. Розбіжність в описі (номенклатурі) товарів на вході та на виході (у разі збереження кодів УКТ ЗЕД) — сама по собі не є приводом для блокування ПН (див. лист № 2979).

Врахуйте єдине! Якщо згодом доведеться повертати товари продавцю, то в накладній на повернення необхідно буде зазначити те їх найменування, що спочатку фігурувало у накладній від постачальника. Останній, своєю чергою, до «продажної» ПН випише розрахунок коригування (РК) з такою номенклатурою, якою вона була в ПН (без зайвих слів, символів, пропусків тощо). Тобто до РК номенклатуру він перенесе точнісінько так, як було в ПН.

Найменування з МД чи інвойсу?

Звідки брати найменування для оприбуткування імпортного товару — з митної декларації (МД) чи інвойсу?

Збаламутили все фахівці з ГУ ДФС у м. Києві. У листах від 17.08.2018 р. № 3568/ІПК/26-15-14-08-28 і від 31.03.2017 р. № 6964/10/26-15-14-05-04-22 вони заявили, що номенклатура імпортного товару має відповідати відомостям, зазначеним у МД.

Ми ж такий підхід податківців вважаємо неправильним. Документом-підставою для оприбуткування імпортного товару буде не МД, а товарно-транспортна накладна, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), залізнична накладна (ЦІМ, УМВС або ЦІМ/УМВС), коносамент, авіавантажна накладна (Air Waybill), інвойс тощо.

МД — це теж первинний документ. Але призначена вона для зовсім інших цілей. Як зазначає Мінфін у листі від 23.01.2013 р. № 31-08410-07-16/2073, МД фіксує господарську операцію з взяття підприємством зобов’язання у сумі нарахованих митних платежів.

Тобто номенклатуру беремо з інвойсу, а не з МД. При цьому вважаємо, що

підприємство саме має право перекласти найменування товару українською мовою з іноземної

Зазначати номенклатуру в ПН українською мовою дуже важливо. Оскільки податківці допускають іноземну мову тільки в разі неможливості перекладу найменування товару або торговельної марки. Тільки за таких обставин можна зазначати номенклатуру у вигляді абревіатури без перекладу (див. БЗ 101.16).

Також на допомогу можна закликати стареньку, але таку, що в цій частині не втратила актуальності, УПК № 1276. У відповіді на запитання 8 про мову в ПН фіскали пропонують враховувати найменування різних товарів згідно з класифікацією за УКТ ЗЕД. Так, наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка», «Брошура» або «Журнал», а не назва друкованого твору чи ім’я його автора.

6 Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127.

Ще раз зверніть увагу! У разі подальшого продажу імпортованого товару його опис (номенклатура) в ПН має відповідати найменуванню, зазначеному у первинних документах на відвантаження.

Отже, найголовніше — дотримуватися одноманітного «наскрізного» найменування товару в обліку самого підприємства!

висновки

  • Бухоблікова нормативка не забороняє обліковувати товари не під тим найменуванням, що зазначено в накладній постачальника.
  • Перейменування товарів доцільно оформити актом приймання ще в процесі їх оприбуткування.
  • У «продажній» ПН опис (номенклатура) товарів має відповідати формулюванням у відвантажувальних документах, якими супроводжується їх постачання.
  • Номенклатуру імпортованого товару беруть з інвойсу, а не з МД. Переклад українською мовою здійснюють самостійно.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд