13.05.2019
* Узагальнююча податкова консультація.
Якщо роботодавець підтверджує доцільність і обґрунтованість витрат працівника, здійснених у зв’язку з виконанням його трудової функції, то сума компенсації за товари (роботи, послуги), придбані працівником за його власні кошти для роботодавця, не оподатковується ПДФО і ВЗ
Нарешті збулося! Мінфін закріпив на рівні УПК свої висновки щодо неоподаткування ПДФО і ВЗ компенсацій за «кредитовими підзвітами».
Водночас відмітимо, що УПК, яка коментується, фактично є «двійником» листа від 26.02.2019 р. № 11220-16-63/5675, яким Мінфін дав нефіскальну відповідь на запит фіскалів**. Адже в УПК № 181 дослівно продубльований цей лист (окрім його частини про лояльну позицію судів). Тому, незважаючи на ліберальність, сьогоднішня УПК несе в собі ту ж «трудову» «ложку дьогтю», яка містилася в згаданому листі: коли придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється у рамках трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, видані грошові кошти під звіт або витрачені з цією метою власні кошти працівника, які потім відшкодовані роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.
** Історію питання див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 61, с. 24, № 71, с. 2; 2019, № 26, с. 3.
Нагадаємо, що цією «трудовою» зачіпкою вже скористалися фіскали — у листі ДФСУ від 21.03.2019 р. № 1143/6/99-99-13-02-03-15/ІПК («Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 28, с. 2), написали «від зворотного»: мовляв, якщо придбання товарів (робіт, послуг) для роботодавця за рахунок власних коштів працівника не пов’язане з виконанням його трудової функції, то кошти, виплачені йому за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), оподатковуються ПДФО і ВЗ.
І хоча поява УПК, що коментується, і додасть платникам упевненості, але зовсім розслаблятися не варто, оскільки фіскали при перевірці «кредитового підзвіту» напевно вимагатимуть доказів того, що працівник діяв у рамках трудових функцій. І якщо ви їх у цьому не переконаєте — спробують оподаткувати такі суми ПДФО і ВЗ.
Тому тим, хто не бажає доводити справу до конфліктів і суду, краще заздалегідь підготуватися документально і зазначити в трудовому договорі/контракті (посадовій (робочій) інструкції) працівника, що в його посадові (робочі) обов’язки входить, зокрема, закупівля товарів, робіт, послуг для потреб роботодавця. Можна також зробити окремий наказ (розпорядження), в якому перерахувати найменування посад (назви робіт), займаючи (виконуючи) які працівник здійснює закупівлю товарів/робіт/послуг***.
*** Проте прописувати вимогу про закупівлю за рахунок власних грошових коштів працівника не рекомендуємо, оскільки на підставі ст. 9 КЗпП вона буде визнана недійсною.
Водночас якщо закупівлі ТМЦ для роботодавця здійснює за свої кошти працівник, у якого це не прописано в трудових обов’язках, то відносини між ними мають цивільно-правовий характер (тоді на них поширюються або гл. 68, або ст. 1158 — 1160 ЦКУ).
Але, на наш погляд, не повинно мати значення, у рамках трудових чи цивільно-правових виплачується відшкодування фізичній особі, адже дохід (тобто приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку) відсутній в обох випадках! Що підтверджують і суди****.
**** Див., наприклад: reyestr.court.gov.ua/Review/75325645