висновок документа
Якщо придбання товарів (робіт, послуг) для роботодавця за рахунок власних коштів працівника не пов’язане з виконанням його трудової функції, то кошти, виплачені йому за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), оподатковуються ПДФО і ВЗ
Фіскали, чиї незаконні роз’яснення щодо оподаткування так званого кредитового підзвіту ПДФО і ВЗ стали скасовувати суди, звернулися за підтримкою до Мінфіну. Але той, як ви вже знаєте, підтримав платників, а не фіскалів (див. лист від 26.02.2019 р. № 11220-16-63/5675 // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 26, с. 3).
Проте останні спробували дещо розвернути висновки Мінфіну у свій (фіскальний) бік. І ось історія з оподаткуванням «кредитового підзвіту» отримала чергове продовження* у листі, що коментується. Швидше за все, викладений у ньому підхід вони тепер тиражуватимуть, щоб і надалі третирувати на цю тему госпсуб’єктів. Про що ж власне йдеться?
* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 27, № 61, с. 24, № 71, с. 2, 2019, № 26, с. 3.
У своєму листі Мінфін написав, що коли придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється у межах трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, видані грошові кошти під звіт або витрачені з цією метою власні кошти працівника, які потім відшкодовані роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.
Ось цією «трудовою» зачіпкою фіскали й скористалися, помістивши наприкінці листа, що коментується, ще й висновок «від супротивного» (див. його вище — у рамці).
Причому, зверніть увагу, у цьому висновку ситуацію із закупівлею за свої вони розцінюють як перепродаж працівником товару (робіт, послуг) своєму роботодавцеві, фактично даючи у такий спосіб фіскальне посилання податківцям на місцях.
Тож будьте напоготові!
Бо тепер особливо настирливі з них при перевірці «кредитового підзвіту» напевно вимагатимуть доказів того, що працівник діяв у межах трудових функцій, і за наявності дрібних підстав (мовляв, ці витрати не були пов’язані з трудовими обов’язками працівника, отже, це — реалізація!) оподатковувати такі суми ПДФО і ВЗ.
Зрозуміло, що у більшості випадків ці напади можна буде через суд відбити, але краще заздалегідь підготуватися документально ☺.
Так, для перестрахування має сенс зазначити в трудовому договорі/контракті (посадовій (робочій) інструкції) працівника, що до його посадових (робочих) обов’язків входить у тому числі закупівля товарів, робіт, послуг для потреб підприємства. Можна також видати окремий наказ (розпорядження), в якому перерахувати найменування посад (назви робіт), займаючи (виконуючи) які працівник здійснює закупівлю товарів/робіт/послуг. А ось прописувати вимогу про закупівлю за рахунок власних грошових коштів працівника не рекомендуємо, оскільки на підставі ст. 9 КЗпП вона буде визнана недійсною.
Водночас, на наш погляд, не повинно мати значення, у межах трудових або цивільно-правових** відносин виплачується відшкодування фізичній особі.
** На наш погляд, якщо закупівлі ТМЦ для роботодавця здійснює за свої кошти працівник, у якого це не прописано в трудових обов’язках, то відносини між ними мають цивільно-правовий характер. Відповідно, на них поширюються або гл. 68, або ст. 1158 — 1160 ЦКУ, що регулюють вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення.
Приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку (тобто дохід) відсутній в обох випадках! Що підтверджують і суди***.
*** Див., наприклад: reyestr.court.gov.ua/Review/75325645
Далі буде?..
