Покупець не реєструє РК: що в обліку?

Коригувальних ситуацій, в результаті яких може бути складений зменшуючий РК, немало. Це і повернення продавцем передоплати, і повернення покупцем товарів, і зменшення ціни без коригування кількості. Коли відбувається зменшення суми компенсації на користь постачальника, працюють правила з п.п. 192.1.1 ПКУ і п. 17 Порядку № 569*: продавець зменшує податкові зобов’язання (ПЗ), а покупець зменшує податковий кредит (ПК). Коли ж в обліку проводити таке зменшення ПДВ?

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

У продавця

Продавець на дату проведення зменшуючої ПДВ-коригувальної операції повинен скласти РК і відправити його на реєстрацію покупцеві. При цьому відразу ж зменшувати ПЗ не можна. Для нього діє ключове правило: продавець має право зменшити ПЗ тільки після (!) реєстрації покупцем зменшуючого РК (п.п. 192.1.1 ПКУ). Тобто

Враховуючи це, за датою проведення ПДВ-коригування продавцеві ще не можна робити у бухобліку «сторно» записом: Дт 704 — Кт 641/ПДВ (при поверненні покупцем товару або при зменшенні ціни поставленого товару, п. 7 Інструкції № 141**); Дт 643 — Кт 641/ПДВ (при поверненні продавцем авансу) і коригувати раніше відображені ПЗ з ПДВ.

** Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141.

На етапі складання зменшуючого РК продавцеві бажано «сторно»-коригування показати з використанням проміжного додатково введеного субрахунку 643/2 «Податкові зобов’язання: РК без реєстрації» до рахунку 643 «Податкові зобов’язання». Це дозволить йому окремо врахувати завислу суму коригування податкових зобов’язань , поки що не підтверджену зареєстрованим зменшуючим РК. (ср. )

Як пояснюють податківці, визначати період для відображення зменшення ПЗ в декларації з ПДВ (і одночасно у бухобліку) продавцеві треба з оглядкою на своєчасність/невчасність реєстрації покупцем РК (див. листи ДФСУ від 22.01.2016 р. № 2052/7/99-99-19-03-02-17, від 12.03.2018 р. № 952/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.23). Тобто продавець зменшує ПЗ:

— у періоді складання РК — якщо покупець зареєстрував РК своєчасно;

— у періоді реєстрації РК — якщо покупець зареєстрував РК несвоєчасно.

Термін реєстрації зменшуючих РК, складених на платників ПДВ, — 15 календарних днів з дня отримання РК покупцем (п. 201.10 ПКУ). Проте, враховуючи, що систему під ці нові терміни так і не переналаштували, для того, щоб не виникав показник ΣПеревищ, податківці радять реєструвати такі зменшуючі РК у загальні терміни (див. лист ДФСУ від 20.07.2018 р. № 3204/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.15).

Як бути з сумою ПДВ, якщо зменшуючий РК покупець реєструвати не збирається? У п. 8 Інструкції № 141 описаний тільки порядок списання суми ПДВ, яка не підтверджена своєчасно зареєстрованою ПН. І там сказано, що у бухобліку списують її наступного дня після закінчення останнього дня граничного терміну для реєстрації ПН в ЄРПН.

Думаємо, що за відсутності реєстрації зменшуючого РК покупець повинен використати такий же принцип для списання так і не зменшеної суми ПЗ з ПДВ.

По суті, можливість реєстрації ПН/РК безстрокова (у п. 201.10 ПКУ немає згадки про те, що термін реєстрації ПН/РК обмежується). Проте, насправді, податківці, погодивши позицію з Мінфіном, самовстановили максимальний термін реєстрації ПН/РК — 1095 днів з дати складання (див. лист Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681; БЗ 101.16). Саме такий максимально можливий термін реєстрації закріплений в СЕА. Але система налагоджена так, що може прийняти до реєстрації РК до ПН, тільки:

1) якщо з дати складання ПН, що коригується, не пройшло 1095 днів. Якщо з дати складання ПН пройшло більше 1095 днів, система РК на реєстрацію не пропустить;

2) якщо з дати складання самого РК не пройшло 1095 днів.

Як пояснюють податківці, якщо зменшуючий РК не буде зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів з дати операції, то податкові зобов’язання у постачальника не можуть бути зменшені (див. БЗ 101.23).

Проте вважати можливість зменшити ПЗ втраченою до спливу 1095 днів продавцеві все ж зарано. Адже покупець до закінчення 1095 днів з дати операції ще може передумати і зареєструвати зменшуючий РК.

Тому продавцеві відразу реагувати на відмову покупця в реєстрації зменшуючого РК не варто. А правильніше залишити суму ПДВ, що не зменшила податкові зобов’язання, на субрахунку 643/2 «Податкові зобов’язання: розрахунки коригування без реєстрації» до тих пір, поки:

— або покупець зареєструє зменшуючий РК. Тоді продавець в періоді реєстрації зменшуючого РК право проведе зменшення ПЗ в обліку (зробить запис Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ методом «сторно»);

— або покупець втратить статус платника ПДВ чи ж доки не спливуть граничні 1095 днів для реєстрації РК. Адже тільки після цього продавець остаточно втратить право зменшити ПЗ і може спокійно (при втраті покупцем ПДВ-статусу або на 1096-й день з дати складання ПН) списати так і невідкориговану суму ПДВ на витрати (у дебет субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

У покупця

Для покупця факт реєстрації зменшуючого РК ролі не відіграє. За правилами коригування зменшити ПК покупець зобов’язаний (!) в періоді проведення перерахунку (п.п. 192.1.1 ПКУ). Відсутність факту реєстрації зменшуючого РК в ЄРПН не звільняє покупця від обов’язку зменшити ПК на суму ПДВ, вказану в такому РК (п. 17 Порядку № 569).

Та й податківці пояснюють, що покупець повинен відкоригувати ПК, навіть якщо на руках у нього немає зареєстрованого РК (див. лист ДФСУ від 19.07.2018 р. № 3179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.23). Провести зменшення ПК вони радять на підставі бухгалтерської довідки (у ряд. 14 розд. II декларації з ПДВ з обов’язковим заповненням табл. 2 додатка Д1).

Порядок обліку сум ПДВ, не підтверджених зареєстрованим в ЄРПН зменшуючим РК, покажемо на прикладі ПДВ-коригування, пов’язаного з поверненням раніше поставленого товару.

Облік повернення товару без реєстрації зменшуючого РК