Чому це важливо
Ні для кого не секрет, що багато складових зарплати ст. 12 Закону про оплату праці відносить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
У разі їх недотримання роботодавцеві загрожує штраф у десятикратному розмірі мінзарплати (наразі — 41730 грн.) за кожного працівника, щодо якого допущено порушення.
Зрозуміло, що така «недитяча» сума штрафу підштовхувала бухгалтера не виправляти помилки (щоб не «світити» їх перед інспектором), а ховати помилково ненараховані суми, у тому числі й перекроюючи «заднім числом» складові зарплати.
Ситуація змінилася з появою нового Порядку здійснення держконтролю за додержанням законодавства про працю, а саме Порядку № 823.
На сьогодні до роботодавця, який виправляє виявлені зарплатні помилки (у тому числі й ті, що «нарили» інспектори праці під час інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) і зафіксовані в приписі), «трудові» штрафи застосовуватися не повинні (див. п. 28 Порядку № 823).
Тож саме час розглянути загальні правила виправлення зарплатних помилок.
Класифікація
Умовно всі зарплатні помилки можна поділити на два табори. Це помилки, які призвели:
варіант 1 — до заниження суми зарплати. Наприклад, ненарахували, нарахували в меншій сумі основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Виправити таку помилку доволі просто. Слід правильно розрахувати, нарахувати і виплатити працівникові недоплачене.
Особлива увага звільненим. За ними робимо все максимально швидко. Чому? Уся річ у тому, що за загальним правилом, установленим ст. 116 КЗпП, у день звільнення роботодавець зобов’язаний повністю розрахуватися з працівником.
Якщо такий розрахунок не був проведений з вини роботодавця, то за відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум, він повинен виплатити цьому працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (див. ст. 117 КЗпП);
варіант 2 — до завищення суми зарплати. Скажемо відразу, утримати з працівника, який отримав зарплату з «добавкою», надміру виплачене можливо не завжди. Тут на варті ст. 127 КЗпП. Вона дозволяє роботодавцеві на підставі відповідного наказу (розпорядження) здійснювати відрахування із заробітної плати працівників для повернення сум, надміру виплачених у результаті рахункових помилок, якщо працівник не оспорює підстав та розміру відрахування.
У такому разі роботодавець має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Начебто все просто. Але це тільки на перший погляд. Насправді виправлення зарплатних помилок криє в собі масу запитань, які ми розглянемо в наступних статтях цього номера. Що ж, давайте пробіжимося зарплатними помилками з усією уважністю!
