При заповненні Податкового розрахунку за формою № 1ДФ допущена помилка. Чи потрібно її виправляти? А може, краще зробити вигляд, що нічого не було (раптом контролери не знайдуть)? Дати правильні відповіді на озвучені запитання — наша з вами сьогоднішня мета. А розпочнемо зі строку давності.
Строк давності
Припустимо, ви допустили помилку у формі № 1ДФ, яку, на щастя, фіскали ще не виявили. На що насамперед звертаємо увагу? На строк давності. У загальному випадку він дорівнює 1095 дням.
З якої дати його відлічувати? Відлік розпочинаємо з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання тієї форми № 1ДФ, у якій допущена помилка. Фактична дата її подання тут не важлива (якщо вона була подана до закінчення граничного строку).
Наприклад, форма № 1ДФ за 1 квартал 2016 року була подана з помилкою 25.04.2016 р. Граничний строк подання форми за цей звітний період — 10.05.2016 р. Строк давності відлічуємо з 11.05.2016 р. Отже, закінчився він 10.05.2019 р.
Ну і куди ж ми без нестандартних випадків? Є вони і при підрахунку 1095 днів.
Правила відліку строку давності в нестандартних випадках подання форми № 1ДФ
| Варіант подання форми № 1ДФ | Відлік строку давності |
| Помилковий розрахунок поданий пізніше за граничний строк | З дня, що настає за днем його фактичного подання |
| Помилковий розрахунок поданий вчасно, але граничний строк його подання був перенесений за правилами вихідного/неробочого дня | З дня, що настає за останнім днем граничного строку подання розрахунку, визначеного з урахуванням такого перенесення |
| Максимальний строк подання помилкового розрахунку відсовувався за правилами п. 102.6 ПКУ (за переліком поважних причин) | З дня, що настає за останнім днем граничного строку подання розрахунку, визначеного з урахуванням такого перенесення |
| Подавалася «уточненка» до помилкового розрахунку | З дня подання останнього уточнюючого Податкового розрахунку до помилкового розрахунку |
Зазначимо: податківці також визнають, що ПКУ не передбачено подання податковим агентом уточнюючої форми № 1ДФ за періоди, за якими минув строк давності 1095 днів (див. роз’яснення в категорії 103.25 БЗ). Але що робити, коли строк давності не закінчився?
Виправляємося чи розслабляємося?
У відповіді на запитання: «А чи варто виправлятися?» відштовхуватимемося від можливості потрапити на штрафи, встановлені ПКУ.
Звичайно, тут на перше місце виходить п. 119.2 ПКУ. Ним передбачено штраф у розмірі 510 грн. (а за повторне порушення протягом року — 1020 грн.) за цілий ряд порушень, пов’язаних з Податковим розрахунком за формою № 1ДФ. Що це за порушення? Перелічимо їх:
1) неподання форми № 1ДФ;
2) подання форми № 1ДФ з порушенням встановлених строків;
3) подання форми № 1ДФ не в повному обсязі;
4) подання форми № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками за умови, що такі недостовірні відомості або помилки призвели до:
— зміни платника податку;
— зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку і при цьому не були податковим агентом (а) виявлені при проведенні перерахунку за п. 169.4 ПКУ і (б) виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Крім того, у разі заниження зобов’язань з ПДФО і ВЗ податковому агентові загрожує відповідальність згідно зі ст. 127.1 ПКУ.
З наведеного доходимо таких висновків.
1. Штрафу можна не боятися, якщо помилки та/або недостовірні відомості в формі № 1ДФ не спричинили зменшення або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або зміну платника податку.
Прикладами таких помилок можуть бути помилки в кількості осіб, що працювали за трудовими та цивільно-правовими договорами; помилки (описки) в сумі доходу (графи 3 і 3а), за умови, що сума ПДФО (графи 4 і 4а), утриманого з нього, зазначена правильно; помилки в датах прийняття або звільнення працівника; неправильна ознака доходу, за умови, що ПДФО утриманий і відображений правильно (графи 4 і 4а); неправильна ознака ПСП, за умови, що ПДФО утриманий і відображений правильно (графи 4 і 4а).
Зверніть увагу: за перелічені вище помилки штрафу бути не повинно, навіть якщо їх не виправляти!
Також штрафу не буде, якщо помилки, неточності або недостовірні відомості в Податковому розрахунку, сформованому і зданому за звітний квартал, виявлені і виправлені до закінчення граничного строку його подання.
2. Штраф буде, тому варто подумати. Тут розглянемо дві помилки, що доволі часто трапляються. Перша помилка — не зазначили у формі № 1ДФ неоподатковуваний дохід, виплачений фізособі (наприклад, у формі № 1ДФ не зазначено фіндопомогу, видану працівникові або виплату доходу підприємцю тощо). Що маємо в результаті? Подання форми № 1ДФ не в повному обсязі (без усіх необхідних рядків).
Якщо самостійно виправити таку помилку, то підприємству «світить» штраф 510 (1020) грн. Якщо не виправити і помилку знайдуть податківці, то знову штраф 510 (1020) грн. Якщо не виправити, і податківці не знайдуть, — штрафу немає. Як діяти — кожен вирішує сам. ☺
Наступна помилка — помилка в податковому номері фізособи. Така помилка «коштує» 510 (1020) грн., навіть якщо ви виправляєте її самостійно і зобов’язання не змінюються. Чому? Тому що в цьому випадку відбувається зміна платника податку. Виправляти її чи ні, вирішуйте разом із працівником. Якщо «зайвий» дохід для нього — біда (наприклад, він втратить пільги або гарантії, субсидії), то потрібно виправляти.
3. Штраф буде, але виправляти потрібно. Настійно рекомендуємо виправляти помилки, які були допущені в обов’язкових реквізитах форми (див. п. 48.3 ПКУ), наприклад, тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); податковий період, за який подається розрахунок; код платника податків згідно з Єдиним держреєстром підприємств (податковий номер) тощо.
Важливо! Штраф 510 (1020) грн. застосовується не до кожного порушення окремо, а до загальної кількості порушень, що перелічені в абзаці першому п. 119.2 ПКУ і виявлені податківцями в ході однієї перевірки або виправляються податковим агентом шляхом подання уточнюючого розрахунку (одного або декількох одночасно).
4. Штрафу за ПДФО можна уникнути, якщо виправлення помилок та/або недостовірних відомостей у формі № 1ДФ сховати під проведенням перерахунку. Пояснимо. Вище ми зазначили, що податковий агент може уникнути штрафу за ПДФО у 510 (1020) грн. за недостовірні відомості і помилки у формі № 1ДФ, що призвели до зменшення/збільшення податкових зобов’язань, при одночасному виконанні двох умов.
Перша умова: ці відомості/помилки виявлені ним у ході проведення перерахунку (обов’язкового або добровільного) відповідно до п. 169.4 ПКУ.
Друга умова: вони були виправлені через Податковий розрахунок з дотриманням вимог п. 50.1 ПКУ.
Які ж помилки можуть бути виявлені в ході перерахунку з ПДФО? Це помилки в сумах нарахованих доходів, наданих податкових соціальних пільг, а також у сумах утриманого ПДФО.
Тому якщо ви виявили, що подали форму № 1ДФ з недостовірними відомостями та/або з помилками в сумах ПДФО, оформляйте перерахунок за той період, у якому вони були виявлені. Це дозволить уникнути штрафу за п. 119.2 ПКУ. Тим паче, що будь-яких вимог до документального оформлення перерахунку (як обов’язкового, так і добровільного) законодавство не пред’являє.
З ПДФО розібралися.
Давайте поговоримо про ВЗ. На жаль, уникнути штрафів за п. 119.2 ПКУ, якщо в графі з нарахованими зобов’язаннями з ВЗ зазначена не та сума, не вийде. А причина в тому, що ПКУ не передбачено проведення ВЗ-перерахунку.
Способи виправлення
Порядок № 4 пропонує два способи виправити помилки, — надати форму № 1ДФ:
1) або звітну нову;
2) або уточнюючу.
Врахуйте: ви не можете обрати спосіб виправлення на власний розсуд. Тут усе залежить від того, коли була виявлена помилка.
Безпосередньо тип звіту ви визначите, поставивши відмітку в шапці Податкового розрахунку за формою № 1ДФ: «Звітний новий» або «Уточнюючий».
«Звітний новий». Якщо помилка у вже поданому раніше розрахунку була виявлена до закінчення граничного строку його подання (протягом 40 календарних днів, що йдуть за звітним кварталом), то виправити її можна, надавши «Звітний новий» розрахунок (п. 4.2 Порядку № 4).
Наприклад, бухгалтер подав форму № 1ДФ за 3 квартал 2019 року 7 жовтня 2019 року, а 10 жовтня виявив у ньому помилку. Подати «Звітний новий» (або декілька) з виправленням помилки можна до 11 листопада 2019 року включно.
До закінчення граничного строку подання форми № 1ДФ можна направити будь-яку кількість «Звітних нових» звітів
Цими звітами ви зможете уточнити відомості, відображені у звітній формі № 1ДФ.
Зверніть увагу: виправлення помилок у звітному новому розрахунку не призведе до сплати штрафних санкцій. Але ще раз підкреслимо: подати його можна тільки в разі, коли строк подання звітності ще не минув.
«Уточнюючий». Якщо помилка в Податковому розрахунку була виявлена після закінчення строку його подання, то п.п. 4.3 розд. IV Порядку № 4 велить нам виправляти її через форму № 1ДФ з відміткою «уточнюючий».
Водночас є бухгалтери, які намагаються сховати виправлення помилки минулих періодів у звітному Податковому розрахунку (наприклад, помилку в сумі податку, допущену в розрахунку за 1 квартал 2018 року, виправляють у формі № 1ДФ за 3 квартал 2019 року).
Чому так відбувається? Тому що на практиці доволі часто податківці ігнорують звільняючі норми абзацу другого п. 119.2 ПКУ (виправлення через перерахунок) і, отримуючи уточненку з виправленнями, радісно «шльопають» штраф 510 (1020) грн.
Ось і шукають податкові агенти лазівки, як уникнути штрафу. І знаходять її в п. 50.1 ПКУ. Цією нормою передбачені два варіанти виправлення помилок минулих періодів:
1) відобразити уточнені показники за минулі періоди у Звіті за формою № 1ДФ за поточний звітний період;
2) подати уточненку.
Ще раз звернемо вашу увагу на те, що перший спосіб подання не передбачений Порядком № 4.
Але якщо ви хочете поекспериментувати, то рекомендуємо звернути увагу на останній абзац п. 50.1 ПКУ.
Він свідчить: якщо після подання форми № 1ДФ за звітний період платник податків подає в наступних податкових періодах уточненку в результаті виконання вимог п. 169.4 ПКУ, то «самоштраф» за п. 50.1 ПКУ не застосовується.
При формальному прочитанні цієї норми отримуємо, що у випадку, коли виправлення через перерахунок помилок минулих періодів відбувається у формі № 1ДФ за поточний період (не через уточненку), то слід нарахувати і сплатити «самоштраф» у розмірі 5 % від суми, на яку відбувається збільшення зобов’язання з ПДФО.
У наступних статтях ми з вами поговоримо про механізм виправлення різних видів помилок у розділах I і II Податкового розрахунку.
Крім того, розберемося на прикладах, як провести коригування прийнятої податківцями форми № 1ДФ.
