Договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями (у тому числі при торгівлі через інтернет-магазин), може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), які були відправлені поштою, повинні, у разі розірвання договору, також бути повернені поштою (абзац другий ч. 5 ст. 12 Закону № 1023*).
* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ.
Будь-які витрати, пов’язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв’язку з поверненням продукції (абзац третій ч. 5 ст. 12 Закону № 1023). І хоча нерідко інтернет-торговці нехтують цим зобов’язанням і обумовлюють в умовах повернення, що зворотну пересилку оплачує покупець, ми цей випадок розглядати не будемо. Нас цікавить ситуація, коли інтернет-магазин згоден оплатити зворотну пересилку, що закріплено в договорі купівлі-продажу.
Тут може бути два варіанти.
Перший — зворотну пересилку оплачує інтернет-магазин. У цьому випадку з доходом покупця і ПДФО (ВЗ) жодних проблем не виникає — його тут просто немає.
Зобов’язання з оплати повернення товару згідно із Законом № 1023 лежать на продавцеві, покупець не має до цього відношення.
Але на практиці трапляється й інша ситуація. Коли покупець відправляє товар, що не підійшов, оплачуючи пересилку самостійно, а інтернет-магазин компенсує покупцеві суму зворотної пересилки.
У цьому випадку якраз і є реальна загроза ПДФО і ВЗ
Про це говорять податківці в листі ДФСУ від 21.11.2018 р. № 4899/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.
Так, фіскали доходять такого висновку: у разі, якщо в межах виконання гарантійних зобов’язань при проведенні роздрібного продажу товарів через інтернет-магазин юридична особа (продавець) на користь фізичної особи (покупця) відшкодовує витрати, пов’язані з доставкою, то сума таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо й оподатковується ПДФО (ВЗ) на загальних підставах.
Чи мають податківці рацію? На жаль. Незважаючи на те, що, як ми зазначали вище, витрати на зворотну пересилку при поверненні товару — турбота продавця і це закріплено в Законі № 1023, не можна не взяти до уваги і норми ПКУ.
Так, згідно з п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податків, крім тих, які обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування, — дохід у вигляді додаткового блага.
Тобто якщо інтернет-магазин відшкодує вартість зворотної пересилки покупцеві, то такий дохід для покупця буде додатковим благом і, відповідно, повинен оподатковуватися ПДФО і ВЗ. При цьому продавець як податковий агент має відобразити такий дохід у формі № 1ДФ із ознакою доходу «126».
Щоб уникнути таких проблемних ситуацій, інтернет-торговцям краще рекомендувати покупцям користуватися поштовою послугою «пересилка за рахунок одержувача», а з компенсацією витрат на пересилку не зв’язуватися.
