28.10.2019
За подання «чужого» комплекту фінзвітності посадовим особам підприємства загрожує адмінштраф з боку органів статистики за ст. 1863 КУпАП. Податківцям доведеться подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток і додати до неї фінзвітність, складену за правильною формою
Загальновідомий факт, що форма, за якою підприємство складає та подає фінзвітність, залежить від масштабу підприємства:
— великі і середні підприємства звітують за повною формою з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
— малі підприємства*, визнані такими згідно із Законом про бухоблік**, подають Фінансову звітність малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м);
* Малі і мікропідприємства за бажання можуть подавати замість форм № 1-м (1-мс) і № 2-м (2-мс) повноформатний Баланс і Звіт про фінансові результати з НП(С)БО 1 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 81, с. 3).
** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
— мікропідприємства*, віднесені до таких тим же Законом про бухоблік, складають Фінансову звітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс).
Форми скороченої фінансової звітності для «малюків» — «м» і «мс» — передбачені НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність».
Відступлення від цих правил вважається порушенням порядку складання фінзвітності!
Наприклад, подібне порушення має місце, якщо велике/середнє підприємство подає користувачам скорочену за показниками фінансову звітність з НП(С)БО 25 або мале/мікропідприємство складає «чужий» комплект фінзвітності — замість «м» — «мс» і навпаки.
Що чекає на підприємство за таке порушення?
Наш варіант відповіді ви вже знаєте (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 81, с. 11). А ось тепер про своє розуміння проблеми розповіли й податківці. При цьому особливо ліберальствувати контролери не стали.
Не за формою — до статистики. У цьому порушенні податківці зуміли-таки розгледіти підстави для застосування адмінштрафу за ст. 1863КУпАП. Нагадаємо: вона встановлює відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб підприємства за подання органам статистики даних для проведення статспостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Розмір штрафу — від 170 до 255 грн. Накладають його не податківці, а органи статистики. Саме вони мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зазначені в ст. 1863 КУпАП (ст. 2443 КУпАП).
Ми попереджали вас про можливість притягнення до адмінвідповідальності за цією статтею в разі подання звітності не за формою до органів статистики. Водночас сподівалися, що статистики звернуть увагу на невідповідність фінзвітності визначенню звітно-статистичної документації, тобто на недоречність застосування цього штрафу. Як бачите, податківці нашого оптимізму не поділяють.
Не за формою — податківцям. Зі свого боку податківці для виправлення помилки, схоже, хочуть бачити уточнюючу декларацію з податку на прибуток (з виправленими відмітками в полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності») та уточнюючу фінзвітність за відповідний період (тобто фінзвітність, складену за правильними формами).
Єдине, що радує, — податківці не згадують у цьому контексті про штраф за неподання декларації з податку на прибуток за п. 120.1 ПКУ. Ми також вважаємо, що подання «чужого» комплекту фінансової звітності не можна прирівнювати до неподання декларації взагалі, а тому підстав для застосування цього штрафу немає.