Ну а розпочнемо розбір варіантів відповідальності із серйознішого порушення: мале підприємство за старим звичаєм не подало фінзвітність за 9 місяців 2019 року.
Відповідальність за неподання фінзвітності
Мале підприємство не подало Фінансову звітність малого підприємства за 9 місяців 2019 року. Чим загрожує таке порушення?
Перше, що вас чекає в такому разі, — адміністративний штраф на посадових осіб підприємства відповідно до ст. 1863 КУпАП.
Нагадаємо: ч. 1 ст. 1863 КУпАП установлює відповідальність, зокрема, за неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання недостовірних відомостей, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, або із запізненням.
Розмір штрафу за такі порушення — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.)
А якщо посадова особа протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за подібне порушення, розмір штрафу становитиме вже від 15 до 25 нмдг (від 255 до 425 грн.).
Саме органи статистики мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зазначені в ст. 1863 КУпАП (ст. 2443 КУпАП). Тому ймовірність отримати цей штраф у разі неподання фінзвітності дуже висока (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67).
А ось штрафу за неподання фінзвітності зі ст. 1642 КУпАП посадовим особам звичайних малих підприємств побоюватися не варто. Рятує від нього ст. 2341 КУпАП, яка дозволяє притягати до відповідальності за такі порушення органи Держаудитслужби. А вони мають право складати протоколи про адмінправопорушення тільки щодо підконтрольних установ і суб’єктів господарювання, пов’язаних з бюджетними коштами (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 48, с. 15).
Гірше справи йдуть, якщо ви є малим підприємством — квартальником з податку на прибуток і крім статистиків обділили фінзвітністю ще й податківців. Адже не секрет, що фінзвітність є обов’язковим додатком до декларації з податку на прибуток і її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ). Тому декларацію без доважку у вигляді Балансу і Звіту про фінрезультати за формою № 1-м і № 2-м податківці можуть не прийняти або прирівняти подання «некомплекту» до неподання декларації. У такому разі вже маячить штраф за п. 120.1 ПКУ. Розмір штрафу становить 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання декларації. Якщо ж протягом року до підприємства вже застосовувався штраф за подібне порушення, тоді сума повторного штрафу становитиме 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання.
Той факт, що за неподання фінзвітності податківці таки впаяють цей штраф, підтверджують самі контролери у своїх консультаціях. Благо притягнути посадових осіб підприємства-порушника до адмінвідповідальності контролери не можуть (102.25 БЗ). Та й про інші штрафи податківці в цій консультації нічого не говорять.
Із наслідками неподання звітності ми з вами розібралися, а тепер розглянемо не менш поширені ситуації:
(1) мале підприємство замість Фінансової звітності малого підприємства за формами № 1-м і № 2-м подало повну фінзвітність за формами з НП(С)БО 1;
(2) мале підприємство помилково відзвітувало за «мікроформами» № 1-мс і № 2-мс замість № 1-м і № 2-м.
Що загрожує і як бути в цих випадках?
Повна фінзвітність замість малої
Мале підприємство замість Фінансової звітності малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м) подало до органів статистики за 9 місяців 2019 року звітність за повною формою з НП(С)БО 1. Що нам за це загрожує?
У цьому випадку штрафонебезпечної помилки немає, а отже, матеріальна відповідальність вам не загрожує. Справа в тому, що нинішня редакція п. 2 розд. II НП(С)БО 1 дозволяє «малюкам» самостійно визначити доцільність складання фінзвітності за формами, передбаченими цим стандартом. Простіше кажучи, за бажання будь-хто з «малюків» може подати замість форм № 1-м (1-мс) і № 2-м (2-мс) повноформатний Баланс і Звіт про фінансові результати (див. також "Повна фінзвітність для малих: скільки форм подавати?" цього номера).
Щоправда, ні Закон про бухоблік, ні Порядок № 419 такого права вибору не надає. Але ми сподіваємося, що наявність подібної норми в НП(С)БО 1 убереже вас від будь-яких претензій з боку контролюючих органів.
Ну а для того, щоб повернутися до малої звітності, достатньо скласти річну фінзвітність за 2019 рік за формами № 1-м і № 2-м.
Мала спрощена замість малої
Чи можуть органи статистики притягнути до відповідальності мале підприємство за подання звітності за 9 місяців 2019 року не за тією формою (якщо замість звітності за «м»-формою підприємство подасть «мс»-форми)?
Трохи раніше ми говорили про те, що передбачена НП(С)БО 25 скорочена фінзвітність буває двох видів:
— Фінансова звітність малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м) — відповідно її подають ті суб’єкти господарювання, які згідно із Законом про бухоблік вважаються малими, а також іноземні представництва;
— Фінансова звітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс) — її складають мікропідприємства, єдиноподатники групи 3 і неприбуткові організації.
Причому обирати самостійно бажану форму звітності НП(С)БО 25 не дозволяє.
Отже,
подання не свого комплекту звітності є порушенням правил складання фінзвітності, а саме НП(С)БО 25
Що ж за це буде?
Штраф зі ст. 1642 КУпАП одразу відмітаємо. По-перше, його застосовують, зокрема, за внесення неправдивих відомостей до фінзвітності, а також за її неподання. А в нашому випадку фінзвітність подана була, хай і не за тією формою. Не можна в цьому випадку говорити і про порушення правил ведення бухобліку, оскільки, на наш погляд, це зовсім інша категорія порушень. По-друге, його застосовують органи Держаудитслужби щодо підконтрольних підприємств, пов’язаних з бюджетними коштами. Тож звичайному підприємству цього штрафу боятися не варто.
А ось зі штрафом зі ст. 1863 КУпАП не все так однозначно. Так, дійсно, його накладають, зокрема, за подання органам статистики даних для проведення статистичних спостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Але з визначення звітно-статистичної документації (ч. 5 ст. 8 Закону про держстатистику) зрозуміло, що фінзвітність нічого спільного з нею не має. До неї належать форми звітності, затверджені Держстатом. Тому, на наш погляд, застосування цього штрафу за подання звітності не за формою недоречне.
Але, на жаль, повністю унеможливити притягнення до відповідальності за ст. 1863 КУпАП не можна. Адже, як ми вже сказали, за неподання фінзвітності органи статистики цей штраф застосовують. Тому не виключено, що і в цьому випадку статистики закриють очі на застереження про звітно-статистичну документацію та й оштрафують посадову особу підприємства-порушника на суму від 170 до 255 грн.
Неправильна фінзвітність податківцям
Яка відповідальність загрожує за подання за підсумками 9 місяців 2019 року «чужого» комплекту звітності податківцям (замість звітності за «м»-формою подали «мс»-форми)? Чи потрібно в такому разі подавати уточнюючу декларацію з податку на прибуток (УД)?
Тут усе залежить від того, як ви звітуєте з податку на прибуток — щоквартально чи один раз за підсумками року.
Якщо ви є річником для цілей подання прибуткової декларації, а фінзвітність потрапила до податківців «за компанію»: коли ви звітували в електронній формі перед статистикою, то жодних претензій до вас з їх боку бути не повинно. Причина проста — подавати проміжну фінзвітність податківцям ви просто не зобов’язані. Тому головне — розібратися зі звітними формами до моменту подання річної декларації.
Інша річ, якщо ви квартальник і повинні подавати проміжну фінзвітність податківцям (разом із квартальною декларацією з податку на прибуток). У цьому випадку чисто теоретично податківці можуть прирівняти подання декларації з «неформеною» звітністю до неподання декларації взагалі і відповідно оштрафувати за це підприємство за п. 120.1 ПКУ (ср. ).
Проте, на наш погляд, підстав для цього в контролерів замало. Адже для чого, власне, їм ваша фінзвітність? Здебільшого для того, щоб проконтролювати правильність заповнення рядків 1 і 2 декларації з податку на прибуток. І зробити це вони можуть на підставі форми № 1-мс анітрохи не гірше, ніж на підставі форми № 1-м. Адже:
— до рядка 01 заносять показник рядка 2280 Звіту про фінансові результати (за формою № 2-м або № 2-мс);
— у рядку 02 зазначають показник рядка 2290 Звіту про фінансові результати (форми № 2-м або № 2-мс).
Погодьтеся, було б несправедливо, отримавши від підприємства всю необхідну для контролю інформацію (нехай і не за тією формою), оштрафувати його як за її відсутність. Тож застосовувати до вас будь-які штрафні санкції, у тому числі за п. 120.1 ПКУ, немає жодних підстав.
І ще пам’ятайте: якщо протягом 5 робочих днів вам не надійшло повідомлення про відмову в прийнятті декларації, вона вважається прийнятою (п.п. 49.9.2 ПКУ)*.
* Див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 93, с. 8.
Чи потрібно виправляти помилку через подання УД?
Тут потрібно розуміти: якщо ви подали фінзвітність не за тією формою, то в полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» ви проставили відмітки «+» не в тих клітинках. Відповідно, щоб виправити цю помилку, потрібно подати УД.
Більше того, для повного вашого спокою радимо до цієї УД додати фінзвітність, складену за правильними формами. Навіть якщо сумові показники такої фінзвітності залишаються незмінними.
Щоправда, є й ліберальна консультація податківців (102.23.02 БЗ). У ній контролери дійшли висновку: якщо виправлення помилки у фінзвітності не впливає на показники декларації з податку на прибуток, то підприємство може обмежиться поданням виправленої фінзвітності, а УД не подавати. Суворо кажучи, тут хоч і схожа, але трохи інша ситуація. Хотілося б сподіватися, що податківці і до нашої ситуації застосують той же підхід.
Помилилися з формою звітності за 2018 рік: чи звітувати за 9 місяців 2019 року
Мікропідприємство помилково склало річну фінзвітність за підсумками 2018 року за «малими» формами № 1-м і № 2-м? Чи повинні ми тепер звітувати за 9 місяців 2019 року? Якщо так, то за якою формою подавати проміжну фінзвітність?
Ні, на наш погляд, складати проміжну фінзвітність за 9 місяців 2019 року ви не повинні. Будучи мікропідприємством, ви маєте право складати фінзвітність один раз за підсумками року. Головне, при складанні фінзвітності за 2019 рік не забудьте заповнити правильний комплект звітності — Фінансову звітність мікропідприємства (за формою № 1-мс і № 2-мс).
