Кредитні зобов’язання
Закон № 533 уніс зміни до Закону від 15.11.2016 р. № 1734-VIII. Тут пощастило тим громадянам, які у період з 01.03.2020 р. по 30.04.2020 р. прострочили виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит. Причому «щастя привалить» і тим позичальникам, які мають кредитні договори, перелічені у ч. 2 ст. 3 Закону № 1734. Тобто ті, на які дія цього Закону не поширюється. Закон № 540 зробив щодо цього спеціальне уточнення у ч. 2 розд. IV Закону № 1734.
Це має допомогти тим громадянам, яких у зв’язку із карантином направили у відпустку за власний рахунок або ж тим, яким виплачують зарплату не в повному обсязі. Однак скористатися послабленням зможуть усі позичальники. Відповідно до п. 6 розд. IV Закону № 1734 позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання кредитних зобов’язань у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.
Про яку відповідальність тут ідеться? Закон № 533 вичерпного переліку не визначає. Однак конкретно сказано, що позичальник звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку, штраф, пеню та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення (або невиконання чи часткове виконання) споживачем зобов’язань.
Ясна річ, тут ідеться виключно про штрафи, пені й неустойки за прострочення в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року. Нацбанк наголошує, що на період карантину фінустановам заборонено не тільки стягувати, але й нараховувати зазначені санкції (див. лист НБУ від 22.03.2020 р.*). На нашу думку, звільненням можуть скористатися як ті позичальники, які безпосередньо вийшли на прострочення в період карантину, так і ті позичальники, які вже перебували на простроченні станом на 01.03.2020 р. Просто ті, хто вийшов на прострочення в період карантину, узагалі можуть бути вільними від кредитних штрафів, пені й неустойки, а ті, хто вже перебував на простроченні, лише отримають тимчасовий «перепочинок».
* Див.: facebook.com/NationalBankOfUkraine/posts/2528646187349538?__tn__=K-R.
А що буде після 30.04.2020 р.? Найімовірніше, кредитодавці почнуть з 01.05.2020 р. нараховувати штрафи, пені й неустойки тим позичальникам, які на цю дату не повернуться до свого графіка. Однак припускаємо, що ті позичальники, які вийшли на прострочення в період карантину (а станом на 01.03.2020 р. на простроченні не перебували), можуть бути вільні від відповідальності й після 30.04.2020 р. Адже Закон № 533 говорить про те, що умовою для звільнення від відповідальності є прострочення в період карантину. Без жодної згадки про те, коли позичальник повинен знову увійти до свого графіка. Однак не виключено, що право на таке звільнення доведеться обстоювати через суд.
Звертаємо увагу! Щодо послаблення кредитної відповідальності вже встиг висловився Нацкомфінпослуг (див. роз’яснення від 18.03.2020 р.**). Він заявив, що звільнення від відповідальності за прострочення при виконанні кредитних зобов’язань, передбачене Законом № 533, — тимчасове. Тобто, судячи з позиції регулятора, після 30.04.2020 р. позичальникам, які не встигнуть повернутися до графіка платежів, будуть знову «капати» санкції. Схоже, що аналогічну позицію має й Нацбанк (див. лист НБУ від 22.03.2020 р.).
** Див.: nfp.gov.ua/ua/Holovni-podii/30641.html
Також кредитодавцям у період з 01.03.2020 по 31.05.2020 р. забороняється збільшувати процентні ставки за кредитним договором. Тобто збільшити ставку тому позичальнику, який не виконував свої зобов’язання у цей період, кредитодавець не має права. Закон № 533 передбачав із цього правила виняток — якщо кредитним договором від самого початку було встановлено змінювану процентну ставку (ч. 4 ст. 10561 ЦКУ). Однак Закон № 540 закрив і цю можливість для кредитодавця: завдяки йому у Перехідних положеннях ЦКУ прописано заборону на період карантину підвищувати процентну ставку за будь-яким кредитним договором.
Ну і, звичайно, Закон № 533 не звільняє позичальників від власне обов’язку належним чином виконувати взяті зобов’язання. Тобто тіло кредиту й проценти повертати все одно доведеться, хіба що штрафні санкції за прострочення можна буде не сплачувати. Також Нацбанк розробив особливий порядок застосування своєї постанови від 30.06.2016 р. № 351, аби у позичальників була можливість домовитися з кредитором про реструктуризацію своєї заборгованості й «кредитні канікули» (див. постанову Правління НБУ від 26.03.2020 р. № 39). Зокрема, нараховані проценти позичальник зможе сплатити після закінчення карантину*.
* Див.: facebook.com/NationalBankOfUkraine/videos/vb.1486424778238356/1387393134802458/?type=2&theater
І ще. Про кредити та інші зобов’язання, виконання яких забезпечене іпотекою. У п.п. 3 п. 5 розд. ІІ Закону № 530 продекларовано обов’язок Кабміну подати законопроєкт, яким на період дії карантину призупиняється обов’язок виконувати основне зобов’язання, виконання якого забезпечене іпотекою. Також під час карантину виконавцям заборонено звертати стягнення на предмет іпотеки.
Однак на момент написання статті законопроєкт від Кабміну на сайті Верховної Ради не з’явився. Заходи, задекларовані у Законі № 530, пропонує реалізувати законопроєкт № 3225**, який пропонує також гарантувати неможливість виселення мешканців з приміщення, переданого в іпотеку. Однак наразі «карантинні» зміни до Закону від 05.06.2003 р. № 898 ще не ухвалені.
** Див.: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68403
Зобов’язання та пільги у сфері ЖКГ
Згідно з п.п. 10 ч. 2 та п.п. 2 ч. 4 ст. 7 Закону від 09.11.2017 р. № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ індивідуальні та колективні споживачі зобов’язані сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договором.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Розмір пені встановлюється в договорі, але не може бути вищим 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу (ч. 1 ст. 26 Закону № 2189). Так-от,
дію усіх вищезазначених норм призупинено до 01.07.2020 р.
Тобто до 1 липня 2020 року споживачі послуг ЖКГ мають право не сплачувати ЖКГ-пеню. Нацбанк наголошує, що постачальникам (цебто комунальним підприємствам) на період карантину узагалі заборонено нараховувати ЖКГ-пеню (див. лист НБУ від 22.03.2020 р.). Тож споживачі послуг ЖКГ можуть не поспішати з їх оплатою і не скупчуватись у банківських відділеннях під час карантину.
Крім того, на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: (1) припиняти надання послуг ЖКГ у зв’язку з їх неоплатою або неповною оплатою; (2) нараховувати і стягувати не тільки пеню, а й штрафи чи неустойку за несвоєчасну сплату послуг ЖКГ; (3) примусово виселяти з житла; (4) примусово стягувати житло на виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості за послуги ЖКГ (пп. 4 — 7 п. 3 розд. ІІ Закону № 530).
Також слід пам’ятати, що у зв’язку із карантином люди набагато більше часу проводять вдома. Відтак власне обсяг споживання газу, електроенергії та інших ЖКГ-послуг суттєво зростає. У зв’язку із цим у п.п. 3 п. 5 розд. ІІ Закону № 530 законодавчо задекларовано зобов’язання Кабміну:
— призначати субсидії на наступний період для всіх домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді, без їх звернення;
— розширити коло отримувачів житлових субсидій у зв’язку із встановленням карантину. Зокрема, субсидії зможуть отримати ті громадяни, які в період карантину були звільнені з роботи.
На виконання цих вимог Закону № 530 Кабмін вже встиг видати постанову від 25.03.2020 р. № 247. Розрахунок субсидій на період карантину проводитиметься з урахуванням збільшених на 50 % нормативів, у межах яких надається субсидія.
