Безнадійна кредиторка за авансами: ПДВ-перипетії

Визнання

У момент отримання передоплати від контрагента в рахунок майбутнього постачання товарів у бухобліку продавця виникає зобов’язання — поточна кредиторська заборгованість (п. 10 П(С)БО 10 «Зобов’язання»). При цьому дохід у сумі такого авансу не визнають (п.п. 6.3 П(С)БО 15 «Дохід»).

Виникнення заборгованості перед контрагентом-резидентом показують так: Дт 311 — Кт 681.

У ПДВ-обліку зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника як оплата товарів, що підлягають постачанню, — перша подія (п.п. «а» п. 187.1 ПКУ). Цією датою в продавця виникають ПДВ-зобов’язання з постачання товарів. У бухобліку їх фіксують записом: Дт 643 — Кт 641/ПДВ.

Списання

Після закінчення строку позовної давності кредиторка трансформується у безнадійну й підлягає списанню в бухобліку. Загальний строк позовної давності, нагадаємо, становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Детальніше про позовну давність див. у «Податки & бухоблік», 2018, № 44, с. 38.

За нормами п. 5 П(С)БО 11 і п. 15 П(С)БО 15

Зверніть увагу: дохід відображають на всю суму списаної заборгованості, включаючи ПДВ. Адже той же п. 5 П(С)БО 11 пропонує включати до доходу всю суму безнадійного зобов’язання. Інакше субрахунок 681 просто не закриється.

Отже, усю суму списаної безнадійної кредиторки включають до складу інших операційних доходів. Роблять це записом: Дт 681 — Кт 717. Саме так у нашому випадку підприємство й учинило.

У прибутковому обліку як малодохідники, так і високодохідники керуються виключно бухобліковими правилами. Жодних різниць розд. III ПКУ тут не передбачає (див. листи ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тобто на суму безнадійної кредиторської заборгованості збільшують фінрезультат у періоді її списання.

А що ж із ПДВ, що завис за Дт 643?

Куди подіти ПДВ?

Головне запитання: чи має право підприємство відкоригувати ПЗ з ПДВ, нараховані на дату отримання передоплати?

Якби списання такої кредиторки відбулося в межах строку позовної давності, то раніше відображені ПЗ можна було б зняти зменшуючим розрахунком коригування (РК). У бухобліку ПДВ тоді б відсторнували, тобто зробили б запис: Дт 643 — Кт 641/ПДВ методом «червоне сторно».

Але заковика в тому, що з моменту отримання авансу, за яким була складена податкова накладна (ПН), вже минуло три роки. Заборгованість за оплаченими, але не відвантаженими товарами в періоді списання набула статусу безповоротної фінансової допомоги від покупця (п.п. 14.1.257 ПКУ). Надання (отримання) безповоротної фіндопомоги не (!) є постачанням товарів. Відповідно така операція не оподатковується ПДВ. Тому продавець має право обнулити раніше нараховані ПЗ з ПДВ.

Проте технічно це зробити не можна. Адже підставою для такого зменшення ПЗ, на думку фіскалів, служить тільки виписаний продавцем РК. А його зареєструвати в ЄРПН на практиці фактично неможливо. Усе тому, що з дати складання ПН минуло більше 1095 календарних днів (див. листи ДПСУ від 31.01.2020 р. № 386/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ДФСУ від 23.08.2019 р. № 3960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681, БЗ 101.16). Тож, за логікою податківців, після спливу 1095 днів постачальник вже не може зменшити свої ПЗ з ПДВ.

Ми ж вважаємо, що

Оскільки коригувальна ст. 192 ПКУ нічого не говорить про необхідність оформлення РК у разі списання безнадійного боргу. Ясна річ — тоді виникнуть проблеми з податківцями. Детальніше див. у «Податки & бухоблік», 2018, № 44, с. 28).

У цій ситуації підприємство, мабуть, вирішило не доводити справу до ПДВ-конфлікту з фіскалами. Суму ПДВ, що зависла за Дт 643, датою списання безнадійної кредиторки відправили до складу витрат періоду: Дт 949 — Кт 643. Чи виправданий такий підхід? На нашу думку, цілком. Сума ПДВ, що значиться за Дт 643, не відповідає критеріям визнання активом. А згідно з бухобліковим принципом обачності підприємство не повинне допускати завищення оцінки активів і заниження витрат (п. 6 розд. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінзвітності»). Загалом підприємству нічого не залишається, як ту суму ПДВ, яка потрапила до доходу, перекрити ПДВшними витратами: Дт 949 — Кт 643 (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 18, с. 28).

Хоча можна піти формальним шляхом і виконати приписи п.п. 6.1 П(С)БО 15 (ср. ). Він прямо вимагає не визнавати доходом суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Якби підприємство отоварило отриману передоплату (відвантажило товар), то в момент нарахування доходу від реалізації (Дт 361 — Кт 702) його б очистили від ПДВ: Дт 702 — Кт 643. У результаті на фінрезультат вплинула б величина чистого доходу від реалізації — за мінусом ПДВ.

Проте відвантаження в межах строку позовної давності так і не відбулося. А тому всю суму безнадійної кредиторської заборгованості включили до операційного доходу (Кт 717).

ПДВ до бюджету виходячи з отриманої передоплати сплатили ще при її отриманні (Дт 643 — Кт 641/ПДВ). ПДВ-зобов’язання відкоригувати проблемно. Тому суму ПДВ цілком можна списати на зменшення доходу: Дт 717 — Кт 643. Фінрезультат буде той самий, але податківцям точно чіплятися буде ні до чого!

Приклад. Підприємство отримало передоплату за товар у сумі 12000 грн (у тому числі ПДВ — 2000 грн). Відвантаження не відбулося. Після закінчення строку позовної давності безнадійну кредиторську заборгованість включили до доходу, а суму ПДВ списали на витрати.

Списання безнадійної заборгованості за авансами