Списуємо «мертвий вантаж» безнадійної кредиторської заборгованості

В обраному У обране
Друк
Свіриденко Алла, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Травень, 2018/№ 44
А тепер розглянемо проблему безнадійних боргів з іншого боку — з боку боржника, в обліку якого «зависла» безнадійна кредиторська заборгованість. Як списати таку заборгованість після закінчення строку позовної давності (або раніше, наприклад, у разі ліквідації кредитора), ми розповімо в цій статті.

Бухгалтерський облік

Про те, як облікувати списання безнадійної кредиторської заборгованості, розповідає п. 5 П(С)БО 11. Тут сказано, що суму раніше визнаного зобов’язання, яке не підлягає погашенню на дату балансу, включають до складу доходів звітного періоду.

Для відображення списаної заборгованості використовують субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»

«Мовою» проводок списання безнадійної кредиторки виглядатиме так:

1) у разі списання грошової заборгованості (товари отримані, але не оплачені) роблять записи:

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — Кт 717 (на суму заборгованості, у тому числі ПДВ);

Дт 641/ПДВ — Кт 644 (методом «сторно» на суму ПДВ)*;

* Зверніть увагу! Коригування ПК від покупця в цьому випадку вимагають податківці, які традиційно вважають отримані, але не оплачені після закінчення строку позовної давності товари безоплатно отриманими. Детальніше про це ми поговоримо, коли розглядатимемо ПДВ-облік.

Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» — Кт 644 (на суму ПДВ);

2) списання «товарної» кредиторки (аванс отриманий, але товари не відвантажені) показують кореспонденцією:

Дт 681 «Розрахунки за авансами одержаними» — Кт 717 (на суму заборгованості, у тому числі ПДВ);

Дт 643 — Кт 641/ПДВ (методом «сторно» на суму ПДВ).

Податок на прибуток

Абсолютно всі підприємства, незалежно від їх дохідності, у податковоприбутковому обліку керуються виключно правилами бухобліку. Усе тому, що жодних податкових різниць при списанні безнадійної кредиторської заборгованості розд. III ПКУ не передбачає. Про відсутність будь-яких коригувань говорять і податківці (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 19.01.2016 р. № 701/10/26-15-11-02-13).

ПДВ

Правила ПДВ-обліку відрізняються залежно від характеру списуваної заборгованості.

Грошова заборгованість (товари отримані, але не оплачені). Коли ми з вами говорили про правила списання безнадійної дебіторської заборгованості, то вже дійшли висновку: у разі якщо продавець поставив товари, а покупець їх не оплатив, тоді операція постачання, на думку податківців, «перетворюється» на безоплатну передачу товарів (робіт, послуг). Тобто, з точки зору боржника — покупця, ми маємо справу з безоплатно отриманими товарами (п.п. 14.1.13 ПКУ). На цій підставі податківці наполягають, що

покупцеві слід відкоригувати відображений раніше ПК з ПДВ

При цьому коригування ПДВ потрібно показувати на підставі бухдовідки (див. наприклад, лист ГУ ДФС у Херсонській обл. від 15.05.2018 р. № 2150/ІПК/21-22-12-02-13, категорія 101.23 БЗ).

Ми завжди говорили, що підстав для такого коригування немає. Проте податківці вже не один рік вимагають його проведення. Більше того, зовсім нещодавно бік контролерів прийняв і Верховний Суд (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 19-20, с. 37).

ПДВ-звітності коригування ПК показують у рядку 14 розд. II декларації з ПДВ. Крім того, разом з декларацією потрібно подати додаток 1 (Д1) із заповненою таблицею 2. Причому якщо ви проводили коригування на підставі бухдовідки, тоді в графі 2 цієї таблиці зазначають ІПН постачальника, а в графі 3.1 — дату складання бухдовідки у форматі: місяць (дві цифри), рік (чотири цифри) (категорія БЗ 101.23*).

* Зверніть увагу: це роз’яснення стосується «старої» ПДВ-декларації, яка діє до 01.06.2018 р. (остання подається за травень 2018 року). Проте і в новій декларації, яку належить подавати з червня 2018 року, у цьому відношенні нічого не зміниться.

А тепер окремо скажемо про облік «грошової» кредиторської заборгованості підприємствами, які використовують касовий метод нарахування ПДВ. Такі підприємства до моменту списання кредиторської заборгованості за отримані, але не оплачені товари відобразити ПК з ПДВ ще не встигли. Тому, на наш погляд, проводити будь-які коригування не доведеться.

Цікаво, що постачальникові-«касовику», який відвантажив товари, але оплату не отримав, податківці рекомендують при списанні дебіторської заборгованості нараховувати податкові зобов’язання (див. лист ДФСУ від 27.03.2018 р. № 1242/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 05.04.2018 р. № 1410/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, категорія 101.06 БЗ). Підстава для нарахування ПЗ — списання заборгованості потрібно розглядати як отримання «інших видів компенсації» за поставлені товари. Тоді логічно припустити, що в ситуації, яка розглядається нами, вони повинні порадити покупцеві на дату списання безнадійної кредиторської заборгованості збільшувати податковий кредит з ПДВ. Проте з наданням такого роз’яснення контролери не поспішають ☺.

Товарна заборгованість (аванс отриманий, але товари не відвантажені). Якщо перед вами завдання облікувати списання товарної безнадійної кредиторської заборгованості, тоді зауважте: заборгованість за оплаченими, але не відвантаженими вами товарами в періоді списання стає безповоротною фінансовою допомогою, отриманою вами від покупця. Це прямо випливає з визначення, наведеного в п.п. 14.1.257 ПКУ, в якому до безповоротної фіндопомоги віднесені, зокрема, суми заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, яка не була стягнута після закінчення строку позовної давності.

Що це для нас означає? Надання (отримання) безповоротної фіндопомоги не є постачанням товарів (робіт, послуг), а тому, без сумніву, неоподатковувана ПДВ операція. Тому, на наш погляд, у цій ситуації продавець має право на коригування ПЗ. Причому підставою для такого коригування, на думку податківців, буде виписаний вами РК (див. лист ДФСУ від 20.07.2017 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 65, с. 3).

Але ж «коригувальна» ст. 192 ПКУ нічого не говорить про необхідність оформлення РК у разі списання безнадійної заборгованості. Крім того, якщо вже виписувати РК, то після закінчення 1095 днів з дати виписки ПН зареєструвати його в ЄРПН уже не вийде. Ну і нарешті, покупець, який, на думку податківців, може проводити коригування ПК на підставі бухдовідки, може й не захотіти зв’язуватися з реєстрацією такого РК.

Враховуючи стільки перешкод на шляху складання РК, вважаємо, що у такій ситуації постачальник також має право зменшити нараховані ПЗ на підставі бухдовідки.

Усе сказане вище поширюється також і на продавців-«касовиків». Адже в цьому випадку перша подія — оплата товарів, а отже, вони також відобразили ПЗ з ПДВ при отриманні авансу. Тому на момент списання простроченої заборгованості ви має право зменшити нараховані раніше ПДВ-зобов’язання на підставі бухдовідки.

Єдиний податок

В обліку єдиноподатника також багато що залежить від характеру заборгованості, а також від ПДВ-статусу самого боржника.

Грошова заборгованість (товари отримані, але не сплачені). У цьому випадку «долю» списаної кредиторки визначає абзац третій п. 292.3 ПКУ. Нагадаємо: тут говориться про те, що до складу доходів платника єдиного податку (ЄП) 3 групи, який є платником ПДВ, включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Отже, однозначно можна стверджувати, що

у платників ЄП (підприємців і юросіб-єдиноподатників) за ставкою 3 % сума простроченої кредиторки потрапляє до «єдиноподатного» доходу

Причому під дію абзацу третього п. 292.3 ПКУ підпадає, у тому числі, й кредиторська заборгованість, що виникла під час перебування єдиноподатника на загальній системі оподаткування.

Дату відображення доходу встановлює п. 292.6 ПКУ. Нею буде дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Зверніть увагу! Сума списаної безнадійної кредиторської заборгованості до складу доходів єдиноподатника потрапляє без урахування ПДВ, сплаченого у складі вартості раніше придбаних товарів (робіт, послуг). Такого висновку можна дійти з назви графи 6 «сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, без податку на додану вартість, грн., коп.» Книги обліку доходів і витрат, затвердженої наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579 (ср. 025069200).

Що стосується підприємств-єдиноподатників, які не зареєстровані платниками ПДВ, то про них п. 292.3 ПКУ, так само як і інші норми ПКУ, мовчить. Крім того, немає місця сумам списаної заборгованості і в Книзі обліку доходів, яку застосовують єдиноподатники — неплатники ПДВ. Звідси цілком логічно припустити, що в платників ЄП групи 3 за ставкою 5 % списана кредиторська заборгованість ЄП не оподатковується.

Сьогодні податківці щодо цього не висловлюють жодних міркувань. Але в минулі часи вони вимагали від третьогрупників-безПДВшників оподатковувати списану кредиторську заборгованість ЄП (див. лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11405/6/99-99-12-02-03-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 78, с. 27). Тому якщо ви наважитеся не оподатковувати 5 %-м ЄП списану безнадійну кредиторку, то заздалегідь заручіться «дозволяючою» ІПК на адресу підприємства.

Товарна заборгованість (аванс отриманий, але товари не відвантажені). А ось списання такої заборгованості, на наш погляд, не збільшує «єдиноподатного» доходу підприємства, незалежно від ПДВ-статусу підприємства. Аргументи досить прості: при списанні заборгованості отримана раніше передоплата стає безповоротною фінансовою допомогою. Тому підприємство зменшує дохід від передоплати і замість нього на підставі п.п. 2 п. 292.1 ПКУ визнає дохід у вигляді фіндопомоги.

Виняток становлять суми авансу, отриманого підприємством-єдиноподатником ще будучи на загальній системі оподаткування. Тоді зовсім інша річ: аванс під оподаткування на прибуток тоді не потрапив, а отже, при списанні кредиторської заборгованості на його суму доведеться збільшити ЄП-дохід.

Усе сказане нами вище здебільшого стосувалося списання безнадійної кредиторки в обліку юрособи-єдиноподатника. А ось про подробиці обліку таких операцій в обліку платника ЄП — підприємця читайте на с. 45.

висновки

  • У бухобліку суму списаної безнадійної кредиторської заборгованості включають до складу доходів звітного періоду і показують на субрахунку 717.
  • У ПДВ-обліку при списанні грошової заборгованості за отриманими, але не оплаченими товарами покупець, на думку контролерів, повинен відкоригувати ПК з ПДВ.
  • При списанні товарної заборгованості за оплаченими, але не поставленими товарами продавець має право відкоригувати ПЗ з ПДВ.
  • Грошова безнадійна кредиторка збільшує об’єкт обкладення єдиноподатника групи 3 — платника ПДВ, а товарна — загальну суму ЄП-доходу, зазвичай, не збільшує.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити