Можливі два сценарії розвитку подій і, відповідно, відображення таких операцій у податковому і бухгалтерському обліку.
1. «Збитково-компенсаційний». Якщо згідно з документами ваш контрагент обладнання так і не отримає, то за датою набуття чинності рішенням суду раніше отримані кошти у вигляді передоплати (70 % вартості) втрачають статус передоплати за договором, а стають сумою компенсації вам збитків, викликаних відмовою контрагента від договору (від отримання виготовленого обладнання). Такий же точно статус повинна мати і сума, стягнута на вашу користь виконавчою службою, — у розмірі 30 %.
У такому разі обидві операції з перерахування грошових коштів (і 70 %, і 30 %) вже не пов’язані з постачанням товарів, оскільки постачання товарів було скасоване самим контрагентом. Відмова контрагента від договору (від отримання обладнання) і рішення суду фактично підтверджують факт відсутності об’єкта оподаткування ПДВ. Адже об’єктом оподаткування цим податком згідно з п. 185.1 ПКУ є операції з постачання товарів*, а у зв’язку з обставинами, що змінилися, такого постачання вже не передбачається.
* Див. визначення цього терміна в п.п. 14.1.191 ПКУ. З нього чітко видно, що обов’язковим атрибутом постачання має бути передача товарів контрагентові, чого в цьому випадку вже не буде.
Відповідно суму отриманої передоплати (включаючи й ПДВ) за датою набуття чинності рішенням суду ви повинні перекинути у бухобліку з передоплатної дебіторки до складу інших доходів від операційної діяльності (у Кт субрахунку 719). Аналогічно — і при надходженні стягнутої виконавчою службою решти 30 % боргу — уся ця сума має бути зарахована до складу інших операційних доходів повністю (без виділення з неї ПДВ). Оскільки у зв’язку з відміною постачання ця сума вже не містить в собі ПДВ і вам не треба нараховувати при її надходженні податкові зобов’язання (ПЗ).
Що стосується ПЗ з ПДВ, нарахованого вами з суми передоплати (70 %), то тут можуть виникнути проблеми. Адже для того, щоб відсторнувати ці ПЗ, вам необхідно виписати мінусовий РК, і якщо ваш контрагент — платник ПДВ, то може виникнути проблема. Річ у тому, що в цьому випадку (на відміну від ситуації, коли контрагент — неплатник ПДВ) мінусовий РК повинні реєструвати не ви, а контрагент. А той, звісно, на вас ображений і може проігнорувати реєстрацію вашого мінусового РК. Хоча ПК, який контрагент (мабуть) відобразив згідно з вашою передоплатною ПН, власне, він повинен був у себе зняти відразу — вже коли письмово вирішив відмовитися від отримання обладнання.
Загалом, не виключаємо, що вам доведеться поборотися з контрагентом за реєстрацію мінусового РК (подаючи фіскалам Д8 або змушуючи контрагента через суд), а інакше вам ПЗ з ПДВ не зменшити. Якщо ПЗ з 70 % передоплати так і не зменшите, тоді після закінчення 1095 днів спишете нарахування цього ПЗ проводкою: Дт 949 — Кт 643 .
2. «Постачальний». Наприклад, якщо суд зобов’язав вашого контрагента виконати усі умови договору — доплатити суму, що залишилася, і прийняти товар. І він від товару вже не відмовився («не пропадати ж добру»). Або — суд зобов’язав контрагента виконати його зобов’язання з оплати суми, що залишилася, а решта — на розсуд сторін. І ви після цього вирішили («з панського плеча»), незважаючи на відмову, — передати контрагентові виготовлене обладнання. У такому разі, незважаючи на цей «примусовий» результат, операція з постачання товару все-таки відбудеться й усе буде стандартно — при отриманні 30 % сум нарахуєте з неї ПДВ, а при подальшому відвантаженні обладнання відобразите у бухобліку його реалізацію.
