Вибуття активу за МСФЗ-правилами

Визнання балансової вартості об’єкта основних засобів (ОЗ) припиняється (§ 67 МСБО 16): (1) при його вибутті або (2) коли жодних вигід від його подальшої експлуатації або вибуття не очікується.

Загальні правила

Доходи і витрати (і, як результат, прибутки та збитки) від припинення визнання об’єктів ОЗ визнають в обов’язковому порядку. При цьому прибуток не можна класифікувати як дохід від операційної діяльності. За винятком вибуття шляхом продажу майна зі зворотною його орендою. Тут правила диктує МСФЗ 16 «Оренда» (§ 68, 69 МСБО 16).

Прибуток або збиток, що виникають від припинення визнання об’єкта ОЗ, визначають як різницю між чистими надходженнями від вибуття (якщо вони є) і балансовою вартістю об’єкта (§ 71 МСБО 16). Тобто, на відміну від виручки від продажу та собівартості продажу, результат від вибуття ОЗ наводиться у звіті про прибутки та збитки не у валовій сумі надходжень від вибуття ОЗ, а згорнуто — у вигляді фінансового результату від такої операції — прибутку або збитку.

Датою вибуття активу є дата, на яку отримуюча сторона набуває контролю над зазначеним активом відповідно до вимог до визначення моменту часу, коли задовольняються обов’язки до виконання, викладені в МСФЗ 15 (§ 69 МСБО 16).

Суму компенсації, яка має бути включена до прибутку або збитку, що виникає в результаті припинення визнання об’єкта ОЗ, розраховують відповідно до вимог щодо визначення ціни операції, викладених у § 47 — 72 МСФЗ 15. Подальші зміни попередньої оцінки компенсації, включеної до прибутку або збитку, слід обліковувати відповідно до вимог до змін ціни операції згідно з МСФЗ 15 (§ 72 МСБО 16).

Амортизацію нараховують доти, доки актив не буде замортизовано повністю. Тобто амортизують актив, навіть коли його не використовують або він вибуває з активного використання. Хоча якщо підприємство використовує методи амортизації, ґрунтовані на ступені використання (завантаження) активу, то в період відсутності виробництва амортизаційні нарахування за ним можуть бути нульовими. Припиняють амортизацію на одну з двох дат, яка відбувається раніше (§ 55 МСБО 16):

— або на дату, з якої актив визнають утримуваним для продажу;

— або на дату припинення визнання активом (вибуття).

Основні засоби, які не використовуються і виведені з експлуатації та призначені для продажу, обліковують відповідно до МСФЗ 5.

Утримувані для продажу

Підприємство повинне перекласифікувати ОЗ в актив, утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість здебільшого відшкодовуватиметься шляхом операції продажу, а не поточного використання (§ 6 МСФЗ 5).

Крім того, стандарт вимагає робити перекласифікацію, тільки коли:

— актив придатний для негайного продажу в тому стані, в якому він перебуває на момент продажу;

— щодо такого активу має бути розпочата передпродажна підготовка та активний пошук покупця;

— якщо виконуються інші критерії класифікації активу як утримованого для продажу згідно з § 7, 8 МСФЗ 5.

Підприємство оцінює актив, класифікований як утримуваний для продажу, за найменшою з величин: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж (§ 15 МСФЗ 5).

Зауважте: МСФЗ 5 регулює безпосередньо порядок відображення у фінзвітності так званих довгострокових активів, утримуваних для продажу, а не саму операцію з їх продажу.

Виняток. Якщо підприємство під час своєї звичайної діяльності періодично продає об’єкти ОЗ, які вона утримувала для надання в оренду іншим суб’єктам господарювання, то підприємство повинно перевести такі активи в запаси (утримувані для продажу) за їх балансовою вартістю. Кошти від продажу таких активів визнаються як дохід відповідно до МСФЗ 15 (§ 68А МСБО 16).

Тобто якщо активи, призначені для продажу під час звичайної діяльності, переводяться в запаси, МСФЗ 5 не застосовується.

Вибуття ОЗ після дооцінки

Кредитове сальдо на відповідному рахунку власного капіталу «Дооцінка», що утворилося у зв’язку з дооцінкою певного об’єкта ОЗ, при вибутті цього об’єкта списують безпосередньо на рахунок нерозподіленого прибутку (§ 41 МСБО 16).

Приклад. Підприємство продає обладнання, первісна вартість якого — 30 тис. грн. Сума накопиченої до переоцінки амортизації — 10 тис. грн.

Обладнання дооцінили в частині:

— залишкової вартості об’єкта — до 28 тис. грн (збільшили на 8 тис. грн);

— амортизації — до 12 тис. грн (збільшили на 2 тис. грн).

Після дооцінки об’єкт був проданий за 48 тис. грн (у тому числі ПДВ). Проводки в бухобліку виглядатимуть так, як наведено в таблиці.

Дооцінка і продаж об’єкта ОЗ