Припинили неоподатковувані операції
Одразу наголосимо: у цій статті НЕ йдеться про активи, за якими вхідний ПДВ первісно розподілили, а потім фактично відбулося використання всього активу тільки в оподатковуваних операціях.
Таке можливо, якщо платник сплатив авансом за товар у періоді, коли робив розподіл, а фактично використав його у періоді, коли неоподатковуваних операцій не було.
За такими активами логічно відкоригувати розподільчу ПН і таким чином відновити податковий кредит на всю суму вхідного ПДВ. У ст. 199 ПКУ це не передбачено, але аналогія є в п. 198.5 ПКУ (дуже бажано отримати ІПК).
Також платник може сплатити оренду наперед за весь рік, а потім відновити розподілений податковий кредит за ті місяці, в яких уже немає неоподатковуваних операцій і подвійного використання послуг з оренди.
Ситуація, про яку ми зараз говоримо, стосується випадків, коли придбаний з ПДВ товар чи послуга використовуються протягом тривалого часу і за цей час платник ПДВ припинив здійснювати неоподатковувані операції.
Тоді виходить, що в межах одного року актив одночасно використовувався як у «подвійних», так і лише в оподатковуваних операціях.
Найпростіший приклад «довгограючих» активів — необоротні активи. Тому розглянемо особливості ПДВ-обліку саме на їх прикладі.
Нагадаємо, що необоротні активи, призначені для «подвійного» використання, беруть участь у ПДВ-перерахунку:
а) лише у році їх придбання (якщо необоротні активи придбано після 01.07.2015 р.);
б) у році, в якому їх уведено в експлуатацію, а також в наступних трьох роках (якщо необоротні активи придбано до 01.07.2015 р.).
Тож нові необоротні активи, які вже взяли участь у минулорічному перерахунку, а також старі необоротні активи, які вже пройшли свої чотири перерахунки, у перерахунку за підсумками 2020 року участі не беруть.
Цілком очевидно: якщо ваш необоротний актив уже не бере участі в річному ПДВ-перерахунку, власне, припинення його подвійного використання протягом року не має для ПДВ-обліку жодних наслідків.
Відтак фактично
припинення подвійного використання призводить до ПДВ-наслідків за підсумками 2020 року або для необоротних активів, які придбано в цьому році, або для старих необоротних активів, за якими все ще тягнуться чотирикратні ПДВ-перерахунки
Внаслідок припинення неоподатковуваних операцій, очевидно, збільшиться ЧВ за підсумками 2020 року, адже він розраховується виходячи з обсягів операцій усього року.
Для нових необоротних активів це означатиме зменшення суми первісно визначених розподільчих податкових зобов'язань, а для старих — збільшення суми ПДВ, яку можна віднести до податкового кредиту згідно зі старими правилами п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Утім, і за ними можна спробувати зменшити ПЗ, адже об'єкт буде використаний тільки в оподатковуваних операціях. Як це зробити — читайте далі, на прикладі продажу об'єкта.
Продали подвійні необоротні активи
Подвійне використання може припинитися не лише внаслідок повного припинення неоподатковуваних операцій. Іноді подвійне використання припиняється за окремим активом, а не за усіма активами платника.
Найпростіший приклад такої ситуації — необоротний актив, за яким податковий кредит уже розподілено, буде продано. Тоді виходить, що в межах суми, що дорівнює балансовій вартості, цей необоротний актив використано лише в оподатковуваних операціях. Тож
виходячи з п. 189.1 ПКУ цілком логічним було б відновити податковий кредит, що припадає на балансову вартість необоротного активу станом на початок місяця продажу
Хоча попереджаємо: формально у ПКУ такий порядок дій не прописано.
Проте якщо ідеться про необоротні активи, придбані після 01.07.2015 р., то за ними податківці дозволяли таку процедуру. На їхню думку, відновлювати ПК треба через розрахунок коригування до розподільчої податкової накладної.
Цим розрахунком коригування платник має право зменшити розподільчі податкові зобов'язання (див. лист ДФСУ від 21.10.2015 р. № 22217/6/99-99-19-03-02-15). Але відтоді подібних роз'яснень не було. Тому дуже бажано отримати ІПК.
Вважаємо, що цей розрахунок коригування потрібно складати на дату продажу необоротного активу. Якщо необоротний актив уже не бере участі у річному перерахунку (тобто продається в наступних роках після придбання або після закінчення чотирирічних перерахунків за старими необоротними активами), на цьому все закінчується.
А якщо необоротні активи беруть участь у перерахунку (продаються в році придбання або до закінчення чотирирічних перерахунків), то факт продажу у 2020 році ніяк не вплине на необхідність перерахунку за підсумками цього року.
У цьому випадку рік продажу буде останнім, у якому за цим необоротним активом доведеться робити перерахунок. На 31.12.2020 р. доведеться складати до розподільчої податкової накладної ще один розрахунок коригування — перерахунковий.
При цьому логічно, що перераховувати за підсумком року треба тільки ту частину розподільчих податкових зобов'язань, яка припадає на замортизовану частину вартості проданого необоротного активу. Тобто ту, яка фактично припала на період подвійного використання необоротного активу.
В протилежному разі (якщо у перерахунку візьме участь уся вартість необоротного активу) такий перерахунок фактично нівелює відновлення податкового кредиту, яке відбулося за розрахунком коригування, складеним на дату продажу.
Однак цілком імовірно, що податківці наполягатимуть саме на перерахунку виходячи з повної вартості необоротного активу. І, відповідно, виступатимуть проти зменшення розподільчих податкових зобов'язань з ПДВ при продажу необоротного активу, який використовувався у подвійних операціях.
Це — щодо нових необоротних активів, придбаних і проданих у 2020 році. Щодо старих необоротних активів податківці роз’яснень, на жаль, не давали.
Тож за старими необоротними активами рекомендуємо підкріпити нашу версію індивідуальною консультацією. Та й щодо нових необоротних активів ІПК теж не буде зайвою.
