Відразу скажемо, якщо частка неоподатковуваних постачань («анти-ЧВ») склала хоча б 0,01 %, вам уже необхідно розподіляти вхідний ПДВ. Якщо ж «анти-ЧВ» виявиться меншим 0,01 %, нараховувати розподільні ПЗ не треба (але заповнити додаток Д7 усе одно необхідно). У вас немає вибору: застосовувати ПДВ-пільгу чи ні. Якщо операція потрапить під пільгу, ви зобов’язані її застосовувати. Якщо цього не зробити, відповідальність «не за горами». А тепер пояснимо.
На перший погляд, надміру донарахувавши ПЗ за свій рахунок, платник, можливо, завищить суму ПДВ-зобов’язань (за умови, що сума розподільчих ПЗ нижча). Бюджет, у принципі, не постраждає, отже, таке порушення, крім адміністративної відповідальності, платникові нічим, схоже, не загрожує.
Припустимо, що загальний обсяг усіх операцій за листопад 80000 грн, у тому числі пільгова операція становила 1600 грн. Коефіцієнт «анти-ЧВ» дорівнює 2 % (100 - ((80000 - 1600) х 100 % : 80000)). Умовно вхідний ПДВ за витратами «подвійного» призначення, що підлягає розподілу, становить 1800 грн. Нарахувати потрібно розподільчі ПЗ у сумі 36 грн (1800 х 2 %). Фактично ви нарахували ПЗ у сумі 320 грн «зверху» на всю суму пільгового постачання. У цьому випадку ми маємо справу тільки зі штучно завищеними ПЗ у сумі 284 грн (320 - 36) (фінсанкцій немає).
У принципі, жодних негативних наслідків не буде і для податковоприбуткового обліку. Адже надміру нараховані ПЗ будуть обліковані у витратах (субрахунок 949) і жодних коригувань фінрезультату для таких помилок не передбачено. Хоча при дуже фіскальному підході податківці можуть «викинути» суму завищених витрат з розрахунку фінрезультату.
До речі, можлива і зворотна ситуація, коли сума розподільчих ПЗ виявиться більше, ніж нараховані ПЗ за дрібною неоподатковуваною операцією. У такому разі фінсанкцій за заниження ПЗ не уникнути.
І ще: згідно з пп. 199.1 і 201.10 ПКУ розподільчі ПН потрібно оформлювати не пізніше останнього дня звітного періоду і реєструвати протягом 20 календарних днів, що настають за таким періодом. Відсутність такої реєстрації ПН призводить до нарахування штрафу в розмірі 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн (п. 1201.2 ПКУ). У нашому прикладі розмір штрафу буде незначним і становитиме 9 грн (180 грн х 5 %). Щоправда, на період карантину на такі штрафи введено мораторій.
Що стосується адмінвідповідальності, то на неї мораторій не поширюється. Передбачена вона за порушення порядку податкового обліку згідно зі ст. 1631 КпАП (від 5 до 10 нмдг, а при повторному порушенні протягом року від 10 до 15 нмдг). При цьому фіскальні органи не можуть самостійно виносити постанови про притягнення до адмінвідповідальності, але повинні скласти протокол про адміністративне правопорушення (ст. 255 КУпАП).
Проте врахуйте: за ситуації, коли в платника в майбутніх періодах з’являться ще пільгові операції, то така помилка призведе до неправильного розрахунку коефіцієнта «анти-ЧВ». Адже платники повинні розраховувати ЧВ і «анти-ЧВ» виходячи з фактичних обсягів операцій того періоду, коли ПДВ-зобов’язання за «подвійними» активами вперше нараховуються (п. 199.3 ПКУ). А у вас частка використання буде визначена неправильно. Ось ці наслідки вже можуть призвести до значних фінансових втрат.
