Податківці наполягають, що відповідальність за перерахування податку не на той рахунок = відповідальності за несплату/несвоєчасну сплату податку. А ось суди говорять: якщо податок надійшов до бюджету (нехай і на інший рахунок) у встановлений законом строк, відповідальність за несвоєчасну сплату застосовуватися не повинна. Утім, поки діє карантин, платникові за прострочення сплати більшої частини податків загрожує тільки адмінштраф. Пояснимо детальніше.
У роз’ясненні з БЗ 132.01 сказано: якщо платник неправильно заповнив реквізити платіжних документів або помилково направив кошти на невідповідний код бюджетної класифікації, кошти не надійдуть на відповідний код бюджетної класифікації, а отже, не буде погашена сума грошового зобов’язання платника. А в такому разі платник несе відповідальність, установлену ст. 126 ПКУ (при простроченні сплати до 30 к. дн. включно — 10 % від суми податкового боргу; понад 30 к. дн. — 20 %) і ст. 1632 КпАП (від 5 до 10 нмдг і від 10 до 15 нмдг — за повторне порушення протягом року). Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня (після закінчення 90 к. дн., що настають за останнім днем граничного строку погашення зобов’язання, — п.п. 129.1.3 ПКУ).
Те ж саме фіскали говорять і щодо ЄСВ. Наприклад, у листі ДФСУ від 05.09.18 р. № 3852/6/99-99-13-02-01-15/ІПК сказано, що в результаті сплати ЄСВ на невідповідний рахунок виникає недоїмка. За несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ накладається штраф у розмірі 20 % несвоєчасно сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ). Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464). Передбачена й адмінвідповідальність згідно зі ст. 1651 КпАП (від 40 до 80 нмдг — якщо сума простроченого платежу не перевищує 300 нмдг, і від 80 до 120 нмдг — якщо перевищує, а також від 150 до 300 нмдг — за повторне порушення протягом року).
Але зараз від штрафів (окрім адміністративних) і пені захищає карантин. Тобто якщо податок (окрім ПДВ, акцизу та рентної плати) сплачений «не туди» в період дії карантину, платникові загрожує тільки адмінвідповідальність (хоча податківці говорять про відсутність штрафів, тільки якщо недоїмка буде погашена до закінчення карантину (див. БЗ 132.01)).
Утім суди взагалі вважають так: якщо платник податків подав платіжку на сплату податку, то він виконав своє податкове зобов’язання перед бюджетом. Неправильне зазначення рахунку або коду бюджетної класифікації не призводить до ненадходження суми до держбюджету в установлений законом строк. А отже, штрафи за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання застосовуватися не повинні (див., наприклад, постанови ВС від 29.08.2018 р. у справі № 804/5320/13-а (reyestr.court.gov.ua/Review/76165736), від 12.06.2018 р. у справі № 826/1/16 (reyestr.court.gov.ua/Review/74645936), постанову ВСУ від 30.01.2018 р. у справі № 810/875/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/71911716), постанову ВС від 11.12.2018 р. у справі № 804/444/16 (reyestr.court.gov.ua/Review/78626374).
Так що ж робити, якщо податковий платіж пішов не туди? Насамперед, перевірте за Електронним кабінетом (сервіс «Стан розрахунків з бюджетом»), де осіла помилково перерахована сума. А далі можливі варіанти. Ви можете або сплатити суму недоїмки повторно (але вже на правильні реквізити), а суму переплати на іншому рахунку — повернути в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ (чи залишити її для погашення поточних нарахувань), або ж просто перекинути суму переплати на потрібний рахунок (у тому ж порядку зі ст. 43 ПКУ).
