Удобрюємо посіви: правила обліку

Складський облік

Зберігання мінеральних добрив допускається тільки у спеціально призначених для цього складах. На цих складах добрива мають зберігатися в незмінному стані, тобто вони мають бути захищені від опадів, підтоплень та ґрунтових вод.

У зв’язку з цим на складах, де зберігаються мінеральні добрива, має бути бетонна чи асфальтована підлога без тріщин та інших дефектів, а також налагоджена вентиляція повітря, яка створить потрібний мікроклімат у приміщенні.

Приміщення, де зберігаються міндобрива, повинні відповідати всім санітарним та екологічним нормам, а також мати відповідний рівень пожежної безпеки і бути оснащені первинними засобами пожежогасіння.

Якщо зберігають добрива:

— насипом, то кожний вид добрив зберігають у окремому відсіці, який заповнюють на висоту не більшу трьох метрів, щоб уникнути злежування міндобрив;

— в мішках, то це роблять у штабелях заввишки близько 15 рядів.

До відома! До азотних мінеральних добрив (наприклад, аміачна селітра) пред’являють підвищені вимоги безпеки. Правила зберігання таких міндобрив затверджені наказом Держпромгірнагляду від 01.09.2009 р. № 142.

Коли йдеться про використання міндобрив, що зберігаються на складі, то мають на увазі два види операцій:

— відпуск добрив матеріально відповідальній особі зі складу;

— списання добрив матеріально відповідальною особою на виробництво.

Розглянемо кожну цю операцію окремо.

Відпуск добрив зі складу

Добрива зі складу комірник видає матеріально відповідальній особі на основі лімітно-забірних карток на отримання матеріальних цінностей (форма № ВЗСГ-1, додаток 1 до Методрекомендацій № 929*).

* Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.12.2007 р. № 929.

Лімітно-забірні картки на відпуск добрив виписуються бухгалтерією у відповідності з планом унесення добрив у двох примірниках. У лімітно-забірних картках вказуються площа внесення добрив та норма внесення добрив на одиницю площі. В окремих випадках лімітно-забірна картка може відкриватися за окремим виробничим замовленням на виробництво сільськогосподарської продукції.

Один примірник лімітно-забірної картки видається матеріально відповідальним особам структурних підрозділів сільськогосподарського підприємства (агроному), а другий — завідуючому складу (комори), де зберігаються міндобрива.

Відпуск міндобрив зі складу здійснюється завскладом при пред’явленні йому відповідальною за внесення добрив особою (агрономом) його примірника лімітно-забірної картки.

Завскладом відмічає в обох примірниках дату і кількість відпущених добрив і виводить залишок ліміту по номенклатурному номеру та ставить свій підпис про видачу, а відповідальна особа ставить в них підпис за одержані добрива. Після використання ліміту або після закінчення строку дії картки видача цінностей не проводиться.

У бухгалтерському обліку мінеральні добрива визнають запасами і тому відображають в обліку за тими самими правилами, що й інші запаси.

Облік руху мінеральних добрив на складах здійснюють за місцями їхнього зберігання:

— або у Картках складського обліку матеріалів типової форми № М-12 (форма затверджена наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193);

— або у Книгах складського обліку, форма № ВЗСГ-10 (додаток 10 до Методрекомендацій № 929).

В Картці (Книзі) складського обліку завідувач складу (комірник) зазначає місце зберігання добрив, а також відображає усі дані про рух міндобрив.

Записи в Картках (Книгах) робляться у день здійснення операції з міндобривами на підставі первинних документів (коли мова йде про відпуск добрив, то на підставі лімітно-забірних карток). Після здійснення кожного запису комірник має визначити залишок відповідного виду міндобрив, що лишилися після проведення операції.

Вартісний облік міндобрив на складі ведеться у Звіті про рух матеріальних цінностей. Такий Звіт комірник щомісяця заповнює на підставі Картки (Книги) складського обліку і подає його до бухгалтерії разом із первинними документами, що підтверджують рух (надходження та витрачання добрив). У Звіті вказують дані як у вартісному, так і у кількісному вираженні.

У кінці місяця лімітно-забірні картки здають до бухгалтерії разом зі Звітом про рух матеріальних цінностей.

Списання добрив на вирощування

Коли міндобрива передані зі складу, то це не означає, що про них можна забути. Навпаки — облік добрив тільки починається. Річ у тім, що зі складу добрива передаються у підзвіт матеріально відповідальній за внесення добрив особі (агроному).

Щоб списати отримані добрива на витрати (а саме віднести до собівартості вирощування певної культури), агроном має оформити Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма № ВЗСГ-3, наведена у додатку 3 до Методрекомендацій № 929).

Складається цей Акт керівником структурного підрозділу та агрономом після внесення мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин по кожному полю в розрізі культур. У цьому Акті вказуються площа, способи та строки внесення добрив (за видами), кількість внесених добрив під кожну культуру окремо в натуральних показниках і в переведенні на діючу речовину. Підписують Акт керівник структурного підрозділу та агроном. Затверджується Акт керівником підприємства.

До Акта додаються лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей, за якими отримано добрива та засоби хімічного захисту рослин, і усі разом передаються до бухгалтерії підприємства для перевірки та проведення записів в регістрах бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік

Після того як до бухгалтерії надійшли всі первинні документи про рух добрив на підприємстві, відбувається відображення операцій на рахунках бухобліку.

Нагадаємо, що обліковують мінеральні добрива на субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення». За дебетом цього субрахунку відображають надходження добрив від постачальника, а за кредитом — їх витрачання на підживлення рослин.

Тому в обліку в цей момент роблять просто перекидання міндобрив із підзвіту однієї особи у підзвіт іншої. Для цього формують проведення Дт 208/міндобриво на полі — Кт 208/міндобриво на складі.

Після того, як добрива були внесені в ґрунт і це буде підтверджено відповідними актами, їх слід списати на витрати по вирощуванню певної сільгоспкультури (тобто тієї культури, для підживлення якої їх було використано). Для цього слід сформувати проводку Дт 23 — Кт 208/міндобриво на полі.

Якщо добрив було видано більше, ніж списано за актами, то невикористаний залишок повертається на склад. Оформляється повернення невикористаних міндобрив на склад на підставі тих самих лімітно-забірних карток, на основі яких міндобрива видавалися. Річ у тім, що в цих картках відображаються як видача, так і повернення міндобрив на склад.

Приклад. Сільськогосподарське підприємство посіяло 1000 га озимої пшениці. Для осіннього підживлення було прийнято рішення внести міндобриво нормою 419 кг/га. Для цього було придбано 420 т добрив вартістю 1200 грн з ПДВ за тонну.