На диво швидко на новину про килимове бомбардування податками по карткових рахунках фізосіб відреагувала сама податкова служба. Вона повідомила у себе на сторінці у Фейсбуці, що лист, про який ішла мова вище, — це фейк та зрада! ☺
У цьому місці одержувачам грошей стає легше. Але вже за пару хвилин тривога повертається. І недарма. Питання-то нікуди не зникає. Тож давайте розберемося, що в цьому фейковому листі фейк, а що ні. Почнемо з відправника коштів.
Відправник — юрособа, ФОП
Юрособи та ФОП є податковими агентами з ПДФО/ВЗ. Тобто всі турботи щодо своєчасності та повноти сплати цього податку/збору лягають саме на їх плечі.
У фізособи — отримувача доходу тут єдина турбота: вирішити, куди витратити отримані кошти.
А якщо податковий агент помилково не утримав ПДФО/ВЗ? Чи потрібно фізособі самій декларувати та сплачувати податок? Ні! У цьому випадку вся відповідальність на податковому агентові (див. п. 127.1 ПКУ). Декларувати та самостійно сплачувати ПДФО та ВЗ з доходів, які податковий агент помилково не оподаткував, фізособа не повинна.
Та будьте уважні, якщо отримуєте від податкових агентів доходи, що не підлягають оподаткуванню при нарахуванні або виплаті, але включаються до оподатковуваного доходу. Перелік таких доходів ми навели у статті на с. 10. Тож якщо ви їх отримували у звітному році, не забудьте задекларувати.
Відправник — фізособа
Тут усе залежать від того, ким є відправник коштів їх отримувачу. Так, наприклад, подружжя (дружина та чоловік) може запросто «закидати» гроші на картку один одному. Адже заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані чоловіком чи дружиною, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 СКУ).
Також не забуваємо про обов’язок:
— батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матдопомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 180, 198 та 199 СКУ);
— повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матдопомоги (ст. 202 СКУ).
Ураховуючи наявність такого обов’язку, можна стверджувати, що перерахування коштів у зазначених вище випадках є, по суті, передачею грошових коштів усередині сім’ї. Отже, це повинно розглядатися як виконання обов’язку з утримання, установленого СКУ.
Якщо посилань на подружній (сімейний) обов’язок для вас недостатньо, то читаємо п.п. «а» п.п. 174.2.1 і п. 174.6 ПКУ.
Ними встановлено, що кошти, отримані фізособою просто так (тобто у дар) від чоловіка або дружини, дітей фізособи, у тому числі усиновлених, батьків, рідних братів та сестер, її баби та діда з боку матері і з боку батька, онуків оподатковуються… за нульовою ставкою.
Тож будь-яку суму множимо на 0 і отримуємо нуль податку.
А якщо кошти на особову картку зайшли від іншого родича чи сторонньої особи?
Тоді тут важливий вид доходу. Якщо, наприклад:
— вам повернули позику, то такі кошти не оподатковуються ПДФО та ВЗ (див. п.п. 165.1.31 ПКУ);
— кошти в подарунок, то з їх суми потрібно сплатити ПДФО за ставкою 5 % та ВЗ за ставкою 1,5 % (п.п. 174.2.2 ПКУ);
— оплата за товари, роботи чи послуги, орендна плата, то такі доходи оподатковують ПДФО вже за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %.
Окремо зупинимося на зарахуваннях з-за кордону.
Закордонний дохід
На наш погляд, тут також важливо, від кого зайшли кошти на картку фізособи.
Якщо мова йде про офіційні доходи від іноземних компаній, то фізособа-одержувач повинна подати річну декларацію про майновий стан та доходи та сплатити ПДФО та ВЗ з таких доходів (п.п. 168.2.1 ПКУ).
Лайфхак. Якщо з іноземних доходів іноземні роботодавці вже стягнули іноземний аналог ПДФО, то можна скористатися механізмом уникнення подвійного оподаткування. Він надає право зарахувати податок з доходу, сплачений за кордоном, в рахунок ПДФО, що підлягає сплаті в Україні (п.п. 170.11.4 ПКУ).
А ось військовий збір доведеться сплатити.
Ускладнюємо ситуацію. Кошти «звідти» перерахувала звичайна фізособа.
Якщо ця сума є виконанням обов’язку з утримання, установленого СКУ (кошти від дружини, чоловіка, дітей, батьків), то вона не повинна розглядатися як дохід одержувача. Це, по суті, внутрішньосімейний перерозподіл грошей. ☺
В іншому випадку — дивимося, що це за гроші. Якщо це в принципі не дохід, а, припустимо, повернення позики, то такі надходження не оподатковуються.
А от якщо це оподатковуваний дохід, то будьте ласкаві, сплатіть ПДФО 18 % та ВЗ 1,5 %. Навіть коли кошти подаровані рідними братами/сестрами, що перебувають за кордоном. Адже ПКУ розглядає такі перерахування вже не як подарунок, а як іноземний дохід — будь-який дохід, отриманий резидентом з джерел за межами України, включаючи проценти, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки тощо (пп. 14.1.55, 163.1.3 ПКУ).
На це звертають увагу і податківці (див. листи ДФСУ від 14.12.2017 р. № 16785/К/99-95-42-02-14, від 05.01.2018 р. № 66/Н/99-99-13-02-03-14/ІПК, від 11.04.2019 р. № 1568/Г/26-15-13-06-12-ІПК).
Ну, а якщо вже отримали оподатковуваний дохід, потрібно відобразити його в річній декларації про доходи. Детальніше про її заповнення див. у статті на с. 10.
І тут цілком законно постає запитання: а звідки податківці дізнаються, якщо я сам (сама) не скажу?
Звідки податківці дізнаються?
Почнемо з того, що щодо звичайної фізичної особи банк зобов’язаний розкривати податківцям на їх письмову вимогу інформацію лише про наявність банківських рахунків (п.п. «а» п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121*), а не про рух коштів на них.
* Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.
Зрозуміло, за рішенням суду банк вимушений розкривати усю інформацію про стан рахунку клієнта.
«А як же оновлений п. 31 ст. 62 Закону № 2121?» — спитаєте ви. Дійсно, цією нормою зобов’язали банки розкривати інформацію, зокрема щодо операцій за рахунками конкретної фізособи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.
Але (!) надається така інформація не податківцям, а органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України на їх письмову вимогу у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.
Проте не слід забувати про фінмоніторинг. Він буває двох видів:
— обов’язковий: у випадку досягнення разовою операцією граничної суми банківської транзакції (наразі 150 тис. грн, буде скоро 400 тис. грн) та за умови, що вона є підозрілою.
При цьому однією з ознак підозрілості є операції з готівкою (внесення, переказ, отримання грошей);
— внутрішній: умови, за яких він проводиться, визначаються самим банком.
При цьому для з’ясування джерел походження власних коштів фізичної особи банк може витребувати, зокрема, декларацію про майновий стан та доходи з відміткою податкової чи інші документи, що підтверджують джерела походження власних коштів та активів фізичної особи (п. 72 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою правління НБУ від 26.06.2015 р. № 417).
Але інформацію про рух коштів на рахунках звичайних фізосіб у податкову банк все одно не передає. Однак певна ймовірність витоку матеріалів безпосередньо від Держфінмоніторингу до податківців існує.
Резюме: у податківців поки що немає дієвих способів масового контролю за доходами фізосіб, отриманих на картки. Що робити з цим висновком — кожен вирішує сам. ☺
А може, ризикнути?
На що треба звернути увагу, якщо на особисту картку надходять кошти, які можуть викликати запитання у податківців.
Можливо, використовувати варіант з надходженнями від родичів? Так, можна, але якщо на картку надходять кошти зі всієї України, а кочуючих родичів першого та другого ступеня споріднення у вас у такій кількості немає, то варіант не дуже життєздатний.
А якщо варіант з позикою фізособам? Тут податкова і суди звертають увагу на такі два фактори.
Перший — можливість надання позики іншим особам. Тобто якщо фізособа отримує лише мінімальну заробітну плату та інших джерел доходу не має, то можливість надання позики у 6 млн грн, яка була їй повернена на особистий рахунок, буде поставлено під сумнів не тільки податківцями, а й судом, якщо справа дійде до нього (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 р. у справі № 826/5752/13-а // reyestr.court.gov.ua/Review/38278260).
Друге — територія надходжень. Якщо гроші надходять з усієї території України від багатьох людей, то буде доволі важко довести, що надходження від них — це повернення чи отримання позики.
У цьому випадку, скоріш за все, податківці попросять відповідні документи, які б підтверджували вид доходу (договори, розписки тощо). Ну і, звісно, візьмуть до уваги перший фактор, про який писали вище.
Тож будьте обережними зі своїми особистими картками.
І пам’ятайте: попереджений — отже, озброєний.
висновки
- Лист, начебто, від податківців про те, що всі надходження на карткові рахунки фізичних осіб будуть оподатковуватися ПДФО та ВЗ — це фейк.
- Якщо гроші на картку фізособи зайшли від юрособи чи ФОП — всі турботи про податки на відправникові.
- Якщо кошти надійшли від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, то вони оподатковуються за нульовою ставкою. Інакше — дивимося на вид доходу.
- У загальному випадку, закордонний дохід підпадає під оподаткування.
