Теми статей
Обрати теми

Уникаємо блокування — подаємо Таблицю

Солошенко Людмила, податковий експерт
Захиститися від блокування можна, подавши Таблицю даних платника податку. Як це зробити, давайте з’ясовувати.

Таблиця — четвертий пропускний критерій

Право платника подати Таблицю закріплене в п. 12 Порядку № 1165, а її форма наведена в додатку 5 до цього Порядку. Розглянемо, що це за звір? ☺

Таблиця даних платника податку — це зведена інформація, яка подається платником до контролюючого органу, про коди видів економічної діяльності платника податків (за КВЕД), коди товарів (за УКТ ЗЕД) та/або коди послуг (за ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником, а також ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку № 1165).

Тобто за допомогою Таблиці платник інформує податківців про свою специфіку: свої реальні види діяльності та в їх розрізі — про товари/послуги на «виході» і «вході», щоб ПН/РК з їх кодами не блокувалися. Таким чином, призначення Таблиці — попередити блокування ПН/РК із занесеними до неї кодами УКТ ЗЕД/ДКПП (за винятком усіх зменшуючих РК і РК, складених на неплатника, що не мають імунітету і підлягають обов’язковому блокувальному моніторингу).

Щоправда, врахуйте: допоможе тільки прийнята Таблиця. Тобто мало власне подання — Таблиця почне рятувати від блокування тільки після її прийняття контролюючим органом.

Причому зверніть увагу: тепер прийнята контролерами Таблиця виділена в самостійну нову четверту ознаку пропускних неблокувальних критеріїв — тобто критеріїв безумовної реєстрації (див. п.п. 4 п. 3 Порядку № 1165). І захищає ПН/РК із зазначеними в ній кодами навіть у ризикових платників. Оскільки згідно з п. 4 Порядку № 1165

ПН/РК (окрім зменшуючих і на неплатника) з кодами з прийнятої контролерами Таблиці не повинні блокуватися,

а підлягають безумовній реєстрації без подальшого блокувального моніторингу.

Тому теоретично значення Таблиці, поза сумнівом, зросло. Інша річ, що на практиці подати Таблицю податківцям і зберегти її в нескасованих — ціле випробування. Адже вона з першого разу може й не сподобатися контролерам або ж після прийняття припинити подобатися з часом. Тому статус Таблиці краще регулярно перевіряти в ЕК (електронному кабінеті).

Хто і коли подає Таблицю?

Таблицю можуть подавати, загалом, усі платники без винятків. Проте більше в її поданні зацікавлені платники, що підпадають під основні критерії ризиковості операцій. Тобто в яких відбувається «перелом» номенклатури і коди УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг на вході-виході не збігаються (див. пп. 1, 4 Критеріїв ризиковості операцій дода- ток 3 до Порядку № 1165). У числі таких, передусім: виробники продукції; постачальники робіт/послуг; продавці «набірних» комплектів з покупних товарів; торговці, які одержують передоплати без наявності необхідної кількості залишків товарів, тощо. Тому їм слід подати Таблицю, щоб уникнути подальшого блокування ПН/РК.

Врахуйте:

щоб ПН/РК не заблокували, подати Таблицю слід «наперед» — заздалегідь, тобто ще до реєстрації ПН/РК,

пам’ятаючи, що на її розгляд податківцями відводиться до того ж 5-денний строк.

Інакше якщо подати Таблицю після блокування ПН/РК, вона ці ПН/РК, на жаль, не розблокує (а для їх розблокування доведеться по повній подавати «розблокувальні» документи з п. 5 Порядку № 520). Проте в такому разі подана Таблиця (прийнята контролерами) спрацює на майбутнє — дозволить запобігти подальшим блокуванням аналогічних ПН/РК, які реєструватимуться надалі.

Як подавати Таблицю?

Таблицю подають в електронній формі (ідентифікатор електронної форми J/F 1312303, п. 23 Порядку № 1165) через:

— електронний кабінет платника;

— Єдине вікно подання е-звітності;

— за допомогою будь-якої іншої програми, яка використовується платником для відправлення електронних документів.

При цьому ДПСУ повинна на своєму офіційному сайті постійно розміщувати відомості про засоби електронного зв’язку, якими можна подавати Таблицю (п. 24 Порядку № 1165).

Таблиця — не одна, а з поясненнями. Важливо! Таблиця подається не одна, а з поясненнями (п. 14 Порядку № 1165). У них розкривають інформацію про вид діяльності з посиланням на податкову й іншу звітність платника податку.

При цьому, що конкретно і як пояснювати, Порядок № 1165 не говорить. Проте зазвичай податківці з Таблицею хочуть бачити інформацію про наявність:

— приміщень (власних, орендованих);

— виробничих потужностей (власних, орендованих);

— земельних ділянок (власних, орендованих);

— найманого персоналу (основного, за сумісництвом);

— доходу від здійснення діяльності за попередній період;

— залишків готової продукції (найменування);

— залишків сировини (найменування).

Такі пояснення також подають в електронній формі у вигляді прикріплених до Таблиці додатків (J/F 1360102) з відповідними відсканованими документами у форматі PDF. Розмір кожного прикріпленого до додатка файлу не повинен перевищувати 2 МБ (БЗ 101.18). Причому врахуйте:

Таблицю, подану без пояснень, податківці не приймуть

Старі Таблиці продовжують діяти. Якщо Таблиця вже подавалася раніше (і була прийнята податківцями), то у зв’язку з появою Порядку № 1165 переподавати її наново не потрібно. Старі Таблиці, подані й прийняті до 01.02.2020 р. (тобто до набрання чинності Порядком № 1165), залишаються дійсними і продовжують свою антиблокувальну дію (п. 21 Порядку № 1165). Щоправда, як обумовлено в тому ж пункті: «до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування Таблиці». ☹ Тож будьте напоготові.

Заповнення Таблиці

У Порядку № 1165 правила заповнення Таблиці не прописані. Проте з урахуванням колишніх роз’яснень із БЗ 101.18, листа ДФСУ від 06.09.2017 р. № 2723/99-99-07-05-01-18 і на сайті (див. за посиланням sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf) необхідно:

1) коди за тими, що постачаються, і коди за тими, що придбаваються, товарами/послугами заносити окремими рядками — тобто одночасно заповнювати графи 3 і 4 в одному рядку не можна;

2) у кожному заповненому рядку заповнювати графу 2, у якій зазначати код за КВЕД (порожньою ця графа залишатися не повинна). Причому один і той же код КВЕД (у графі 2) може повторюватися — зазначатися стільки разів, скільки буде зазначено товарів/послуг, що постачаються і придбаваються, у межах такого виду діяльності;

3) раніше податківці радили спершу окремим рядком заносити до Таблиці коди товарів/послуг, що постачаються (до графи 4), а потім окремим рядком (рядками) — тих, які під них придбаваються (у графу 3). Проте сьогодні навпаки в Таблицю можна спершу заносити придбання (до графи 3), а потім під них — постачання (до графи 4), і в такому вигляді вона проходить;

4) Таблицю заповнювати в шаховому порядку: придбання-постачання, придбання-постачання, тощо. Тому неприпустимо спершу занести, скажімо, скопом усі придбання, а після — всі постачання;

5) зазначати поставні коди товарів/послуг у Таблиці в тому вигляді, у якому вони потім будуть зазначені в ПН/РК (тобто однаково, у тому ж вигляді, з тією ж кількістю символів), оскільки коди «33.12» і «33.12.24-00.00» будуть сприйняті як різні коди;

6) вписувати коди за товарами/послугами, що «входять» (придбаваються), навіть у тому випадку, якщо на перший погляд здається, що відображати в покупках нічого. Тобто під постачання має бути і придбання. Наприклад, при постачанні послуг оренди в графі 3 можна зазначити коди комунальних послуг, що «входять»;

7) вносити до Таблиці не більше 5 (краще 2) поставних товарних/«послужних» позицій. Інакше — якщо податківцям якийсь один код здасться «підозрілим» — відхилять усю Таблицю. А ось якщо поділити на декілька Таблиць, є шанс, що відхилять лише з тим кодом, який «не сподобався», а інші приймуть.

Врахуйте: якщо у вас уже прийняли Таблицю з якимось кодом товарів/послуг, то в наступних Таблицях його не дублюйте. Інакше прийде відмова в прийнятті через те, що такий код уже врахований. Тому якщо потрібно додати коди, то все не переписуємо, а подаємо нову Таблицю з додатковими кодами.

З урахуванням сказаного, наприклад, експедитори (код послуг 52.29), які придбавають для надання своїх послуг послуги перевезення (код 49.41) і навантаження/розвантаження (код 52.24), Таблицю даних платника податку можуть заповнити так:

Приклад заповнення Таблиці даних

Порядковий

номер

Код

згідно

з КВЕД

Код згідно з УКТ ЗЕД / ДКПП товарів/послуг (придбання (отримання),

ввезення на митну територію України)

Код згідно з УКТ ЗЕД / ДКПП товарів/послуг

(постачання/надання)

1

52.29

49.41

2

52.29

52.24

3

52.29

52.29

Прийняття/неприйняття Таблиці

Таблицю з поясненнями розглядає комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів після її отримання (п. 15 Порядку № 1165).

Після цього комісія приймає рішення про врахування/неврахування Таблиці (за формою додатка 6 до Порядку № 1165), яке направляється платникові (п. 16 Порядку № 1165). Таке рішення стає доступним в електронному кабінеті.

Врахуйте: якщо в 5-денний строк не отримаєте рішення комісії, то це не означає, що Таблицю прийняли, її доведеться подавати наново.

У кого Таблицю приймуть «автоматом»? Таблицю приймуть автоматом (без розгляду комісією регіонального рівня) у двох категорій платників (п. 18 Порядку № 1165):

1) сільгосптоваровиробників, якщо вони вписуються одночасно в усі (!) такі умови:

— внесені до Реєстру «дотаційників» (і в яких нерозлучним супутником декларації з ПДВ у такому разі є додаток ДС 9) та/або на 31.12.2016 р. застосовували «спецрежим» з ПДВ згідно зі ст. 209 ПКУ, що діяла в той час;

— мають власні (право власності/користування) та/або орендовані земельні ділянки загальною площею не менше 200 га (включно) станом на 1 січня, задекларовані до 20 лютого поточного року;

— зазначили в Таблиці коди УКТ ЗЕД товарів, що постачаються, груп 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12;

2) платників, у яких одночасно:

— показник податкового навантаження перевищує 2 % (тобто D > 0,02);

— відсутній значний (більш ніж на 40 %) приріст обсягу постачання (тобто P < Pм х 1,4);

— обсяг постачань товарів/послуг у ПН/РК, ідентичних зазначеним у Таблиці, за останні 12 місяців становить більше 25 % загального обсягу постачань.

Відмова в прийнятті Таблиці. Якщо подана Таблиця не прийнята регіональною комісією, у рішенні обов’язково має бути зазначена причина її неприйняття (п. 17 Порядку № 1165).

При цьому у формі рішення виокремлені три можливі причини неприйняття Таблиці:

— наявність у контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій;

— виявлення невідповідності визначених платником у Таблиці видів діяльності наявним у платника основним засобам;

— гумове «інше».

І що особливо засмучує: незбіг кодів товарів, що придбаваються і постачаються, тобто ознака віднесення операції до ризикових (через яку, власне, для уникнення блокування і подаємо Таблицю), при цьому названа однією з можливих причин її неприйняття (див. першу причину). Замкнуте коло? ☹

Ну а, наприклад, причиною відмови «інше» може стати дублювання даних у Таблицях. Тому, повторимо, якщо ви вже зазначали в Таблиці певний код товарів/послуг і фіскали прийняли Таблицю, то в наступних Таблицях його не дублюйте.

Або ж причиною відмови в прийнятті Таблиці може стати недостатність (на думку комісії) пояснень, поданих до Таблиці. Хоча вимоги контролерів до «повноти» пояснень, швидше, виглядають надуманими, оскільки Порядком № 1165 вони не встановлені.

Тож за бажання податківці можуть причепитися до чого завгодно.

Відмова в Таблиці після її прийняття. Також врахуйте: Таблицю можуть скасувати надалі — після її прийняття ☹. Тобто

фіскали з часом можуть відмовити в урахуванні вже прийнятої Таблиці (навіть врахованої «автоматом»)

Зробити це можуть податківці як регіонального, так і центрального рівня (п. 25 Порядку № 1165). У такому разі платник отримає рішення про неврахування Таблиці (за формою додатка 7 до Порядку № 1165). Тому на практиці доволі часто платникові вслід за позитивним рішенням про врахування Таблиці (за формою додатка 6 до Порядку № 1165) приходить відмовне рішення про те, що Таблиця не врахована (за формою додатка 7 до Порядку № 1165).

Тож перед реєстрацією ПН/РК статус Таблиці варто регулярно перевіряти в ЕК.

Причому зверніть увагу: у п. 19 Порядку № 1165 установлена одна причина для відмови. Так, право скасувати Таблицю з’являється в податківців у тому випадку, якщо фіскали отримають податкову інформацію про недостовірність (!) відомостей, зазначених у врахованій Таблиці (тобто дізнаються про недостовірність наведених у ній даних). Тоді як у «відмовному» рішенні (врозріз із вимогами п. 19) причин скасування Таблиці чомусь більше, і, зокрема, підставою її неврахування названа знову ж таки «наявність податкової інформації про здійснення платником ризикових операцій».

Хоча тоді за Таблиці платників вступаються суди. Служителі Феміди зазначають, що якщо контролери не можуть довести недостовірності відомостей, у них немає інших підстав скасувати Таблицю (рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 06.09.2019 р. у справі № 160/6004/19, див. reyestr.court.gov.ua/Review/84191685; рішення окружного адмінсуду м. Києва від 11.07.2019 р. у справі № 826/17989/17, див. reyestr.court.gov.ua/Review/82993593).

Та все ж що робити, якщо Таблицю «задушили»? У такому разі платник може:

подати нову Таблицю (оскільки це не заборонено і подавати її можна неодноразово — нескінченно). Щоправда, якщо в «автоматників» стара Таблиця була врахована автоматично, а потім відхилена, то надалі подана нова Таблиця розглядається в загальному порядку — без «автомата» (п. 20 Порядку № 1165);

оскаржити відхилення Таблиці.

Оскарження. Хоча порядок оскарження неврахування Таблиці в Порядку № 1165 не прописаний, проте про таку можливість згадується у формах рішень (див. додатки 6 і 7 до Порядку № 1165). До того ж у п. 22 Порядку № 1165 з’явилася норма про врахування Таблиці за рішенням суду.

Тому оскаржити рішення про неврахування Таблиці можна:

— в адміністративному та/або судовому порядку — у разі прийняття рішення про неврахування Таблиці комісією регіонального рівня.

При цьому адміноскарження здійснюється в загальному порядку за правилами ст. 56 ПКУ (ср. ). Тобто скарга на рішення регіональної комісії подається в орган вищого рівня протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання рішення (пп. 56.2, 56.3 ПКУ). А якщо після адміноскарження звертаємося до суду, то подати позов потрібно в тримісячний або шестимісячний строк (БЗ 101.18, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 97, с. 3 і «Оскаржуємо відмову в реєстрації ПН/РК: увага на строки!» цього номера);

— у судовому порядку — у разі прийняття рішення про неврахування Таблиці комісією центрального рівня. У такому разі звернутися до суду можна протягом 1095 днів з дня отримання такого рішення (п. 56.18 ПКУ). Тоді при надходженні податківцям рішення суду, що скасовує рішення про неврахування Таблиці (яке набрало законної сили), Таблиця даних платника податку буде врахована (п. 22 Порядку № 1165).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі