Розподіл ПДВ: кого може стосуватися

Необхідність розподілу ПДВ виникає, якщо платник:

1) здійснює оподатковувані й неоподатковувані ПДВ операції;

2) придбаває з ПДВ (використовує куплені з ПДВ) товари, послуги, необоротні активи, призначені для одночасного використання в такій оподатковуваній і неоподатковуваній діяльності.

Зазвичай, під товари/послуги або необоротні активи, призначені для одночасного використання в оподатковуваній і неоподатковуваній діяльності, потрапляють оренда офісу, комунальні платежі щодо будівлі офісу, телефонні переговори, послуги Інтернету, канцелярське приладдя тощо. Тобто ті активи, які не можна точно співвіднести з конкретною діяльністю (неоподатковуваною чи оподатковуваною). Адже, наприклад, той же офіс напевно використовується для вирішення питань, пов’язаних як з оподатковуваними, так і з неоподатковуваними постачаннями. Через те вхідний ПДВ, скажімо, за орендою доводиться розподіляти в порядку, встановленому ст. 199 ПКУ, шляхом нарахування компенсуючих ПЗ. Ну а оскільки такі загальні витрати є практично в кожного, то і з необхідністю розподілу стикається практично кожен платник податків, який здійснює й оподатковувану, і неоподатковувану діяльність. Причому однієї незначної неоподатковуваної операції може бути цілком достатньо. Якщо частка неоподатковуваних постачань («анти-ЧВ») становила хоча б 0,01 %, вам уже необхідно розподіляти вхідний ПДВ. Якщо ж «анти-ЧВ» виявиться менше 0,01 %, нараховувати розподільчі ПЗ не доведеться (але заповнити додаток Д7 усе одно необхідно). Утім, необхідність розподілу може стосуватися навіть платника, який у цьому періоді (році) неоподатковувану діяльність узагалі не здійснює, але здійснює коригування неоподатковуваних операцій минулих періодів.

Що належить до неоподатковуваних операцій

Стаття 199 ПКУ, на жаль, не розшифровує, які саме операції слід відносити до неоподатковуваних для цілей розподілу ПДВ. Але їх перелік можна підгледіти в п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21, а також у рядку 5 ПДВ-декларації або в таблиці 1 додатка Д6. Отже, сюди включаються операції:

1) з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування згідно зі ст. 196 ПКУ.

Зверніть увагу:

Тому, наприклад, обсяги операцій з передачі майна на відповідальне зберігання або в операційну оренду (згадані в п.п. 196.1.2 ПКУ) або операції з виплати зарплати (з п.п. 196.1.6 ПКУ) в рядку 5 декларації не відображають і до необхідності розподілу ПДВ вони не призведуть;

2) з постачання послуг, місце постачання яких згідно з пп. 186.2 і 186.3 ПКУ визначено за межами митної території України.

Наприклад, постачання нерезиденту інженерних послуг. У таких послуг місце постачання — за межами України (згідно з п.п. «в» п. 186.3 ПКУ місце постачання визначаємо за місцем реєстрації одержувача, а він — нерезидент). Якщо разом з такими послугами платник провадить також оподатковувану діяльність і одночасно використовує товари/послуги/необоротні активи і в оподатковуваній діяльності, і для надання неоподатковуваних послуг, то йому доведеться розподіляти ПДВ у порядку, передбаченому ст. 199 ПКУ (див. лист ДФСУ від 03.03.2017 р. № 4484/6/99-99-15-03-02-15);

3) з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування згідно зі ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами).

Будьте пильні! Розподіл ПДВ може підкрастися зовсім непомітно. Наприклад, у разі, якщо підприємство здійснює утилізацію макулатури (див., наприклад, лист ДПСУ від 28.11.2019 р. N 1637/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, лист ДФСУ від 14.05.2018 р. № 2115/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Більше того, якщо макулатура утворилася від купленого в паперовій упаковці товару, податківці вимагають нараховувати розподільчі ПЗ і за самим товаром. Нашу думку з цього приводу див. на с. 30.

Правила ст. 199 ПКУ не застосовують при здійсненні операцій (п. 199.6 ПКУ):

— передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ (реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) юридичних осіб) (див., наприклад, листи ДФСУ від 25.04.2019 р. № 1816/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 14.03.2019 р. № 1044/6/99-99-15-01-01-15/ІПК, лист ГУ ДФС у Харківській області від 27.12.2018 р. № 5422/ІПК/20-40-12-04-13);

— з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, які з’явилися внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажі) ліквідованих основних засобів та інших подібних операцій (див., наприклад, лист ДПСУ від 26.09.2019 р. № 406/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, листи ДФСУ від 15.01.2019 р. № 142/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 26.12.2017 р. № 3143/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);

— передбачених п.п. 197.1.28 ПКУ (постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами і регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), п. 197.11 ПКУ (постачання і ввезення на митну територію України міжнародної техдопомоги, постачання/ввезення товарів, профінансованих за рахунок міжнародної техдопомоги, ввезення гуманітарної допомоги) і п. 197.24 ПКУ (операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного сполучення на благодійні цілі);

— операції, передбачені п. 26 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (ввезення і постачання товарів, оплачених за рахунок грантів, наданих на боротьбу зі СНІДом, туберкульозом і малярією).

Тож за такими операціями нараховувати розподільчі ПЗ не доведеться.

Не доведеться нараховувати розподільчі ПЗ і за іншими безПДВшними операціями. Наприклад, у разі ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника, якщо податківцям надано відповідне документальне підтвердження (п. 189.9 ПКУ) або при отриманні послуг від нерезидента з місцем їх постачання за межами митної території України.

Загалом, запам’ятайте:

Жодних інших безПДВшних операцій тут не враховуємо.

Право на відображення ПК як умова для розподільчих ПЗ

Стаття 199 ПКУ не встановлює жодної залежності між відображенням податкового кредиту (ПК) за подвійними придбаннями і нарахуванням розподільчих ПЗ. Більше того, в ній немає навіть згадки про те, що такі ПЗ нараховують тільки за подвійними товарами, послугами, необоротними активами, придбаними з ПДВ.

Проте компенсаційна суть розподільчих ПЗ дозволяє дійти двох важливих висновків:

1) необхідність нарахування розподільчих ПЗ може виникнути тільки щодо тих придбань, які були придбані з ПДВ. Тому, наприклад, подвійні товари/послуги/необоротні активи, які були придбані в неплатника ПДВ, до необхідності розподілу не призведуть. Із цим згодні й податківці (див. лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17);

2) підстава для нарахування компенсаційно-розподільчих ПЗ — право на відображення вхідного ПДВ за подвійними придбаннями у складі ПК.

Тож якщо в платника немає можливості відобразити ПК, то й компенсуючих ПЗ нараховувати не потрібно.

Виходить, якщо платник:

— не має зареєстрованої ПН за подвійними придбаннями або

— має таку ПН, але вона не надає права на відображення ПК (оскільки містить помилки, що заважають ідентифікувати операцію), то необхідність розподілу його стосуватися не повинна — до тих пір, поки ПН не буде зареєстрована/помилка виправлена. Не проти цього й податківці. У роз’ясненні з БЗ 101.14 сказано: ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ мають бути нараховані у звітному періоді, в якому постачальник зареєстрував у ЄРПН податкову накладну (ПН). Тобто в тому звітному періоді, в якому в покупця виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених при придбанні подвійних товарів/послуг/необоротних активів, до складу ПК. Незалежно від того, були фактично включені такі суми ПДВ до складу ПК чи ні. Загалом,

Це або період складання ПН — якщо ПН зареєстрована своєчасно, або період реєстрації — якщо ПН була зареєстрована із запізненням. А ось скористалися ви правом на відображення ПК чи ні, для розподільчих цілей неважливо. Підстави для такого підходу можна знайти в п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ, в якому дійсно згадується саме право на відображення ПК.

Тож ПК за подвійними придбаннями на потім краще не відкладати, а відображати його в міру реєстрації ПН у ЄРПН і одночасно нараховувати розподільчі ПЗ.

Утім, якщо ПК відображається на підставі рахунку за послуги (вартість яких визначається за показниками приладів обліку) або готельного рахунку, чекати на реєстрацію або виправлення помилки ПН, звичайно ж, не потрібно. Адже право на ПК за такими документами виникне вже в періоді їх складання (див., наприклад, лист ГУ ДФС у Київській області від 14.05.2019 р. № 2152/ІПК/10-36-12-01).

Якщо на подвійне придбання отриманий чек на суму понад 240 грн. (а ПН відсутня), то нараховувати розподільчі ПЗ не доведеться. Адже право на відображення ПК за такими чеками в платника не виникає.