Відступлення вимоги боргу за гроші

Відступлення права вимоги (далі — відступлення) — це заміна кредитора в зобов’язанні внаслідок передачі першим кредитором своїх прав іншій особі (новому кредиторові) на підставі правочину (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦКУ).

Умови відступлення

Відразу попередимо: відступити право грошової вимоги з дисконтом (по суті, продати дебіторку дешевше за номінал) не фінансовій установі не вийде, Така операція вважається факторингом — фінансовою послугою. Тобто факторинг — це договір, у якому відбувається передача (1) грошового права вимоги (2) за винагороду. Винагорода може бути знижкою з номінальної вартості дебіторки. Отже,

Інакше така угода може бути визнана недійсною. Якщо новий кредитор до фінустанови не належить, грошову дебіторку можна йому відступити виключно за номінальною вартістю.

А ось передача товарної заборгованості (перший кредитор оплатив за товар і відступив новому кредиторові право вимагати від боржника постачання товару) не вписується в першу ж ознаку факторингу — передається не грошова заборгованість, а відступається право вимагати постачання товару. Тож за таким договором оплата може встановлюватися з дисконтом без ризиків визнання її фінпослугою.

Оформляється відступлення угодою (договором), форма якої залежить від форми основного договору (ч. 1 ст. 513 ЦКУ). Згода боржника не потрібна, якщо інше не передбачене договором або законом. Але повідомити його про заміну кредитора потрібно у письмовій (!) формі. Інакше виконання зобов’язання першому кредиторові вважатиметься належним виконанням такого зобов’язання (ч. 2 ст. 516 ЦКУ).

Податкові «гойдалки»*

* Детальніше про відступлення права вимоги див. «Податки & бухоблік», 2016, № 92, с. 4, 2018, № 92, с. 12 і 24.

Податок на прибуток. Тут усе відносно спокійно. Стосовно операцій відступлення жодних коригувань фінрезультату розд. ІІІ ПКУ не передбачає (див. лист ДФСУ від 07.02.2018 р. № 518/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Повністю орієнтуємося на бухоблік.

Спрощенка. А ось із цієї миті в частині відступлення грошового зобов’язання починаються «гойдалки» навколо п. 291.6 ПКУ, який забороняє єдиноподатнику не грошову форму розрахунків. Податківці називають відступлення для першого кредитора механізмом розрахунку за правочином купівлі-продажу, а отже, розрахунок за товари відбувається не в грошовій формі (108.01.02 БЗ)**.

** Були і правильні роз’яснення фіскалів (див., наприклад, листи ГУ ДФСУ в м. Києві від 05.08.2016 р. № 17714/10/26-15-12-04-18, ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 09.10.2018 р. № 4341/ІПК/08-01-12-04-11).

Насправді, вважаємо, саме по собі відступлення жодним розрахунком за відвантажений товар не є. Відступлення — це спосіб заміни кредитора в зобов’язанні. А розраховуватися з продавцем (першим кредитором) за проданий товар буде не покупець, а третя особа (новий кредитор). Отже, якщо новий кредитор за договором відступлення компенсує першому кредиторові грошима (готівкою чи безготівкою), жодного порушення п. 291.6 ПКУ немає. Щоправда, у разі відступлення грошового боргу з дисконтом фіскали можуть убачити не грошові розрахунки за винагороду фактору.

У випадку з відступленням товарної заборгованості за грошові кошти, вважаємо, проблем узагалі бути не повинно, адже в першого кредитора був тільки рух грошових коштів — жодних розрахунків за товар немає.

ПДВ. Сама по собі операція відступлення не оподатковується ПДВ незалежно від форми розрахунку (п.п. 196.1.5 ПКУ). Тому в цій частині жодних ПДВ-наслідків немає (такого висновку, але обережно, дійшли в роз’ясненні 101.15 БЗ). Проте фіскали наполягають на ПДВ-звільненні тільки за умови компенсації за відступлене право грошовими коштами або цінними паперами (див. лист ДФСУ від 05.02.2018 р. № 476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Але цей варіант ми не розглядаємо, адже нам цікаве залучення платником фінансів — тобто відступлення оформляється в обмін на грошові кошти.

Почнемо з відступлення грошового боргу. У першого кредитора зберігається об’єкт оподаткування ПДВ і фактичним одержувачем товару залишається боржник (лист ДФСУ від 14.12.2015 р. № 26560/6/99-99-19-03-02-15). Причому жодних підстав для коригування раніше нарахованих ПЗ п. 192.1 ПКУ не містить.

У нового кредитора, в принципі, відсутня оподатковувана ПДВ операція (немає постачання). У межах договору відступлення відбувається лише рух грошових коштів (лист ДФСУ від 26.07.2018 р. № 3273/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Боржник показує ПК за датою отримання товару від першого кредитора, а перерахування коштів новому кредиторові — це друга подія з оплати раніше отриманого товару. Жодних ПДВ-наслідків, у тому числі коригувань ПК, не відбувається (лист ДФСУ від 15.11.2016 р. № 24597/6/99-99-15-03-02-15). Нема ПДВ-наслідків, навіть коли грошова заборгованість буде передана з дисконтом (новий кредитор — фінустанова). На суму дисконту перший кредитор покаже в обліку суму винагороди фактору у витратах періоду.

Податкові ризики в боржника. По-перше, якщо оплата за товар відбувається не продавцеві, то не виключені проблеми з бюджетним відшкодуванням ПДВ. По-друге, певні побоювання викликають консультації податківців щодо втрати права на ПК покупця, який не оплачував товар безпосередньо постачальникові (!) (лист ДФСУ від 09.10.2018 р. № 4355/6/99-99-15-03-02-15/ ІПК).

У випадку з відступленням товарної заборгованості перший кредитор втрачає право на ПК, адже операція постачання не відбулася. Для нового кредитора є факт придбання товару з оплатою третій особі (першому кредиторові), а отже, у нього має бути право на ПК. А боржник виконує зобов’язання постачання товару новому кредиторові. Відповідно йому логічно відкоригувати раніше нараховані ПЗ і скласти нову ПН на нового кредитора вже датою відступлення товарного боргу.

Проте податківці проти такого алгоритму дій і не бачать підстав для коригування ПЗ боржником (листи ДФСУ від 15.01.2018 р. № 149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тому виникають такі ризики. Новий кредитор може залишитися без права на ПК, а в першого кредитора (без зменшуючого РК) під знаком питання можливість прибрати раніше нараховані ПЗ. Та й у боржника неоднозначна ситуація з перевиписуванням ПН на нового кредитора.