04.06.2020
Законопроєкт № 1210 був зареєстрований у парламенті практично рік тому — 30.08.2019 р. Окрім усунення техніко-логічних неузгодженостей у ПКУ, він просував і низку новацій:
(1) упровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі (уведення правил BEPS);
(2) реформування інституту фінансової відповідальності;
(3) удосконалення процедури адміністрування податків і зборів, що не обійшлося й підвищенням окремих податкових ставок.
У ньому були уготовані поправки щодо підвищення штрафів, а також норми, що стосуються розширення прав податківців і посилення податкового контролю. Із важливими для платників новаціями поданого до парламенту законопроєкту № 1210 ми вас знайомили в «Податки та бухоблік», 2019, № 74, с. 2.
Як і варто було очікувати, законопроєкт № 1210 відразу був розкритикований і спровокував масу протестів. З огляду на свою об’ємність і критику з боку не лише комітетів, а й представників бізнесу, просувався зовсім невпевнено. Навіть ходили чутки про його поділ на три частини та окремий розгляд кожної з них у парламенті (щоб хоча б якась із запропонованих частин-новацій усе-таки пройшла). Щоправда, врешті-решт, до цього так і не дійшло. У першому читанні законопроєкт № 1210 був ухвалений тільки 03.12.2019 р.
До другого читання законопроєкт був істотно допрацьований. Від деяких фіскальних і жорстких норм депутати все-таки відмовилися (наприклад, безглузде положення щодо курсових різниць, правки у ПДВ у частині бази для експорту, спеціальні положення про сплату авансового внеску за конструктивними дивідендами тощо, підвищення ренти на видобуток залізної руди). Хоча основна їх частина так і залишилася в законі (наприклад, заборона на податкову амортизацію необоротних активів на період їх реконструкції, модернізації). На противагу ж поганим поправкам готувалися й «плюшки» (наприклад, уже безглузде збільшення граничного обсягу доходу для всіх груп єдиного податку). З доопрацюваннями, підготовленими до другого читання, ви так само вже знайомі з «Податки та бухоблік», 2020, № 8, с. 2; № 12, с. 22, 23. І хоча друге читання було заплановане на 20.12.2019 р., насправді його подальша доля вирішилася вже цього року. Верховна Рада ухвалила Закон № 466 тільки 16.01.2020 р.
Групою депутатів 17.01.2020 р. законопроєкт № 1210 був, по суті, заблокований. Проте 06.02.2020 р. законопроєкт № 1210 було розблоковано і 11.02.2020 р. передано на підпис Президентові. І, встигнувши вже неабияк запорошитися, все-таки потрапив під перо Президента й опублікований — 22.05.2020 р.
Основна частина змін набула чинності вже з 23.05.2020 р. (наступного дня після офіційного опублікування). Деякі норми набудуть чинності з 01.07.2020 р., а деякі варто чекати тільки з 01.01.2021 р. (строк вступу окремих норм Закону № 466 див. «Що та коли набуває чинності за Законом № 466» цього номера).
Утім, здається, це кінець перипетіям цього Закону. Ви будете сміятися (або плакати), але до нього вже готують зміни.
Отже, давайте розбиратися, що привносить Закон № 466 у ПКУ. Розпочнемо з обліку платників податків та адміністрування, а потім розглянемо нововведення за кожним податком. Їх дуже багато, одного тематичного номера для детального аналізу не вистачить. Тому ми ще не раз повертатимемося до норм цього Закону.