Погляд у майбутнє: як поправлять податкове законодавство

В обраному У обране
Друк
Децюра Сергій, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Вересень, 2019/№ 74
Не встигли новоспечені народні обранці зібратися на пленарне засідання, як одразу на їх столі з’явився законопроект № 1210*. Ним планується переформатувати правила стягнення низки податків і зборів (про проект РРО-нововведень читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 72, с. 24). Чи стане цей законопроект законом — покаже тільки час. Але шанси на це у нього доволі великі. Тож щоб його зміни для вас не стали сюрпризом, коротко охарактеризуємо основні нововведення, які він принесе в ПКУ.

* Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 30.08.2019 р. № 1210.

Адміністрування

Держдивіденди. Функцію контролю за сплатою держдивідендів, тобто частини чистого прибутку (доходу), державними унітарними підприємствами збираються покласти на фіскалів. У зв’язку з цим у ПКУ будуть прописані строки подання звітності з держдивідендів та правила її подання.

Податкова звітність. Також планується встановити, щоб фінзвітність, як і звітність із ПДВ, подавалася виключно в електронній формі (п. 49.4 ПКУ).

Скарги. Законодавці мають намір дати право платникам податків оскаржувати рішення ДПСУ в Апеляційній раді з питань розгляду скарг платників податків (див. ст. 561 ПКУ).

Сплата зобов’язань. Планують встановити перенесення граничного строку сплати податкових зобов’язань, якщо він припадає на вихідний або святковий день, на операційний (банківський) день, що настає за таким вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПКУ). На сьогодні переноситься тільки дата подання звітності. Сплатити податки пізніше без штрафу неможливо.

Штрафні санкції. Законодавці збираються збільшити розмір штрафу:

— за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах для самозайнятих осіб з 170 грн. до 680 грн., для юросіб — з 510 грн. до 2040 грн.;

— за неповідомлення ФОП про свій статус банку при відкритті рахунку — з 340 грн. до 1360 грн. за кожний випадок неповідомлення (п. 118.3 ПКУ);

— за неподання ф. № 1ДФ чи викривлення даних в ній чи подання даних не в повному обсязі — з 540 грн. до 2040 грн. (п. 119.1 ПКУ);

— за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації — зі 170 грн. до 680 грн. (п. 120.1 ПКУ);

— за порушення строків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів — з 510 грн. до 2040 грн. (п. 121.1. ПКУ).

Водночас плануються і позитивні нововведення:

— по-перше,

за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань розмір штрафу, навпаки, зменшиться

Так, за прострочку сплати у строк до 30 днів він становитиме 5 % (на сьогодні — 10 %) суми погашеного податкового боргу, а за прострочку сплати більше 30 днів — 10 % (на сьогодні — 20 %);

— по-друге, уникнути штрафних санкцій можна буде у випадку, коли порушення законодавства буде спричинене перебоями у роботі електронного кабінету. Але щоб отримати таке звільнення, потрібно, щоб їх виникнення визнав техадміністратор та/або методолог електронного кабінету або наявність таких перебоїв було визнано у повідомленні на офіційному веб-порталі ДПСУ, або підтверджено їх існування рішенням суду (п.п. 112.8.7 ПКУ).

Це далеко не всі новини, що стосуються штрафів і пені.

ПДВ

Штраф за нереєстрацію ПН. Збираються примусити всіх платників ПДВ до обов’язкової реєстрації компенсуючих, розподільчих, звільняючих і нульових (операції, що оподатковуються за ставкою 0 %) ПН/РК. При цьому робити це вони вирішили через голову. А саме шляхом запровадження штрафу за прострочення граничного строку їх реєстрації у розмірі 3400 грн. при реєстрації таких ПН в ЄРПН (п. 1201.1 ПКУ) та за відсутність реєстрації таких ПН/РК у розмірі 1020 грн. (п.п. 1201.2 ПКУ).

Звітний період. Ще однією неприємною новиною для платників ПДВ стане скасування квартального звітного періоду. Отже всі платники ПДВ, і в тому числі платники ЄП (які зараз можуть звітувати щокварталу), напевно будуть звітувати виключно щомісяця (п. 202.2 ПКУ).

Реєстрація ПДВ. Найбільшим нововведенням при реєстрації платником ПДВ стане подача заяви на реєстрацію лише в електронному вигляді (п. 183.7 ПКУ). А також зміна строків подачі документів для реєстрації платників ПДВ.

База оподаткування. Законодавці мають намір викреслити із суми договірної вартості, яка є базою для нарахування ПДВ, відшкодування шкоди (крім упущеної вигоди), що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань (п. 188.1 ПКУ). А це може стати гарною зачіпкою, щоб довести фіскалам, що на суму відшкодування збитків ПДВ не нараховується.

Експорт. Ще один неприємний сюрприз — змусити експортерів нараховувати мінбазні податкові зобов’язання при експорті товарів. Робити це доведеться, коли при експорті буде виявлено, що ціна придбання товарів (звичайна ціна для самостійно виготовлених товарів), які експортуються, перевищує їх договірну (контрактну) вартість, зазначену в МД (п. 198.8 ПКУ). Водночас за якою ставкою слід нараховувати такі мінбазні зобов’язання — не сказано.

Відомо тільки те, що для таких операцій не прописали окремого об’єкта оподаткування. А оскільки оподатковувана операція в даному випадку одна — вивезення товарів за межі митної території України, то і ПДВ слід донараховувати за експортними правилами — за ставкою ПДВ 0 %. Водночас не виключено, що податківці будуть вважати інакше, оскільки вони і без такої спецнорми раніше намагалися оподатковувати збитковий експорт за ставкою 20 %.

Строк реєстрації ПН. Законодавці хочуть встановити окремий строк реєстрації зведених компенсуючих і розподільчих ПН.

Такі ПН можна буде реєструвати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (п. 201.10 ПКУ). Всі інші ПН реєструють у звичні строки. Можливо, таким чином податківці намагаються зменшити кількість проблем при реєстрації таких ПН.

Податок на прибуток

Дивідендні авансові внески. Законодавці мають намір прописати окремо у ПКУ правила сплати авансового внеску з податку на прибуток з прирівняних до дивідендів платежів (новий п.п. 57.11.2.2 ПКУ). Що це за платежі — буде прописано у п.п. 14.1.49 ПКУ. В основному сюди потраплять доходи, що виплачуються на користь пов’язаної особи — нерезидента або нерезидентам, у тому числі при здійсненні операцій за неринковими умовами. Отже, можливо, декому доведеться не тільки сплачувати авансовий внесок із звичайних дивідендів, а також і з платежів, що до них прирівняні.

Платники податку. Планується розширити коло платників податку на прибуток. Так, до їх когорти збираються віднести (пп. 133.1, 133.5 ПКУ):

— юросіб-спрощенців і ФОП, у тому числі ФОП — платників ЄП, а також незалежних професіоналів при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України (їх перелік шукайте у п. 141.4 ПКУ).

Хоча і на сьогодні такі особи мають утримати податок на прибуток з доходів нерезидента і за підсумками звітного періоду, в якому відбулися такі виплати, подати декларацію з податку на прибуток з додатком ПН (див. лист ДФСУ від 08.11.2018 р. № 4735/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 14, с. 4);

— юросіб — платників ЄП у випадку отримання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (що це за компанії — наведено у ст. 392 ПКУ).

Звітний період. Вирішили також підкоригувати і правила подання звітності з податку на прибуток різними платниками.

Так, перше, що планується зробити, це викинути із п.п. 137.4.1 ПКУ згадку про ст. 209 ПКУ (вона втратила чинність ще з 01.01.2017 р.) і тим самим дати право аграріям — платникам податку на прибуток обрати для звітування або звичайний річний звітний період, або специфічний річний звітний період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Через згадку про ст. 209 ПКУ податківці уже два роки вважають, що аграрії мають звітувати тільки за звичайний річний звітний період, а деякі фіскали так взагалі інколи навіть вважають, що аграрії-високодохідники повинні звітувати щокварталу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 9, с. 3, № 28, с. 7).

Крім того, через те, що законодавці зарахували спрощенців до когорти платників податку на прибуток (див. вище), для платників ЄП запроваджується тільки річний звітний період (п. 137.5 ПКУ).

На сьогодні одних спрощенців змушують звітувати за квартал, а інших — за рік (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 28, с. 7), після цих змін все буде однозначно: рік — і крапка.

Статус неприбутковості. Задля того, щоб бути неприбутковою організацією, житлово-будівельні кооперативи не повинні будуть дотримуватися вимоги про наявність у їх установчих документах умови про передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Об’єкт оподаткування. На перспективу через можливу легалізацію грального бізнесу законодавці мають намір включити до оподатковуваного доходу платників, які займаються гральним бізнесом, дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів (п.п. 134.1.6 ПКУ).

Амортизаційні різниці. Зачеплять ці нововведення також і правила розрахунку податку на прибуток. Так тепер прямо у ПКУ буде вказано, що амортизація не розраховується за період невикористання (експлуатації) ОЗ у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією. Тобто при визначенні амортизаційних різниць потрібно буде уважно ставитися до такої деталі. Хоча якщо такі операції будуть відбуватися протягом одного місяця, то, на наш погляд, припиняти нарахування амортизації необхідності немає.

Як бачимо, до випадків припинення нарахування амортизації законодавці не відносять тимчасове невикористання в госпдіяльності ОЗ. А тому у платників буде більше аргументів, щоб переконати фіскалів (див. листи ДФСУ від 02.07.2019 р. № 3031/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 04.09.2018 р. № 3828/ІПК/04-36-12-32-20), що за такий час амортизацію у податковому обліку нараховувати потрібно (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 72, с. 16).

Фінрізниці. Законодавці вирішили переписати правила застосування фінансових різниць.

1. Узагалі змінюється підхід до визначення боргової різниці (п. 140.2 ПКУ). Так, пропонується високодохідникам і малодохідникам-добровольцям збільшувати фінрезультат на суму перевищення нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (за виключенням процентів, що підлягають капіталізації) понад 30 % суми розрахованого об’єкта оподаткування періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінвитрат та суми амортизації.

Враховуючи це, вони мають намір змусити високодохідників і малодохідників-добровольців вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до положень МСФЗ і П(С)БО.

У порівнянні з минулою різницею ця виглядає більш простішою в розрахунках і застосуванні. Та ще й зближує податковий облік з бухгалтерським через виключення капіталізованих відсотків із розрахунку цієї різниці.

2. Підкориговано застосування дольових різниць (пп. 140.4.1 та 140.5.15 ПКУ). А саме встановлено, як буде відбуватися коригування фінрезультату на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів (у тому числі доходів і дивідендів від участі в капіталі), що підлягає виплаті резиденту від контрольованої іноземної компанії, або нерезидента, доля участі в капіталі якого становить щонайменше 10 %.

3. Прописано реорганізаційні різниці (новий п.п. 140.4.2.1 ПКУ), які дають правонаступнику при реорганізації шанс зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу, виділу. Цю різницю мають право застосовувати і малодохідники-відказники.

Гарне нововведення. На сьогодні податківці проти перенесення такого від’ємного значення (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 24, с. 6).

4. Встановлено валютні різниці (пп. 140.4.5 та 140.5.15 ПКУ). Відповідно до них платник податку має право зменшити/збільшити об’єкт оподаткування на дохід/витрати за курсовими різницями, розрахованими відповідно до П(С)БО або МСФЗ за монетарними статтями в інвалюті на дату балансу.

Така різниця викликає багато запитань. Найголовніше полягає в тому, що ця різниця (зменшення/збільшення) діє тільки при визначенні доходу/витрат від курсових різниць на дату балансу. За правилами ж бухобліку курсові різниці визначають і на дату здійснення операції. Як бути з ними, поки що невідомо.

5. Законодавці вирішили змусити платників податку коригувати фінрезультат на суму витрат, понесених ними на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети (п.п. 140.5.17 ПКУ). Що таке ділова мета, буде вказано у новому абзаці п.п. 14.1.231 ПКУ.

До введення цієї різниці скептично ставиться і Держрегуляторслужба*. Оскільки боїться, що вона може викликати значні ризики для платників податків і може призвести до затяжних судових спорів.

* drs.gov.ua/press-room/zrostannya-tinovogo-segmentu-ekonomiky-ta-koruptsijnogo-navantazhennya-na-biznes-mozhlyvi-naslidky-pryjnyattya-zakonoproektu-1210/

6. Доповнено ПКУ новою реалізаційною різницею (п.п. 140.5.5 ПКУ). Вона вимагає від платників податку на прибуток збільшити фінрезультат на 30 % вартості реалізованих товарів «особливим» нерезидентам (експорт). У ПКУ на сьогодні існує подібна різниця, яка змушує коригувати (збільшувати фінрезультат) на суму придбаних товарів у таких особливих нерезидентів (імпорт). Тому не плутайте одне з іншим.

7. Уточнено правила застосування штрафної різниці (п.п. 140.5.11 ПКУ). Нагадаємо: на сьогодні платник податку на прибуток збільшує свій фінрезультат тільки при виплаті штрафів і пені за ЦПД на користь неплатників податку на прибуток (крім фізосіб) та нульовиків. Планується поширити дію цієї різниці і на операції з відшкодування збитків, компенсацію неодержаного доходу (упущеної вигоди), причому для всіх видів цивільних договорів (а не тільки ЦПД), в тому числі і по ЗЕД-діяльності.

Крім того,

доведеться коригувати фінрезультат і на розмір штрафів, пені, нарахованих контролерами

Хоча раніше це просто були витрати платника.

8. Змінить свою прописку норма, яка змушує при переході з ЄП (крім платників сільгоспЄП) на загальну систему коригувати фінрезультат на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на ЄП. Така різниця буде перенесена з п.п. 140.5.12 ПКУ до підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. А це говорить про те, що її змушені будуть застосовувати і малодохідники-відказники (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 34-35, с. 24).

ПДФО і ВЗ

Збираються збільшити розмір ставок ПДФО, що будуть сплачувати особи з оподатковуваного доходу від продажу (обміну) об’єктів нерухомого та рухомого майна в окремих випадках.

Так, з доходу від продажу протягом звітного року:

другого з об’єктів нерухомості з п. 172.1 ПКУ, або першого з об’єктів нерухомості, не зазначених в цьому пункті Кодексу, податок слід буде сплатити за ставкою 5 %;

третього та наступних об’єктів нерухомості з п. 172.1 ПКУ, або другого та наступних з об’єктів нерухомості, не зазначених в п. 172.1 ПКУ, вже за ставкою 18 % (наразі — 5 %).

Щодо продажу легкових автівок, мотоциклів і мопедів, то підхід подібний. Тобто дохід від продажу протягом звітного року:

другого з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда оподатковується за ставкою 5 %;

третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу — 18 % (наразі — 5 %).

Порядок визначення доходів від продажу нерухомого та рухомого майна, що не оподатковується, залишено без змін.

До відома! Із «продажних» доходів, з яких утримується ПДФО, при цьому незалежно від ставки податку, як і сьогодні, потрібно буде сплатити ВЗ за ставкою 1,5 %.

ФОП-загальносистемники

Передбачається дати зелене світло на включення до витрат ФОП-загальносистемника витрат на сплату податку на майно, крім податку на нерухомість за житлові будинки. Тобто розмір плати за землю (як в частині земподатку, так і орендної плати), транспортного податку чи податку на нерухомість за нежитлові об’єкти, що використовуються у їх діяльності, можливо, будуть зменшувати об’єкт оподаткування (п.п. 177.4.3 ПКУ).

Крім того,

з ПКУ збираються прибрати згадку, що легкові та вантажні автомобілі є об’єктами подвійного призначення

Отже, нарахована амортизація на такі активи зможе потрапити до витрат, якщо ці об’єкти будуть використовуватися у підприємницькій діяльності ФОП (п.п. 177.4.6 ПКУ). В зв’язку з такими нововведеннями напевно зникнуть проблеми із включенням до витрат суми витраченого пального та запчастин на роботу таких автівок, а також на право на ПК з ПДВ у випадку придбання самих автівок, а також товарів, що використовуються для їх утримання.

Інші податки

Рентна плата. Платниками рентної плати за видобування корисних копалин можуть стати і ті господарства, які видобувають прісну воду з свердловини з глибини до 20 метрів та використовують її виключно у власних цілях. На сьогодні такі суб’єкти за воду, видобуту з такої свердловини для власних цілей, навіть за умови наявності дозволу на спецводокористування, ренту не платять.

Крім того, планують розширити базу оподаткування рентної плати, віднісши до поняття «первинна переробка сировини» операції агломерації та/або грудкування, а також збільшити ставки для видобування руд заліза з 8 до 10 % тощо. Всі ці та інші нововведення можуть значно збільшити податкове навантаження на гірничі підприємства.

Податок на нерухомість. Щоб отримати звільнення від сплати податку на нерухомість за будівлі промисловості, потрібно буде дотримати всіх вимог, що на сьогодні висувають фіскали для отримання такого звільнення (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 5, с. 20). А саме потрібно буде, щоб:

— будівлі промисловості, які потрапляють під звільнення, відносилися до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) за ДК 018-2000;

— ці будівлі мають використовуватися за призначенням у госпдіяльності суб’єктів господарювання;

— основною діяльністю отримувача пільги — суб’єкта господарювання має бути діяльність, яка класифікується у секціях B — F КВЕД ДК 009:2010;

— будівлі промисловості не повинні здаватися в оренду, лізинг, позичку.

Отже, всі вільності на цю тему після цих змін буде знято. Хоча, можливо, через відсутність згадки про те, що пільгою можуть скористатися тільки промпідприємства, на неї зможуть розраховувати і ФОП.

Плата за землю. Щоб орендарі земділянок державної та комунальної власності не судилися з податківцями з приводу застосування індексації при розрахунку орендної плати, у п. 289.1 ПКУ планують прямо вказати, що розмір орендної плати розраховується з використанням НГО земділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Єдиний податок. Кардинальних змін у правилах стягнення ЄП не планується. Хоча без певних коректив не обійшлося. Так, дещо планують підкориговати порядок подання заяв для ЄП групи 3 при зміні податкової адреси, місця провадження госпдіяльності і зміні ставки, а також інформації, що вноситься до Реєстру платників ЄП, для ФОП — платників ЄП груп 1 та 2.

Крім того, для платників сільгоспЄП збираються встановити базу оподаткування для земель, щодо яких не проведена НГО. Її визначать на рівні НГО одиниці площі ріллі в АР Крим або в області.

Про всі інші зміни, що стосуються ЄП і сплати ними податку на прибуток і ПДВ, читайте вище.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити