Законопроєкт № 1210*: адміністрування

* На момент написання статті законопроєкт все ще перебуває у стадії підготовки до підписання.

Істина в вині

Важлива подія для ПКУ: вводиться поняття вини. Щоправда,

Суть у тому, що податковим правопорушенням вважатиметься винне діяння (оновлений п. 109.1 ПКУ). Але статей, які б ураховували наявність/відсутність вини, не так вже й багато. Вина впливатиме на штрафи за такими порушеннями:

— виправлення податковим агентом помилки в ідентифікаційному коді платника в розрахунку за формою № 1ДФ (оновлений п. 119.3 ПКУ);

— умисні діяння платника, що призвели до донарахувань податківцями зобов’язань або зменшення суми бюджетного відшкодування; використання платником (його посадовими особами) сум, не сплачених до бюджету в результаті отримання/застосування податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання (оновлені та нові пп. 123.2 — 123.5 ПКУ);

— умисна несплата погодженого грошового зобов’язання (окрім сплати штрафів (фінансових санкцій) і пені) (оновлені пп. 124.2 і 124.3 ПКУ);

— ненарахування, та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків з доходу нерезидента або іншого платника (нові пп. 125.2 — 125.4 ПКУ).

У більшості випадків розмір штрафів відрізнятиметься залежно від того, чи умисно платник вчинив те або інше порушення.

Наприклад, якщо ваш директор використав не за призначенням гроші, заощаджені від податкових пільг без умислу, то підприємству загрожує штраф у розмірі «неправильно» витраченої суми (п. 123.4 ПКУ). Але якщо податківці встановлять у діях директора умисел, то доведеться заплатити подвійну суму такого штрафу (п. 123.5 ПКУ).

Важливо! Наявність/відсутність вини, не торкнулося інших санкцій. Наприклад, ст. 120¹ ПКУ, що встановлює відповідальність за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію ПН/РК. У цьому випадку зможуть допомогти підстави для звільнення від відповідальності.

Відповідальності немає і бути не може

Окрім введення поняття вини, буде встановлений винятковий перелік випадків, коли до платника санкції не повинні застосовуватися.

Серед таких випадків:

— сплив строків давності для застосування штрафів за здійснення податкового правопорушення;

— платник діяв за індивідуальною податковою консультацією (якщо вона зареєстрована в спецреєстрі), узагальнюючою податковою консультацією (є і зараз) та/або згідно з висновком об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права.

У частині висновків палат ВС повинно йтися не лише про рішення, які безпосередньо стосуються платника. Враховуватися можуть будь-які такі висновки. Принаймні, якщо виходити з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII. Але на практиці все може тлумачитися інакше;

— платник діяв відповідно до правових висновків ВС у зразкових справах, які надалі були змінені Великою Палатою ВС;

— платник діяв або не діяв через незаконні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів. Наприклад, сюди цілком може потрапити нереєстрація (несвоєчасна реєстрація) ПН/РК через збої в роботі СЕА ПДВ. Але, як показала практика попередніх років, довести, що фіскали в цьому випадку помиляються, буває дуже непросто*;

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 17, с. 16.

— порушення сталося з вини банку, казначейства, учасника платіжної системи, еквайєра (за порушеннями, передбаченими ст. 124 і 125 ПКУ, — див. вище);

— порушення сталося з вини пошти, якщо затрималося вручення, загубилося або зіпсувалося поштове відправлення платника, адресоване податківцям (див. абзац другий п. 49.6 ПКУ);

— порушення сталося через некоректну роботу електронного кабінету (ЕК). ПКУ буде розуміти під некоректною роботою виявлення технічної та/або методологічної помилки, технічного збою в роботі ЕК. Причому таку помилку та/або збій повинні визнати технічний адміністратор та/або методолог ЕК. Також це звільнення працюватиме, якщо про помилку/збої розмістили повідомлення на офіційному вебпорталі ДПСУ. Помилку/збій може підтверджувати і рішення суду. Саме ж порушення має бути викликане виключно технічною та/або методологічною помилкою або технічним збоєм.

Важливо! Для ситуацій з технічним збоєм (який відповідає вимогам, про які ми сказали вище) ненарахування штрафів та/або пені має бути реалізоване у фіскальному програмному забезпеченні. Тобто санкції та/або пеня в цьому випадку повинні зніматися автоматично.

Подібного роду технічні збої звільнятимуть не лише від фінансової відповідальності, але й від кримінальної;

— самовиправлення в податкових деклараціях і розрахунках (уточненках і розрахунках) у порядку ст. 50 ПКУ, за умови сплати самоштрафів, передбачених п. 50.1 ПКУ. Це звільнення застосовується до штрафу з п. 123.1 ПКУ (порушення, що призвело до донарахувань, зменшення бюджетного відшкодування та/або від’ємного ПДВ).

Якщо ж ви самовиправились, але не сплатили самоштраф за п. 50.1 ПКУ, то загрожуватиме штраф за п. 120.2 ПКУ;

— порушення внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

До речі, уточнили норми щодо відповідальності податківців. Не все котові Масниця ☺. Так, у деяких випадках можна буде стягнути виплату у розмірі однієї мінімальної зарплати. Перелік випадків, коли можна отримати таку виплату, вичерпний. Туди увійшли, наприклад:

— відмова в отриманні або безпідставна втрата (анулювання) статусу платника будь-якого податку через незаконне рішення (дії або бездіяльність) податківців;

— безпідставне внесення податківцями даних про наявність податкового боргу або несвоєчасне внесення/невнесення даних про відсутність податкового боргу;

— незаконне застосування арешту до майна або до коштів на рахунках.

У цих випадках наявність шкоди доводити не треба. Достатньо протиправності рішення, дії або бездіяльності фіскалів. Проте пам’ятайте: якщо ви оберете такий спосіб компенсації, то додатково стягнути усю суму компенсації шкоди буде вже неможливо.

Строки давності

Зміни торкнулися і строків давності, встановлених у ст. 102 ПКУ.

Для перевірок податкових агентів за зарплатними податками (ПДФО, військовий збір) цей строк складатиме 2555 днів! Як і зараз, 2555 днів застосовуватиметься також при перевірках контрольованих операцій.

У разі подання уточненки відлік строку давності стартуватиме з дня її подання (зараз так само). Проте провести перевірку можна буде тільки у рамках поданих уточнень. Сьогодні в ст. 102 ПКУ ви такого застереження не знайдете.

Відносно місцевих податків встановлюватимуться свої правила. Так, якщо за місцевими податками/зборами ви подаєте річну декларацію і податківці виявлять заниження зобов’язань, то фіскали зможуть зробити донарахування протягом 1095 днів з дня граничного строку сплати зобов’язання (а не з граничного строку подання декларації).

Відлік строків давності зупинятиметься на будь-який період, протягом якого:

— платник безперервно перебуває за кордоном 183 дні і більше;

— законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку(и) платників;

— податківці зупинили, продовжили або перенесли строки проведення перевірки за ст. 44, 82 і 85 ПКУ або МКУ (наприклад, якщо ви втратили первинку, то марно сподіватися, що мине 1095 (2555) днів й усе налагодиться саме собою).

Податківці не можуть проводити перевірки і самостійно донарахувати зобов’язання у зв’язку з:

а) складанням акта про неможливість проведення перевірки (окрім випадків визнання незаконними дій із складання такого акта). Оскарження дій із складання акта, наприклад, у суді — справа непроста. Суд може стверджувати, що акт не впливає на права і обов’язки платника, а оскаржувати треба вже наслідки (рішення, дії, бездіяльність);

б) недопуском платником посадових осіб до перевірки, коли підстав для такого недопуску насправді не було. Тобто не допускати податківців до перевірки, сподіваючись на те, що просто минуть строки давності, буде безглуздо. З іншого боку, оскільки незаконні недопуски загрожують адмінарештом майна (п.п. 94.2.3 ПКУ), платники не так часто вдаються до такої схеми захисту. Як правило, цим правом користуються тільки тоді, коли для недопуску є реальні підстави;

в) оскарженням платником у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки. Виняток: визнання протиправним такого рішення та/або його скасування. Тобто процедура оскарження наказу про призначення перевірки випадатиме з 1095 (2555) днів. І тільки якщо вам вдасться відмінити наказ про призначення перевірки через суд, увесь час судового оскарження включатиметься в строк давності для донарахувань.

Наприклад, ви отримали наказ про призначення перевірки 03.02.2021 р. (швидше за все, до цього моменту законопроєкт № 1210 діятиме). Період, що перевіряється: квітень 2019 року — грудень 2020 року. За зобов’язаннями, що перевіряються, строк давності — 1095 днів. Далі ви вирішили недопустити фіскалів до перевірки і оскаржили наказ у суді. Судові баталії зайняли 2 роки, наказ суд не відмінив. У такому разі податківці все одно матимуть право провести донарахування за період квітень 2019 року — грудень 2020 року, адже сплив 1095 днів перериватиметься на період такого оскарження;

г) здійсненням адміністративного або судового оскарження платником рішення про нарахування грошового зобов’язання.

Порядок проведення перевірок

Планові перевірки. У цілому сам порядок їх проведення не особливо змінився. Перевірки так само проводитимуться відповідно до планів-графіків, складених на підставі критеріїв ризиковості платників. Однак на сьогодні ПКУ, по суті, не дає можливості вносити зміни в план протягом планового року. Це правило фіскали дістають з Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524 (ср. ).

З набуттям чинності законопроєктом № 1210

У будь-який час протягом року можна буде вносити тільки зміни, пов’язані зі зміною найменування платника, первісно включеного в план-графік, та/або виправленням технічних помилок.

Якщо зміни відбулися в першому кварталі, то перевірка може початися не раніше 1 липня поточного року, а якщо внесення відбулося в другому кварталі — то не раніше 1 жовтня.

Порядок направлення копії наказу, а також повідомлення про проведення перевірки передбачатиметься в ст. 42 ПКУ. А це означає, що якщо ви обрали спілкування з податківцями через ЕК, то копія наказу і повідомлення надходитимуть саме туди. І тільки якщо податківці не отримають квитанцію про те, що документ доставлений, вони повинні будуть відправити копію наказу і повідомлення у письмовій формі поштою.

Позапланові документальні перевірки. По-перше, повинні з’явитися декілька нових підстав для проведення таких перевірок. Це:

— інформація та/або документи від іноземних держорганів, з яких стає зрозуміло, що платник порушує податкове, валютне та інше підконтрольне податківцям законодавство щодо питань, які вже були охоплені перевіркою. Перевіряти в цьому випадку будуть тільки те, що стало підставою для такої перевірки. Ця підстава набуде чинності з дня, наступного за днем опублікування закону на базі законопроєкту № 1210;

— інформація, яка свідчить про те, що нерезидент здійснює госпдіяльність через незареєстроване постійне представництво у порядку, встановленому в п.п. 14.1.139 ПКУ і без постановки на облік в українській податковій. Не зовсім, щоправда, зрозуміло, як податківці виявлятимуть ці факти. Ця підстава має набути чинності з 01.07.2020 р.

По-друге, буде виключено одну з найскандальніших підстав для перевірок: судове рішення (рішення слідчого судді) (п.п. 78.1.11 ПКУ). Фіскали іноді зловживали цим положенням, користуючись тим, що слідчі судді не завжди заглиблювалися в тонкощі призначення перевірки. Це положення зникне з ПКУ з дня, наступного за днем опублікування закону на базі законопроєкту № 1210.

Матеріали перевірки і заперечення. У платника буде 10 робочих днів на подання заперечень.

Разом із запереченнями можна буде подати додаткові документи, у тому числі й ті, які підтверджують відсутність вашої вини в тому або іншому порушенні.

Якщо ж перевірка відбувалася на підставі п.п. 78.1.5 ПКУ (у зв’язку з поданням платником заперечень на акт або додаткових документів), то заперечення на акт за її результатами можна буде подати протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта.

Усі заперечення, а також інші матеріали перевірки розглядатимуться спеціальними комісіями при територіальних органах ДПС і при ДПСУ.

Причому на такому розгляді зможе бути присутнім платник або його представник. Щоправда, відсутність «винуватця події» (якщо його повідомлять в порядку, встановленому в ПКУ) роботі комісії не завадить.

ППР. Строки виписування ППР трохи підкоригують. Так, якщо платник подавав заперечення, то ППР буде виписане протягом 5 робочих днів з дня винесення висновку комісією з розгляду матеріалів перевірки.

Проте якщо заперечень або додаткових документів ви не подавали, то строк для винесення ППР залишиться тим самим — 15 робочих днів з дня отримання вами, вашими посадовими особами або особами, що здійснюють операції, акта за результатами перевірки.

Також продовжать строки сплати нарахувань за ППР. На сьогодні сплатити їх треба протягом 10 календарних днів з моменту його отримання, а після змін — протягом 10 робочих днів.