Законопроєкт № 1210: про найтерміновіше

* Хоча коли це відбудеться, поки що невідомо, бо окремі депутати хочуть скасувати голосування за проєкт № 1210 за формальними ознаками.

У цій статті будуть висвітлені далеко не всі зміни, а тільки ті, які варті вашої першочергової уваги. Тобто те, з чим бухгалтер зіткнеться після набрання чинності законом. З детальним коментарем до нього ви зможете ознайомитися в наступних номерах.

ПДВ

Реєстрація ПН. Законодавці встановлюють окремий строк реєстрації зведених компенсуючих і розподільчих ПН. Їх можна тепер буде зареєструвати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (п. 201.10 ПКУ). Всі інші ПН реєструють у звичні строки.

Якщо закон набере чинності у першій половині лютого, то без штрафів зведені січневі ПН можна буде реєструвати уже до граничної дати подання декларації з ПДВ.

Звітний період. Згідно з оновленим п. 202.2 ПКУ

Як саме буде застосовувати це нововведення єдинник-квартальник при звітуванні за І квартал і січень, поки що не зрозуміло. Зачекаємо роз’яснень фіскалів.

Штраф за нереєстрацію ПН. Запроваджують штраф за порушення строку реєстрації компенсуючих, розподільчих, звільняючих і нульових, виписаних на операції, що оподатковуються за ставкою 0 %) ПН/РК, а також на дотягування до мінбази. Розмір штрафу за порушення строків реєстрації складає 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн., а за відсутність реєстрації — 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн. (оновлений п. 120¹.1 ПКУ).

Тому настав час розібратися із реєстрацією таких специфічних ПН та РК до них.

Реєстрація платником. Заяву на реєстрацію платником ПДВ доведеться подавати лише в електронному вигляді (п. 183.7 ПКУ) не пізніше ніж за 10 (раніше — за 20) календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ. Те ж саме стосується і випадку, коли платник ЄП групи 3 змінює безПДВшну ставку на ПДВшну. Таку заяву подаватимуть за 10 (раніше — за 15) днів до початку кварталу переходу на ПДВ ставку з ЄП.

Пільги. Зазнають змін і ПДВ-пільги, а саме:

1) законодавці таки дали право аграріям отримати звільнення від ПДВ при ввезенні на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів. Тепер у п. 197.18 ПКУ зазначено, що цю пільгу можуть отримати усі сільгосптоваровиробники, а не як раніше — неіснуючі платники спецрежиму з ПДВ;

2) скасовано ПДВ-пільгу при експорті сої і ріпаку невиробниками такої продукції (скасовано п. 63 розд. 2 підрозд. ХХ ПКУ). Тобто після набрання чинності майбутнім законом всі операції з експорту сої будуть оподатковуватися за ставкою 0 %.

Нульову ПН при експорті «чужої» сої експортер почне складати за тими операціями, за якими МД буде оформлена починаючи з дати скасування соєвої ПДВ-пільги.

Касовий метод. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт касовий метод поширюватиметься як на підрядників, так і на субпідрядників (оновлений п. 187.1 ПКУ).

База оподаткування. Згідно з оновленим п. 188.1 ПКУ з бази оподаткування ПДВ виключили відшкодування шкоди.

Отже, вимоги податківців про нарахування ПДВ при отриманні такого відшкодування стануть безпідставні.

Податок на прибуток

Платники. До них потрапляють (пп. 133.1, 133.5 ПКУ) юрособи-спрощенці і ФОП, у тому числі ФОП — платники ЄП, а також незалежні професіонали при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України (їх перелік шукайте у п. 141.4 ПКУ).

Отже, тепер немає і тіні сумніву, що коли такі особи будуть виплачувати дохід нерезидентам, їм слід утримувати із таких сум податок на прибуток з доходів нерезидента і подати річну декларацію з податку на прибуток із додатком ПН.

Крім того,

Отже, число високодохідників напевно зменшиться.

Аудиторський висновок. Разом із декларацією з податку на прибуток доведеться подавати не лише фінзвітність, а й аудиторський висновок (оновлений п. 46.2 ПКУ). Це доведеться зробити вперше при звітуванні за 2020 рік. Річ у тім, що зараз платники звітують за 2019 рік і у правилах звітування за цей період вимоги про подання такого висновку ще не містилося.

Тому поки що можна зітхнути з полегшенням...

В подальшому подання аудиторського висновку разом із податковою декларацією не уникнути. Його подаватимуть не всі, а тільки ті підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським звітом. Хто саме має це робити, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 103-104, с. 4.

Їм доведеться подавати аудиторський висновок саме з річною декларацією, оскільки Закон про бухоблік вимагає проводити аудиторську перевірку лише річної фінзвітності.

Строки сплати податків

Якщо граничний строк сплати податкових зобов’язань припадатиме на вихідний або святковий день, то діятиме правило перенесення такого строку на операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПКУ). На сьогодні переноситься тільки дата подання звітності.

Якщо закон набуде чинності до дати сплати місячних податкових зобов’язань, наприклад, за січень, тобто раніше 1 березня (вихідний день — неділя), то сплатити податкові зобов’язання, які на нього припадають, можна буде не 28 лютого, а 2 березня. Невеличкий бонус для всіх суб’єктів.

Податок на нерухомість

Зазнають деяких змін вимоги до об’єктів, за які не сплачують податок на нерухомість. Так, податок не потрібно платити за:

— об’єкти нежитлової нерухомості суб’єктів малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в тому числі у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності;

— будівлі промисловості (які відносяться до групи «Будівлі промислові та склади» код 125 за ДК 018-2000), які використовуються за призначенням у діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B — F КВЕД ДК 009:2010. Це звільнення не стосується тільки тих об’єктів нерухомості, які здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

З цього випливає, що з дати набрання чинності майбутнім законом суб’єкти господарювання малого та середнього бізнесу зможуть подати уточнюючу декларацію і зняти податок, нарахований за об’єкти, що були відображені у декларації на 2020 рік.

А підприємства промисловості, якщо вони здають в оренду промбудівлі, навпаки, мають подати уточнюючу декларацію із донарахованим податком за такі раніше звільнені об’єкти.

Єдиноподатники

Найбільшою радістю для них буде збільшення розміру граничного обсягу доходу, що дає їм право бути платником ЄП. Відтепер цей розмір буде складати для групи 1 — 1 млн грн. (раніше — 300 тис. грн), для групи 2 — 5 млн грн. (раніше — 1,5 млн грн.), а для групи 3 — 7 млн грн. (раніше — 5 млн грн.)

Тобто напевно ті ФОП — платники ЄП, які у І кварталі ненароком перевищать свої старі граничні межі, зможуть і далі працювати на ЄП у своїй групі, опираючись на нові вимоги.

Звертаємо увагу: заплановано скасувати звільнення платників ЄП від сплати земподатку, якщо вони здійснюють діяльність з надання земділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земділянках, в оренду (найм, позичку). Але це буде тільки з 01.01.2021 р. Тому

Крім того, скинути з ЄП через наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів можуть, тільки коли розмір боргу буде більше 102 грн.

Штрафи

Запропоновано збільшити розмір штрафних санкцій за різні порушення податкового законодавства. Звернемо увагу на найбільш актуальні із них:

1) збільшують у два рази, з 170 до 340 грн. для ФОП і з 510 до 1020 грн. для юросіб, штрафи за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (п. 117.1 ПКУ);

2) запроваджують штраф за ведення юрособою-нерезидентом діяльності, в тому числі і відкриття нерезидентом рахунків в банках України без взяття на податковий облік. Розмір штрафу складатиме 100 тис. грн. (п. 117.4 ПКУ);

3) зросте у два рази штраф:

— із 340 до 680 грн. за неповідомлення ФОП та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку при відкритті рахунку (оновлений п. 118.3 ПКУ);

— із 510 до 1020 грн. за неподання чи подання з помилками ф. № 1ДФ (оновлена ст. 119 ПКУ);

— із 170 грн. до 340 грн. за не подання чи несвоєчасне подання податкової звітності. При цьому зросте тільки штраф за порушення, виявлене вперше. А от розмір штрафу за повторне протягом року порушення залишиться незмінним — 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;

4) за порушення строків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів — із 510 грн. до 1020 грн. (п. 121.1 ПКУ);

5) з’явиться штраф за сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків ФОП — платниками ЄП груп 1 та 2. Раніше штраф накладали тільки за несплату таких сум. Розмір штрафу становитиме 50 % ставки ЄП (оновлений п. 122.1 ПКУ).

Держдивіденди

Для держпідприємств, а також госптовариств, у статутному капіталі яких є держвласність, та госптовариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах госптовариств, частка держави яких становить 100 %, очікується ціла верениця нововведень.

По-перше, контроль за достовірністю, повнотою нарахування та сплати вищезгаданими підприємствами держдивідендів покладається саме на податкову (нові п.п. 19¹.1.51 та 19¹.1.52 ПКУ).

По-друге, розрахунок держдивідендів прирівнюють до податкової декларації (оновлений п. 46.1 ПКУ).